АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні

Прочитайте:
  1. Q33.3 Агенезія і аплазія легенів
  2. В якій відповіді правильно вказане співвідношення генотипів при схрещуванні двох гетерозиготних особин? ( гени не зчеплені).
  3. В якому з варіантів розміщення трьох пар алельних генів у хромосомах (останні позначені лініями) вони передаються у спадок як за законом Менделя, так і за законом Моргана?
  4. Взаємодія алельних генів при моногібридному схрещуванні
  5. Взаємодія антиретровірусних препаратів з іншими лікарськими засобами (ВООЗ, 2003)
  6. Взаємодія неалельних генів
  7. Взаємодія неалельних генів
  8. Взаємодія неалельних генів
  9. ВЗАЄМОДІЯ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ

Моногібридне схрещування – це схрещування особин, що розрізняються за однією парою альтернативних (контрастних) ознак. Два гени, локалізовані в ідентичних ділянках (локусах) гомологічних хромосом, які визначають альтернативні ознаки, називаються алельними. Наприклад, мухи однієї лінії дрозофіли (Drosophila melanogaster) мають сіре забарвлення тіла, іншої – чорне. Схрещування чорнотілої гомозиготної самки із сіротілим самцем із іншої лінії є моногібридним, У першому поколінні від цього схрещування з’являються звичайно гібридні мухи із сірим забарвленням тіла. Отже, ця ознака є домінантною.

Алельні гени взаємодіють за принципом домінування. Гомозиготні домінантні (АА) або рецесивні (аа) батьківські форми в процесі мейозу утворюють гамети лише одного типу (А та а відповідно). Сполучення цих гамет при моногібридному схрещуванні дає зиготу F1 з генотипом Аа. Домінантні алелі проявляють свою дію як в гомозиготному (АА), так і в гетерозиготному (Аа) станах. Рецесивні алелі проявляються фенотипово лише в гомозиготному стані (аа).

У процесі мейозу гібриди першого покоління (Аа) формують яйцеклітини та спермії двох типів – А та а, тобто вони несуть по одному алелю з кожної алельної пари (правило чистоти гамет). Сполучення чоловічих і жіночих гамет при самозапиленні або схрещуванні між собою особин F1 дає три типи зигот F2 (АА, Аа, аа):

 

♂ ♀ А а
А АА Аа
а Аа аа

 

Отже, співвідношення генотипів зигот F2 (або розщеплення за генотипом в F2) при моногібридному схрещуванні відповідатиме формулі 1:2:1 – ¼ частина домінантних гомозигот (АА), ¼ частина рецесивних гомозигот (аа) та ½ частина гетерозигот (Аа). Таким чином, у випадку повного домінування зиготи АА та Аа фенотипово не розрізняються, отже розщеплення за фенотипом відбуватиметься у співвідношенні 3:1 ( -: 1аа).

Закони Менделя – встановлені Г. Менделем (1865) основні генетичні закономірності успадкування ознак, які проявляються при схрещуваннях.

1. Закон одноманітності гібридів F1:

При схрещуванні двох гомозиготних батьківських форм, які розрізняються парою альтернативних ознак, гібриди F1 є повністю генотипово і фенотипово одноманітними, причому ця одноманітність не залежить від напрямку схрещування (при аутосомному ядерному успадкуванні):

Р: ♀ АА х ♂ аа Р: ♀ аа х ♂ АА

F1: Аа F1: Аа

2. Закон розщеплення:

У другому поколінні (F2), яке походить від самозапліднення рослин F1 або від схрещування F1 сестринських особин, відбувається розщеплення на гомозиготні та гетерозиготні особини.

У залежності від кількості генів, за якими розрізнялися вихідні батьки, та від відношень домінантності-рецесивності алелів, існують різні кількісні співвідношення розщеплення за генотипом і фенотипом. Наприклад, 3:1 – розщеплення за фенотипом при моногібридному схрещуванні і повному домінуванні; 1:2:1 – розщеплення за фенотипом при моногібридному схрещуванні і неповному домінуванні, а також розщеплення за генотипом:

F1: ♀ Аа х ♂ Аа

F2: 1АА: 2Аа: 1аа

За дигібридного схрещування розщеплення в F2 за фенотипом 9:3:3:1 і т.д.

3. Закон незалежного комбінування генів:

У нащадків від схрещування батьківських форм, що розрізняються двома або більшою кількістю пар ознак, кожна пара ознак підкоряється закону розщеплення незалежно від інших пар. У результаті в F2 виникають нові комбінації ознак, які не зустрічалися у батьків.

Наприклад,

Р: ААВВ х ааbb

Цей закон справедливий для генів, які знаходяться у різних групах зчеплення.

З наведених законів успадкування, встановлених Г.Менделем, походять основні принципи спадковості:

1. дискретної (генної) спадкової детермінації ознак. Цей закон лежить в основі теорії гена.

2. відносної стабільності спадкової одиниці (гена).

3. алельного стану гена (домінантність і рецесивність).

Правило чистоти гамет встановлене Г.Менделем експериментальним шляхом: у гібридних організмів (Аа) кожна гамета може нести тільки один з двох алелів гена (А або а). Отже, гамета не може бути гібридною: алельні гени надходять в різні гамети під час їх утворення.

Матеріальною основою забезпечення алельного стану гамет у диплоїдних організмів є процес мейозу.

При розв’язанні генетичних задач необхідно користуватися загальновизнаною символікою для позначення алелів та генотипів, чоловічих (♂) та жіночих (♀) особин, батьківських форм (Р – від лат. “ parentale ” – батьки), гібридного покоління F (лат. – “ filii ” – діти). Цифра у літери F позначає порядковий номер покоління особин, одержаних від схрещування двох батьківських форм: F1, F2, F3 і т.д. Якщо генотип особин певного фенотипу є невідомим (наприклад АА чи Аа), останній позначають, користуючись фенотиповим радикалом: (А –). Для визначення генотипу гібридної особини її схрещують з рецесивною батьківською формою: 1) АА х аа ® Аа (зворотнє схрещування); 2) Аа х аа → 1Аа: 1аа (аналізуюче схрещування). Отже, якщо у всіх особин наступного покоління проявляється лише домінантна ознака, то генотип особини, що аналізується, є гомозиготним АА (схрещування 1). Якщо ж половина потомства має фенотип рецесивної батьківської форми, а половина материнської, то генотип вихідної особини буде гетерозиготним Аа (схрещування 2).

Частка гомозиготних особин за парою алелів у потомстві від самозапилення або самозапліднення з кожним поколінням збільшується (табл.1).

Таблиця 1.- Частка гомозигот і гетерозигот за двома алелями гена при самозапиленні або самозаплідненні вихідної гетерозиготи

Покоління Співвідношення генотипів Процент
АА Аа аа гетерозигот гомозигот
F1 F2 F3 F4 -   - 12,5 87,5

 

У загальному вигляді, частка гомозигот в n -ному гібридному поколінні (Fn) визначається за формулою: Fn = 1 – (1/2) n – 1, де (1/2) n-1 – частка гетерозигот в n -ному гібридному поколінні.

Однією з важливих моногенно детермінованих ознак людини, яка враховується у медичній практиці, є успадкування резус-фактора крові. На поверхні еритроцитів може бути присутній антиген, який називається резус-фактором (уперше виявлений у макаки-резуса)Кров осіб, в яких еритроцити містять резус-фактор, позначають Rh+, якщо ж цей антиген відсутній - rh-. Дитина від шлюбу резус-позитивного чоловіка і резус-негативної жінки може бути резус-позитивною. У цьому випадку під час пологів, коли кров матері і дитини змішується, В-лімфоцити матері почнуть виробляти антитіла на резус-фактор дитини. У разі другої вагітності, якщо плід знову буде резус-позитивним, антитіла до резус-фактору проникатимуть крізь плаценту і викликатимуть аглютинацію (склеювання) еритроцитів плода. Унаслідок цього у дитини виникає дефіцит кисню і розвиток гемолітичної жовтяниці, яка звичайно спричинює порушення внутріутробного розвитку або смерть плода. Знання особливостей успадкування цієї моногенної ознаки дає можливість передбачити негативні наслідки резус-конфлікту.

При розв’язанні задач з даної теми найчастіше зустрічаються наступні їх типи:

1. Визначення генотипу або фенотипу потомства за відомим генотипом або фенотипом батьків.

2. Визначення результатів проведення аналізуючого схрещування.

3. Визначення генотипів батьків за розщепленням у потомстві.

4. Визначення генотипу вихідної рослини за результатами розщеплення за фенотипом при самозапиленні.

5. Визначення типу успадкування ознаки.

6. Визначення кількості або ймовірності появи особин певного генотипу в гібридному потомстві.

7. Визначення генотипів батьків за відомим фенотипом потомства.


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 1253 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)