АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ

Прочитайте:
  1. ICTV класифікація (1995)
  2. Алергія: етіологія, патогенез, класифікація алергічних реакціїй і їх характеристика.
  3. БІОМЕХАНІКА МОСТОПОДІБНИХ ПРОТЕЗІВ
  4. В теперішній час прийнята наступна робоча класифікація пневмоній у дітей.
  5. ВИДИ ШИНУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ШИН
  6. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.
  7. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
  8. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
  9. Внутрішньоутробні інфекції. Класифікація.

Атачмени (замки, шарніри) — механічні пристрої для з'єднання частин протеза, отримали назву від англійського attachment — приєднання, з'єднання. Атачмени вдало поєднують у собі достатню функціональну стійкість знімних протезів з високими естетичними властивостями з'єднувального пристрою. Перші спроби застосування атачменів відносять до початку XX століття. Нині в арсеналі лікарів стоматологів-ортопедів є понад 100 різновидів атачменів.

Наявність шарніра у бюгельному протезі сприяє дистальному відхиленню базису протеза настільки, наскільки податливі підлеглі тканини. Дистальний нахил базису буде регулюватися характером навантаження, яке припадає на нього, а також ступенем атрофії коміркового відростка чи частини, спричине­ної дією базису протеза. Усі замкові з'єднання звичайно забезпечують рухомість базису протеза у вертикальному напрямку, що дозволяє вільно уводити і виво­дити його з ротової порожнини. В одних конструкціях рухомість вкладкової частини цим обмежується, а в інших можливі рухи типу шарнірних.

Розрізняють замкові та шарнірні атачмени. Атачмени також діляться на два класи: внутрішньодентальні та позадентальні. До першого класу входить найбільша кількість атачменів. їх назва підказує, що вони частково розташову­ються у коронці або корені природного зуба. До другого класу, позадентальних атачменів, належать консольні та штамповані пристосування.

Консольні види можуть бути жорсткими та рухомими. Рухомі, в свою чер­гу, поділяються на обертальні та пружні, які називаються шарнірними. Поза­дентальні атачмени можуть бути частиною незнімного протеза консольного типу чи фіксуватися на природних зубах за допомогою адгезивних клеїв або їх фіксують на цементи як вкладки (мал. 31, див. кольорову вклейку).

Кожний атачмен складається з двох основних частин — патриці (внут­рішня) та матриці (зовнішня)(мал. 32, див. кольорову вклейку). Залежно від конструкції замка у базисі або каркасі знімного протеза може фіксува­тися патриця або матриця. Під час роботи необхідно дотримуватися прави­ла, згідно з яким у знімному протезі фіксується складніша, активніша час­тина атачмена, оскільки вона раніше виходить з експлуатації, і необхідно


 




Відновлення цілісності зубних рядів

знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів

передбачати можливість легкої корекції, а за необхідності — і її заміну без переробки протеза.

Найпростішим видом атачменів є нерегульовані замки ковзання у ви­гляді скошених конічних або паралельно-стінкових (рейкових) трубок чи ящиків. Вони являють собою комплекс простого штифта і трубки, прямокут­ного або клиноподібного блоку і ящика. Маючи "денце", такі атачмени забез­печують вертикальну опору, бічну або поперечну стійкість знімного протеза. Прості нерегульовані замки ковзання випускаються готовими блоками із спе­ціальних сплавів або у вигляді пластмасових заготовок. Такий атачмен не має жорсткої фіксації патриці і матриці, допускає деяку рухомість знімного про­теза в бічному напрямку. У зв'язку з цим його можна використовувати для нижньої щелепи.

Одним із різновидів цього виду атачменів є ковзкі замки з пружинним за­жимом.

Великою популярністю в останні роки користується активувальний функ­ціональний атачмен типу "Білок". Він являє собою здвоєний циліндричний за­мок, який активізується зміною відстані між циліндрами, що збільшує тертя у матриці. Фрикційні замки, що активізуються, показані для фіксації знімних протезів за наявності IV, III, II класів дефектів за Кеннеді. Для застосування атачменів у разі І та II класів дефектів зубних рядів за Кеннеді запропоновані комбіновані замки-шарніри різної складності. Найпростішим представником є модифікація циліндричного (трубчастого) фрикційного замка зі сферичною патрицею, що значно зменшує горизонтальне навантаження на опорні зуби під час навантаження базису знімного протеза.

Атачмен типу "Далбо" належить до позадентальних замків консольного типу: патрична частина прикріплена до коронки опорного зуба і виконана у вигляді прямокутної вертикальної пластини з кулькою у приясенній зоні. За­зор між кулькою та яснами повинен бути не меншим ніж 1 мм. Циліндричну матрицю фіксують у протезі. Стінки гільзи мають багато маленьких тріщин для забезпечення пружинистого входу в гільзу і дають пряму фіксацію. Пру­жиниста різновидність замка-шарніра "Далбо" додатково включає пружину або еластичну пластмасову вкладку в тілі матричної гільзи для забезпечення невеликої вертикальної стабілізації знімного протеза. Складнішим атачме-ном комбінованої дії є замок-шарнір Крісмені, який складається із патричної частини, що включає два блоки, які обертаються навколо нерухомої осі і опи­раються на пружину, яка забезпечує осьовий рух. Розщеплена патриця забез­печує обертання.

Таким же складним атачменом комбінованої дії є атачмен Culond з обме­женим обсягом зміщення навколо осі.

В останні роки в стоматологічну практику впроваджено найновіші техно­логії на основі іскроерозійного методу обробки. Німецька фірма "Sac Dental Vertrieb Nord" запропонувала пристрій та технологію виготовлення бюгель-них протезів з поворотним фіксатором. Вони являють собою розщеплену по


горизонталі патрицю позадентального атачмена. Поворотний фіксатор за­кріплений на вертикальній осі в каркасі бюгельного протеза. Новинкою є іскро-ерозійна обробка паза для поворотного фіксатора одночасно у матриці позако-ронкової частини атачмена та в каркасі бюгельного протеза, що виключає не­співпадання під час припасування. Монтаж фіксатора та осі проводять за до­помогою перемичного з'єднання, що дозволяє у разі необхідності легку заміну фіксатора.

Послідовність клініко-лабораторних етапів виготовлення часткових знімних протезів з фіксувальними елементами у вигляді атачменів включає:

1) виготовлення незнімних протезів з назубною частиною атачмена;

2) отримання відбитків із щелеп разом з нефіксованими незнімними протеза­
ми; 3) виготовлення робочих моделей з незнімними протезами, які мають зам­
кову фіксацію; 4) визначення центрального співвідношення щелеп, гіпсуван­
ня моделей в артикулятор; 5) моделювання, виготовлення, припасування на
моделях знімних протезів з атачменами; 6) припасування та фіксацію незнімних
протезів з одночасною фіксацією знімних протезів.

Необхідно зазначити, що фіксацію замкових кріплень у незнімних проте­зах проводять обов'язково за допомогою паралелометра.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 2547 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)