АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація за клінічними формами

Прочитайте:
  1. ICTV класифікація (1995)
  2. Алгоритмы ведения больных с различными формами эндометриоза
  3. Алергія: етіологія, патогенез, класифікація алергічних реакціїй і їх характеристика.
  4. Бактерии лишенные клеточной стенки, но обладающие жизнеспособностью и патогенностью называют L – формами. Назовите причину образования таких бактерий.
  5. В теперішній час прийнята наступна робоча класифікація пневмоній у дітей.
  6. В чем состоит различие между клептоманией и прочими формами воровства?
  7. ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ
  8. ВИДИ ШИНУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ШИН
  9. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.
  10. Визначення та класифікація харчового статусу організму.

Дизентеріеподібний ешерихіоз. Хвороба починається гостро. У більшості хворих ознаки інтоксикації незначні, іноді температура тіла підвищується до 38—39 °С. Хворі скаржаться на біль у животі, загальну слабість, головний біль, поганий апетит. Тенезми, несправжні позиви спостерігаються рідко. Кал рідкий, з домішками слизу, у деяких хворих з прожилками крові, іноді слизисто-кров'янистий. Тривалість проносу 3—5 днів. Пальпаторно сигмовидна ободова кишка спазмована і болюча, відзначається болючість у ділянці пупка, бурчання.

Під час ректороманоскопічного дослідження виявляють ознаки катарального, або (рідше) катарально-геморагічного проктосигмоїдиту. Перебіг хвороби переважно легкий і через кілька днів закінчується видужанням. Рідко спостерігаються форми середньої тяжкості; у 1—3 % хворих

дизентерієподібнпй ешерихіоз має тяжкий перебіг..

Холероподібний ешерихіоз характеризується клінікою найгострішого гастроентериту з явищами дегідратації (холероподібний синдром). Хвороба починається гостро. Хворий скаржиться на слабість, біль у живості, нудоту. З'являються багаторазове блювання, пронос з великою кількістю водянистого калу без патологічних домішок. Температура тіла нормальна (афебрильний гастроентерит). Внаслідок профузного блювання та проносу швидко прогресує зневоднення. Живіт помірно здутий, при пальпації відзначається бурчання за ходом тонкої кишки. Тривалість хвороби 3— 5 днів.

Сальмонельозоподібна форма за клінічною картиною нагадує гастроінтестинальну форму цієї хвороби.

У дітей раннього віку ешерихіоз спричиняється переважно ЕПЕ і характеризується симптомами гастроентериту, ентериту, ентероколіту різного ступеня тяжкості. Хвороба частіше починається гостро, іноді поступово. За перебігом розрізняють легку, середньо-тяжку та тяжку форми ешерихіозу.

У разі легкої форми температура тіла субфебрильна, іноді нормальна. Самопочуття хворої дитини майже не змінюється. Можливі зниження апетиту, зригування, порушення сну. Випорожнення 3—5 разів за добу, фекалії водянисті, жовтого або оранжевого кольору з домішками невеликої кількості прозорого слизу.

Середньотяжка форма хвороби починається гостро, температура тіла підвищується до 38—39 °С, відзначаються млявість, адинамія, зригування, стійке блювання 2—4 рази за добу. Випорожнення до 10—12 разів за добу, кал водянистий, жовтий або оранжевий, іноді білястий з невеликою кількістю прозорого слизу, без крові, інтенсивно змочує пелюшку. Живіт здутий, м'який, майже неболючий, бурчання під час пальпації за ходом тонкої кишки. Помірне зниження маси тіла.

Для тяжкої форми хвороби характерний значний токсикоз із зневодненням. Температура тіла 39—40 °С. Спостерігається блювання 4—6 разів за добу, випорожнення до 20 разів за добу і більше, кал водянистий, пінистий, з невеликою домішкою жовтуватих (оранжевих) чи білястих грудочок і прозорою слизу. Живіт здутий, м'який, розміри печінки і селезінки не змінені. Шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, тургор тканин знижений, риси обличчя загострені, слизові оболонки сухі. Виявляються тахікардія, глухість тонів серця, зниження артеріального тиску. Тахіппое, западіння великого тім'ячка. Показниками тяжкості стану є нейротоксикоз і токсикоз із зневодненням — ізотонічним, гіпоосмотичним (соледефіцитним) або гіперосмотичним (вододефіцитним). У картині периферичної крові немає помітних змін, відзначаються гіпокаліємія, гіпопанатріємїя. збільшення гематокритного числа. Особливо тяжкий перебіг ешерихіозу спостерігається у разі комбінації його зі стафілококовою або вірусною інфекцією.

 


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 694 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)