АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміни органу зору при токсоплазмозі

Буває вродженим і набутим. Очна форма токсоплазмозу може бути єдиним проявом захворювання.

Для вродженого токсоплазмозу характерна тріада: хронічний енцефалополіневрит, мозкові кальцифікати, хоріоретиніт в стадії рубцювання в макулі. Він має рецидивуючий перебіг, що зумовлено періодичним визволенням токсоплазми з цист. Зір різко знижений. Зустрічаються дефекти повік, більма, анофтальм, мікрофтальм, колобоми райдужки, судинної оболонки та диску зорового нерву, анірідія (відсутність райдужки), катаракта, атрофія зорового нерву, гідроцефалія. Нерідко ці зміни поєднуються в різних комбінаціях. Часто вони комбінуються з ністагмом і косоокістю. Характерна висока ускладнена короткозорість.

Приблизно в 30% випадків старі, неактивні форми вродженого токсоплазмозу дають рецидиви з загостренням процесу в оці чи враженням другого ока. Хворі з вродженим токсоплазмозом, при наявності позитивної або різкопозитивної реакції зв'язування комплементу (РСК+++ чи РСК++++), підлягають протитоксоплазмозному лікуванню і мають знаходитись під наглядом.

З проявів набутого токсоплазмозу найчастішим є центральний хоріоретиніт, для якого характерний тривалий (від декількох місяців до року) перебіг. Можливий нейроретиніт з подальшою атрофією зорового нерву. Рідше процес локалізується в передньому відділі ока (катаральний, фолікулярний чи виразковий кон'юнктивіт, кератосклеріт, кератоувеїт, кератосклероувеїт). Враження ока у дорослих можуть виникати внаслідок рецидиву старого процесу під впливом несприятливих факторів.

Діагностика: реакція зв'язування комплементу, непрямої гемаглютинації, реакція Сейбіна-Фельдмана, непрямої імунофлюоресценції, мікропреципітації в агарі, ензиммічених антитіл, бласттрансформації лімфоцитів, шкіряна проба.

Лікування: хіміотерапія, специфічна десенсибілізація (токсоплазмінотерапія), неспецифічна десенсибілізація і протизапальна терапія (кортикостероїди), діуретики, розсмокутючі, антигеморагічні і гемостатичні засоби, тканинні препарати, вітаміни.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 817 | Нарушение авторских прав