АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

УЛАШТУВАННЯ І РЕЖИМ ІНФЕКЦІЙНОЇ СЛУЖБИ

Прочитайте:
  1. III.3.1. Оценка условий для соблюдения режима АРТ
  2. IV. Санитарно - противоэпидемический режим в отделении.
  3. VII. 1. Показания к использованию режимов лечения второго ряда
  4. VIII. Противоэпидемический режим ДДУ
  5. VІ.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження.
  6. VІІІ.МЕДИЧНЕ ПОСТАЧАННЯ ФОРМУВАНЬ І ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ.
  7. А) поддержание оптимального температурного режима
  8. Алгоритм обследования противоэпидемического режима стационара
  9. АСЕПТИКА И АНТИСЕПТИКА В АКУШЕРСТВЕ. САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ РЕЖИМ
  10. АЮРВЕДИЧЕСКИЕ РЕЖИМЫ ЖИЗНИ

 

Інфекційна лікарня призначена для ізоляції інфекційних хворих і надання їм діагностичної та лікувальної допомоги.

Є два типи побудови інфекційної лікарні: павільйонний і централізований. Найліпше вдається організувати роботу, якщо лікарня побудована за павільйонним типом. Це дає змогу в окремій будівлі розташувати хворих з однаковою інфекційною хворобою, а отже, краще їх ізолювати від інших хворих. При централізованому типі відділення розміщують на різних поверхах, намагаючись ізолювати хворих від хворих інших видів інфекції.

Основні вимоги до розташування лікарні – поза густонаселеними кварталами, осторонь головних транспортних магістралей, водозаборів тощо.

У будь-якій інфекційній лікарні функціонують три основні служби:

- лікувально-діагностична (відділення, лабораторії, діагностичні кабінети);

- адміністративно-господарська служба. Вона необхідна для організації лікувально-діагностичного процесу і його матеріально-технічного забезпечення. Складається з адміністрації лікарні, бухгалтерії, канцелярії, архіву, харчоблоку, дезінфекційного відділу з пральнею, центральної стерилізаційної та ін. служб;

- організаційно-методична служба, на яку покладається керівництво роботою лікарів і медичних сестер щодо попередження, виявлення і лікування інфекційних хворих на території обслуговування. Цей розділ роботи здійснюється у тісній співпраці з місцевою санепідстанцією, а також профільними кафедрами медичних університетів і академій, профільними науково-дослідницькими інститутами.

Лікар, фельдшер, медична сестра при виявлення хворого чи носія подають у місцеву санепідстанцію термінове повідомлення ( протягом до 12 год).

Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється на санітарному транспорті місцевої санітарно-епідеміологічної станції або міської дезінфекційної станції бригадою, яка складається з фельдшера (медичної сестри), санітарки та водія. Не можна перевозити в одній машині декілька хворих з різними хворобами. Після госпіталізації транспорт підлягає дезінфекції на спеціально відведеній площадці.

ПРИЙМАЛЬНЕ відділення складається з боксів (окремо для хворих на інфекційні хвороби з повітряно-краплинним, фекально-оральним і трансмісивним механізмом передачі). Функції приймального відділення:

1. Діагностика хвороби (заповнення картки стаціонарного хворого, листка призначень).

2. Взяття матеріалу для дослідження.

3. Санітарна обробка хворих.

4. Розподіл хворих по відділенням (сортування).

5. Надання першої лікарської допомоги.

6. Заповнення і відправлення екстеного повідомлення до СЕС.

7. Дезінфекція транспорту, на якому привезли хворого.

Кожного хворого, що поступає на стаціонарне лікування, зустрічає медична сестра приймального відділення. Вона ознайомлюється із супровідною документацією і залежно від діагнозу спрямовує хворого до відповідного боксу, де пацієнта оглядає лікар, встановлює діагноз, у разі потреби йому надається негайна медична допомога.

Типовий бокс складається із зовнішнього передбоксника, що сполучений з подвір'ям, кімнати для огляду хворого, санітарного вузла (туалет і ванна) та внутрішнього передбоксника, з'єднаного із загальним коридором. У внутрішньому передбокснику знаходяться умивальник і халати для персоналу.

Порядок користування боксом

- зайти у бокс, зачинити за собою двері, одягнути другий халат, шапочку, маску;

- перейти в палату, зачинивши за собою внутрішні двері передбоксника, обслужити хворого;

- повернутись у внутрішній передбоксник, зачинити внутрішні двері, зняти другий халат, шапочку, маску, помити руки з милом;

- вийти у загальний коридор і зачинити передбоксник;

- дати вказівку провести дезінфекцію в усіх приміщеннях боксу після звільнення його хворим.



Якщо у хворого висококонтагіозна інфекція (вітряна віспа, кір), внутрішні двері боксу і двері внутрішнього передбоксника заклеюють папером, щоб не допустити проникнення збудника з потоком повітря в загальний коридор. Для обслуговування хворих медичні працівники користуються зовнішнім входом.

При підозрі на чуму, легеневу форму сибірки, карантинні геморагічні гарячки медичні працівники перед входом у бокс одягають спеціальний захисний костюм.

Усі хворі повинні пройти санітарну обробку, спосіб якої призначає лікар приймального відділення. Після санобробки (душ, ванна), хворий одягає чисту білизну і його переводять у відповідне відділення, а його власний одяг відправляють на дезінфекцію.

Біля ванни повинні бути дві кушетки, вкриті клейонкою: на одній хворого роздягають, а на другій – витирають після миття і одягають. Поряд у шафі зберігають промарковані кастрюлі для "чистої", "брудної" мочалок, засоби для миття, стрижки, відро, банки з дезрозчинами, мило, мішки для одягу хворого, чисту білизну.

Якщо у хворого виявлені воші, негайно приступають до їх знищення: медична сестра одягає халат, косинку, маску, гумові рукавички з протипедикульозної укладки;

- при згоді хворого, вошей можна знищити простим способом: за допомогою машинки постригти наголо, волосся зібрати у спеціальне відро і спалити, а шкіру голови змазати милом К і через 15 хв помити голову з милом;

- в іншому випадку: застелити хворого клейонкою, нанести на волосисту частину голови один з протипедикульозних засобів (якщо потрібно за інструкцією обв'язати клейонкою і полотняною косинкою), а після необхідної експозиції – голову помити теплою водою і сполоснути 9% оцтовою кислотою. Після цього густим гребінцем розчесати протягом 10-15 хв над клейонкою. Протипедикульозні засоби: нитифор, параплюс,

- приміщення і предмети, з якими стикався хворий на педикульоз, обробити аерозольним балоном "Неофос", "Карбозоль";

- одяг хворого вкласти в мішок і відправити в дезінфікуючу камеру;

- халат, косинку медична сестра складає в мішок і теж відправляє в дезінфікуючу камеру;

- про виявлення вошей і здійснену протипедикульозну обробку зробити відмітку в історії хвороби – "Р". Анкетні дані (прізвище, ініціали, вік, адреса) і дату його госпіталізації занести у спеціальний журнал приймального відділення. Передати екстрене повідомлення (форма № 058/о) в СЕС;

- через кожні 10 днів впродовж стаціонарного лікування хворого повторно оглядають на педикульоз.

Допомогу хворому надають, дотримуючись поточно-пропускної системи, яка полягає в тому, що з моменту вступу і до виписки хворий переміщується в одному напрямку, не зустрічаючись із жодним хворим у санпропускнику та з хворими на інші інфекційні захворювання, що перебувають на стаціонарному лікуванні. Дотримання цієї системи забезпечує попередження внутрішньолікарняних заражень.

Організація роботи інфекційного відділення. В інфекційній лікарні одні відділення призначені для хворих на вірусний гепатит, інші – для хворих кишковими інфекціями та інфекціями дихальних шляхів. Відділення палатного типу складаються з палат, мають їдальню, процедурну,ординаторську, санітарний пропускник, туалети, ряд підсобних приміщень (для дезрозчинів, білизни, інвентарю)

Для розміщення хворих сучасні інфекційні стаціонари мають бокси і напівбокси. Бокси знаходяться на 1-му поверсі, напівбокси – на другому і вище, у них немає виходу у двір. Бокси призначені для ізоляції:

- хворих із невстановленим діагнозом;

- контактних хворих;

- хворих зі змішаними інфекціями;

- хворих на особливо небезпечні інфекції (їх направляють у бокси, минаючи приймальне відділення;

- хворих інфекційними хворобами дитячого віку (вітряна віспа, скарлатина, кір та ін).

У небоксованих відділеннях хворих розміщують у палатах на 2-4 ліжка. У спільній палаті можуть перебувати лише хворі з аналогічними захворюваннями, приблизно однаковими строками і тяжкістю хвороби. Не можна в палату до одужуючого підселяти пацієнта в період розпалу інфекційної хвороби.

У палаті хворому виділяють ліжко з чистою білизною і предмети догляду. Кожні 7-10 днів хворі беруть гігієнічну ванну або душ (оглядаються на педикульоз), про що робиться відповідний запис у карті стаціонарного хворого. Брудну білизну збирають у мішки і після дезінфекції відправляють у пральню.

Санітарно-протиепідемічний режим відділення запроваджується з метою попередження внутрішньолікарняного зараження і виносу збудників за межі закладу.

Прийшовши в інфекційне відділення, медична сестра одягає робоче плаття, халат, ковпак і тапки. У кінці зміни йде під душ і перевдягається. Особистий одяг і спецодяг треба зберігати в різних шафах.

Обслуговуючи хворих з інфекціями дихальних шляхів чи з невідомою хворобою, треба завжди користуватись маскою. Вона повинна щільно закривати ніс і рот. Маски є одноразового та багаторазового користування. Краще застосовувати одноразову маску, але не більше 1 год. Маски багаторазового використання виготовляють із 4-х шарів марлі, їх носять 3-4 год.

Стерильні маски в достатній кількості потрібно зберігати в біксі на видному місці. Поряд ставлять склянку з дезрозчином, у який занурений пінцет для виймання масок. Використанні маски кладуть у посуд з написом "Для використаних масок". Одноразові маски дезінфікують у 0,5% розчині дезактину 1 год, а багаторазові кип'ятять у 2% розчині гідрокарбонату натрію 15 хв, потім прасують. (Якщо маска стає вологою, її треба негайно замінити, бо вона пропускає мікроорганізми при диханні).

У випадку, коли є загроза попадання в очі бризок крові або іншої біологічної рідини, треба одягти захисні окуляри.

Медична сестра повинна проводити гігієнічну, антисептичну обробку рук.

Використанні термометри, шпателі дезінфікують у 0,5% розчині дезактину 1 год. Використанні медичні інструменти багаторазового використання дезінфікують у 0,5% розчині дезактину, промивають під проточною водою 1хв і занурюють в 0,3 – 0,5% розчин біодезу, ополіскують проточною водою, здійснюють передстерилізаційну обробку, а потім стерилізацію.

У відділеннях здійснюють поточну дезінфекцію: вологе прибирання з дезінфекційними засобами 3 рази на день, знезаражують предмети догляду після їх використання (зануренням у дезрозчин чи 2-разовим протиранням з інтервалом 15 хв). Усі виділення хворого підлягають негайній дезінфекції. З цією метою до рідких виділень додають 1/5 частину хлорного вапна, а до оформлених (кал) – у 2 рази більше і через 1 год експозиції виливають у каналізацію.

Звільнений від залишків їжі посуд знежирюють у 2% розчині соди при температурі 45*С і дезінфікують у 0,2% розчині дезактину 1 год, потім ополіскують, миють у теплій воді та сушать (після знежирювання обмивні води дезінфікують 1 год– додають дезактин з розрахунку отримання 0,2% розчину). Можна посуд дезінфікувати кип'ятінням у 2% розчині соди чи зануренням у дезінфекційний розчин. Чистий посуд зберігають у спеціальній шафі.

Палати і бокси провітрюють 2-3 рази на день, використовують бактерицидні лампи для дезінфекції повітря.

У відділення хворим забороняється брати з собою книжки, іграшки тощо, які не можна підвергати дезінфекції. Медичний персонал повинен вести роз'яснювальну роботу серед хворих про необхідність дотримання пацієнтами правил особистої гігієни та санітарного режиму відділення.

Ефективне лікування сприяє скороченню періоду заразності хворого. Дотримання правил виписування хворих з обов'язковим виконанням контрольних бактеріологічних досліджень сприяє профілактиці інфекційних захворювань. Книги, листи та ін. предмети виносять з відділення після попередньої дезінфекції.

Після виписки хворого з палати проводять заключну дезінфекцію. Матраци, одіяла складають у мішки і віддають для камерної дезінфекції. Приміщення і меблі орошують дезрозчином, через 1 год протирають чистою ганчіркою, провітрюють, заносять продезінфіковані постільні речі і включають бактерицидну лампу.

Для розпилювання дезінфікуючих розчинів можна застосовувати апарати типу "Циклон" чи "Торнадо", які утворюють аерозоль, що "висить" у повітрі 3-5 год і проникає в найменші шпаринки.

В інфекційних відділеннях медичний персонал повинен споживати їжу лише в окремій кімнаті, знявши халат і вимивши руки. Систематично проводиться обстеження всього персоналу на бактеріоносійство, зокрема, посів мазка із слизової ротоглотки працівників у відділенні з крапельними інфекціями і фекалій у персоналу відділення кишкових інфекцій та харчоблоку. Виявлених носіїв тимчасово не допускають до роботи, їх санують і проводять контрольні обстеження.

 


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 649 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.087 сек.)