АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

БУДОВА ЗУБНИХ ДУГ

Прочитайте:
  1. Будова Вегетативної НС. , відмінності її від соматичної Нс.
  2. Будова вібріона
  3. БУДОВА І РОЗМІРИ ЖІНОЧОГО ТАЗУ
  4. Будова і функції
  5. Будова клітини
  6. Будова рефлекторної дуги соматичної нервової системи . ЇЇ відмінності від вегетативної рефлекторної дуги.
  7. Будова середостіння
  8. Будова стінок
  9. БУДОВА ТА РОЗМІРИ ГОЛІВКИ І ТУЛУБА ПЛОДУ

Зубні ряди являють собою єдине ціле як у морфологічному, так і в функ­ціональному відношенні. Єдність зубного ряду забезпечується міжзубними кон­тактами, комірковими відростком та частиною і пародонтом.

Значну роль у стійкості зубних рядів відіграє характер розташування зубів, спрямування їх коронок і коренів. Міжзубні контактні пункти у фронтальних зубах розташовані поблизу різального краю, а в бокових — поблизу змикальної поверхні. Під ними знаходиться трикутний простір, обернений основою до ко­міркового відростка. Цей простір заповнений ясенним (міжзубним) сосочком, який, таким чином, є захищеним від ушкодження їжею. Міжзубні контакти, забезпечуючи морфологічну одиницю зубних рядів, надають їм під час жуван­ня характер органа. Тиск, який припадає на будь-який зуб, поширюється не тільки по його коренях на коміркові відросток та частину, але й по міжзубних контактах на сусідні зуби. З віком контактні пункти стираються і замість них утворюються контактні площадки. Стирання контактних пунктів є доказом фізіологічної рухомості зубів, яка здійснюється у трьох взаємноперпендику-лярних напрямках: вертикальному, поперечному і сагітальному. Стирання кон­тактних пунктів не порушує неперервності зубної дуги. Пояснюється цей факт медіальним зсувом зубів, унаслідок чого відбувається укорочення зубного ряду, яке досягає 1 см.

Єдність зубного ряду забезпечується також пародонтом і комірковими відростком та частиною. Важливе значення для зв'язку між окремими зубами є міжзубні зв'язки маргінального пародонта. Вони йдуть від цементу одного зуба до цементу другого над верхівкою міжзубної перегородки у вигляді міцного пучка сполучнотканинних волокон. Завдяки цій зв'язці зсув одного зуба меді­ально або дистально спричиняє зсув зубів, що стоять поруч.

Нижні зуби, крім того, одержують додаткову стійкість за рахунок щічної випуклості зубної дуги, нахилу і форми коронок зубів. Слід зазначити, що язи­кові поверхні нижніх зубів вужчі, ніж присінкові (лицеві), і тому контактні поверхні коронок не паралельні, а зближуються (конвергують) у напрямку до


Мал. 13. Форма зубних дуг

Мал. 14. Зубні базальні (апікальні) дуги верхньої та нижньої щелепи (за Кемені)


язика. Ця особливість форми зубів не пов'язана з випуклістю зубних дуг, оскільки верхні зуби мають паралельні контактні поверхні. У першого верх­нього моляра ці поверхні інколи навіть конвергують у зворотному, щічному, на­прямку.

Зуби нижньої щелепи нахилені ко­ронками досередини, а коренями — до-зовні. Випуклість зубної дуги, форма і положення зубів нижньої щелепи нада­ють таким чином стійкість нижньому зубному ряду. Коронки нижніх молярів, крім того, нахилені вперед, а корені — назад. Таке положення перешкоджає зсуву зубного ряду.

Нахил зубів верхньої щелепи менш сприятливий для стійкості: зуби верх­ньої щелепи нахилені коронками до-зовні, а коренями — досередини. Сили, які виникають під час жування, діють го­ризонтально; вони здатні лише посили­ти нахил зуба, який у міру його відхи­лення дозовні все більше втрачає підтримку сусідніх. Ця особливість роз­ташування зубів робить верхній зубний ряд менш стійким (порівняно з нижнім) і компенсується більшою кількістю ко­ренів у верхніх жувальних зубах.

Як було вже зазначено, верхній зуб­ний ряд за формою нагадує напівеліпс, а нижній — параболу. Форма зубних дуг, розташування у них зубів і характер їх нахилу є індивідуальними особливостя­ми. Тому поряд з типовою і найпошире­нішою формою зубних дуг спостері­гається відхилення у той чи інший бік (мал. 13).

В ортопедичній стоматології прий­нято розрізняти крім зубної коміркову і базальну (апікальну) дуги (мал. 14).

Під комірковою дугою розуміють лінію, проведену по гребеню комірково-


функціональна анатомія та фізіологія жувального апарату


го відростка або частини. Базальна дуга проходить по верхівках коренів і часто називається апікальним базисом. Оскільки на верхній щелепі коронки нахи­лені дозовні, а корені досередини, її зубна дуга ширша від коміркової, а остан­ня ширша від базальної. Базальна дуга, таким чином, є місцем, де зосереджуєть­ся жувальний тиск і беруть свій початок контрфорси.

На нижній щелепі, навпаки, внаслідок нахилу коронок зубів досередини, а коренів — дозовні зубна дуга вужча від коміркової, а остання вужча від базаль­ної. З цієї причини у разі повної втрати зубів нижня щелепа під час її набли­ження до верхньої виступає вперед, створюючи враження прогенії (стареча прогенія).


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1751 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)