АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомо-фізіологічні дані

Система органів дихання складається з верхніх і нижніх дихальних шляхів.

До верхніх дихальних органів належать порожнини носа і його додаткових пазух, що здійснюють, окрім інших функцій, кондиціонування й очищення повітря, яке вдихається, а також носоглотка і гортань. Патологія цих органів розглядається в оториноларингології.

Нижні дихальні шляхи представлені трахеєю та бронхіальним деревом. Трахея («дихальне горло») є трубкоподібним органом завдовжки 10—12 см і діаметром 1,5—2,5 см. На будові трахеї ми не зупиняємося, лише нагадаємо, що в кінці трахея роздвоюється (біфуркація), і тут в просвіт трахеї знизу обернена трахеальна шпора (карина).

Від біфуркації трахеї починається власне бронхіальне «дерево», що утворюється за рахунок дихотомічного поділу бронхів. Число поділів бронхіального дерева може досягати 23......28. Виходячи з ділення, що найбільш часто зустрічається, 23-кратного, в бронхах розрізняють: 1) кондуктивну зону (0—16-а генерації бронхів), в якій при диханні відбувається вентиляція; 2) транзиторну (перехідну) зону (17— 19-а генерації); 3) респіраторну (дихальну) зону (20—23-а генерації), що є респіраторними бронхіолами, альвеолярними ходами і мішечками.

Всупереч поширеній думці про те, що при вдиху повітря потрапляє в альвеоли, цього, насправді, не відбувається. Вентиляція здійснюється в кондуктивной зоні, а при форсованому диханні — і в транзиторній. Починаючи з рівня респіраторних бронхіол_, обмін газів здійснюється за рахунок дифузії.

Морфофункціональною одиницею респіраторного відділу легень є ацинус (acinus pulmonalis), який включає всі розгалуження термінальної бронхіоли: респіраторні бронхіоли всіх порядків, альвеолярні ходи і альвеолярні мішечки з альвеолами, які знаходяться в їхній стінці. У кожній легені налічується близько 15000 ацинусів, що містять в собі близько 300 000 альвеол.

Стінки альвеол вистлані альвеолоцитами. Альвеолоцити I порядку (респіраторні) утворюють, разом із стінками капілярів, базальними мембранами і якнайтоншим прошарком проміжної речовини, альвеолокапілярну мембрану. Альвеолоцити ІІ порядку синтезують сурфактант.

Сурфактант є комплексом поверхнево-активних речовин, переважно фосфоліпідів, які створюють мономолекулярну плівку на межі повітря/рідина в респіраторній зоні легень. Сурфактант знижує поверхневий натяг в альвеолах, перешкоджаючи їхньому спадінню; створює градієнт поверхневого тиску в альвеолах і прилеглих до нього бронхіолах.

Дихання регулюються дихальним центром, який розташований у довгастому мозку. Відбувається також гуморальна регуляція, що здійснюється за рахунок впливу на дихальний центр змін газового складу крові та температури: дихання частішає при недостатності кисню та при надлишку вуглекислоти, збільшенні кислотності крові, підвищенні температури.

Акт дихання складається з вдиху та видиху. При вдиху грудна клітка розширюється за рахунок скорочення дихальних м’язів та діафрагми. Видих відбувається пасивно при спадінні грудної клітки та підйомі діафрагми.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 718 | Нарушение авторских прав