АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травми судин

Прочитайте:
  1. A- Не травмируются зубы антагонисты
  2. A. Спазм резистивних судин
  3. Ампутация нижних конечностей На спине, с валиком под травмированной ногой
  4. Артеріальні судини
  5. Венозні судини
  6. Визначте роль афективно-мотиваційної та ціннісно-смислової сфери людини у подоланні психічної травми.
  7. Внутрішньочерепні пологовиі травми
  8. Встреча с травмирующими обстоятельствами.
  9. Діагностика черепно-мозкової травми
  10. Діагностично-лікувальні схеми при ускладненнях торакальної травми

Пошкодження магістральних судин належать до тяжких та небезпечних для життя травм. У мирний час його величини коливаються між 0,25 і 0,6 % від загальної кількості хворих із меха-нічною травмою (рис. 2.2.15)

.

Складність лікування хворих із такою патологією зумовлена з одного боку об'єктивними труднощами діагностики, а з іншого - недостатністю особистого досвіду лікарів, що надають першу допомогу. Зрозуміло, що несвоєчасна діагностика та некваліфіковані дії лікарів значно погіршують загальний стан хворих та призводять до тяжких і небезпечних для життя ускладнень.

 

Класифікація

Залежно від цілісності шкірних покривів та мікробного забруднення тканин, травми артерій поділяють на відкриті й закриті. При вогнепальних пораненнях зона пошкодження завжди буває значно більшою, ніж при інших видах травм, а її вплив розповсюджується далеко за межі макроскопічно змінених частин судини. З огляду на це, вогнепальні поранення доцільно виділити в окрему групу.

Для визначення тактики лікування хворих із цією патологією дуже суттєвою є діагностика поранень. Проникаючим пошкодженням притаманне повне анатомічне порушення всіх шарів судинної стінки, а звідси і кровотеча. Для закритих пошкоджень характерними є утворення великих гематом і поява ознак внутрішньої кровотечі, для відкритих - зовнішня кровотеча, часто значна.

При непроникаючих пошкодженнях, що не супроводжуються повним порушенням цілісності судинної стінки, морфологічно можна виявити ознаки поранення зовнішніх шарів, розрив і відшарування інтими, контузію, компресію і травматичний спазм судини. Характерною клінічною ознакою для цієї патології є гостра артеріальна непрохідність при відсутності симптомів кровотечі.

Проте така картина непрохідності звичайно проявляється не відразу після травми, а пізніше, коли сформується тромбоз. В умовах мирного часу поранення непроникаючого характеру складають 20-30 % серед інших пошкоджень судин. Частіше вони є наслідком тупої травми, забою, а нерідко складовою поєднаної травми, пошкоджень кістково-суглобового апарату. Треба відзначити, що при цьому особливо часто можуть мати місце помилки діагностики і тактики лікування: запізніла діагностика і несвоєчасне хірургічне втручання.

У встановленому діагнозі необхідно вказати анатомічну характеристику пошкоджень: артерії, вени, артерії і вени, судинно-нервового пучка і їх точну локалізацію.

Залежно від характеру травми й ускладнень, пошкодження судин можуть бути ускладненими й неускладненими. Ускладнення: крововтрата, шок, напружена гематома, гостра артеріальна непрохідність.


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 722 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)