АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що означ термін «ПП секція», випадки її застосування?

Прочитайте:
  1. Акушерська термінологія.
  2. В якому з варіантів розміщення трьох пар алельних генів у хромосомах (останні позначені лініями) вони передаються у спадок як за законом Менделя, так і за законом Моргана?
  3. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ І ДАТИ ПОЛОГІВ
  4. Визначення терміну пологів
  5. ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ РАННІХ ТЕРМІНІВ
  6. Дополнительные условные обозначения на температурном листе
  7. Завдання мають по п’ять варіантів відповідей. Оберіть лише одну правильну або найкращу відповідь і позначте її у бланку відповідей
  8. Как еще обозначается комплекс симптомов, характерный для пролабирующего митрального клапана?
  9. Компоненты комплемента, их функция и обозначения.
  10. Конечные ТЭ, обозначающие патологические процессы, состояния (продолжение).

Протипожежна секція – частина протипожежного відсіку, відокремлена від інших частин протипожежного відсіку огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та поширення вогню по них. (дод.Б ДБН В.1.1.7-2002).

Виділення протипожежних секцій або розділення будинку на секції має на меті розмежування різних за пожежною небезпекою чи функціональним призначенням процесів. Цей принцип розповсюджується на будинки будь-якого призначення.

Як правило, секцію утворює група приміщень, об’єднана якою-небудь спільною ознакою. Наприклад, у окремі секції виділяють побутові приміщення, вбудовані складські приміщення, вентиляційні камери або групи приміщень з однорідними за пожежною небезпекою технологічними процесами. Поняття «протипожежна секція» виникло через неоднозначність вимог норм до внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій груп приміщень, об’єднаних у одну секцію. Наприклад, якщо у виробничому будинку ІІ ступеня вогнестійкості з категоріями А або Б розміщується група побутових приміщень, то її ізолюють від виробничих приміщень протипожежними перегородками з межею вогнестійкості не менше 45 хв. і захистом дверних прорізів у них тамбур-шлюзами з постійним підпором повітря. При цьому внутрішні перегородки між побутовими приміщеннями у межах секції у відповідності з вимогами ДБН В.1.1-7-2002 табл. 4 мають межу вогнестійкості не менше 15 хв. (ЕІ 15) і межу поширення вогню М0.

Організація та проектування секцій до мінімуму знижують ризик виникнення пожежі та забезпечують умови для вдалого її гасіння.

Іншими словами: розділення приміщень на секції має профілактичний характер, оскільки у випадку виробничих будинків виключає перетікання вибухонебезпечних сумішей з одного приміщення в інше за нормальної експлуатації будинків, і характер протипожежного захисту під час пожежі, оскільки виключає її розповсюдження впродовж певного часу.

Рішення з внутрішнього планування будинків допомагають запобігти виникненню деяких причин виникнення пожеж, але не усувають їх повністю, а під час виникнення пожежі створюють лише передумови для її вдалого гасіння та евакуації людей.

5. Виходячи з яких загальних положень визначають к-ть та площу ПП відсіків?

Площа поверху в межах протипожежного відсіку будинку, як правило, визначається за таблицями відповідних будівельних норм. При цьому необхідно знати призначення, ступінь вогнестійкості та поверховість будинку, а для виробничих та складських будинків також – категорію за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Якщо площа поверху перевищує визначену, тоді розраховують кількість пожежних відсіків за формулою:

де Fпов – площа поверху будинку, м2;

Fвід – площа протипожежного відсіку (площа поверху будинку між протипожежними стінами за будівельними нормами), м2.

Отриманий результат округляють до більшого цілого числа.

Розрахунок площі протипожежних відсіків можна вести за однією з 4 умов безпеки:

1. За умовою забезпечення гасіння пожежі (за тривалістю пожежі)

Площа протипожежного відсіку визначається з умови, що пожежа має бути ліквідованою до досягнення найменшого значення межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій або елементів будинку:

де tпож – тривалість пожежі, хв.;

МВвим – найменша межа вогнестійкості будівельної конструкції або елементу, хв.;

Кб – коефіцієнт безпеки, приймається таким, що дорівнює 1,1;

2. За умовою забезпечення протипожежного розриву (за величиною протипожежного розриву)

Площа протипожежного відсіку визначається з умови, що протипожежний розрив повинен мати такі розміри, щоб попередити розповсюдження полум`я на сусідні об`єкти:

де rф, rвим – величина фактичного та необхідного за нормами протипожежних розривів між будинками, м;

3. За умовою забезпечення противибухового захисту (тільки у вибухопожежонебезпечних приміщеннях)

Площа протипожежного відсіку визначається з умови, що розміри приміщень повинні забезпечувати можливість улаштування в огороджуючих конструкціях елементів противибухового захисту:

де f лск – питома площа легкоскидних конструкцій, м23;

Wприм – об`єм приміщення, м3;

Fогор – площа поверхні огороджуючих конструкцій, м2;

Kпрор – коефіцієнт прорізності легкоскидних конструкцій.

4. За умовою забезпечення безпечної евакуації людей

Площа протипожежного відсіку визначається з умови, що розміри протипожежного відсіку повинні забезпечувати безпечну евакуацію людей та матеріальних цінностей:

де lф – фактична протяжність шляхів евакуації, м;

lвим – необхідна за вимогами протяжність шляхів евакуації, м.

6. В чому сутність методики розрахунку площі ПП відсіку?

Сутність методики розрахунку площі протипожежного відсіку полягає у наступному.

Відомо, що пожежні підрозділи в кожному місті мають сили і засоби, достатні для гото, щоб загасити пожежу на певній площі впродовж певного часу. При цьому враховуються наявні на об’єктах автоматичні та інші установки пожежогасіння. За площу протипожежного відсіку приймається максимальна площа пожежі, на якій вона може бути вдало ліквідована з мінімальними втратами або за допустимий час. Допустимий час гасіння приймається з ряду міркувань.

По-перше, цей час може бути визначений з урахуванням того, щоб пожежа була ліквідована до руйнування основних будівельних конструкцій. У цьому випадку площа відсіку повинна задовольняти наступній умові:

де tпож тривалість гасіння пожежі, хв;

МВф - найменша межа вогнестійкості несучих будівельних конструкцій, які є в будинку, хв;

Кб - коефіцієнт безпеки, який дорівнює 1,1;

По-друге, цей час може бути визначений виходячи з допустимого розміру втрат під час гасіння пожежі. Втрати можна виразити у відсотковому відношенні від початкової вартості речовин, обладнання, тощо.

Мінімальним втратам від пожежі відповідає і мінімальний час її гасіння. Чим менша тривалість пожежі, тим менші втрати від неї. Мінімальна тривалість пожежі досягається, наприклад, за рахунок обладнання будинків автоматичними засобами пожежогасіння. Для цього випадку площа відсіку повинна задовольняти умову:

де tдоп – допустима тривалість гасіння пожежі з умови забезпечення допустимих втрат для об’єкту, хв.

Досвід свідчить, що у ряді випадків під час гасіння пожежі втрати завдаються за рахунок змочування водою речовин та обладання. Ця обставина береться до уваги під час вибору засобів пожежогасіння та визначенні допустимої тривалості гасіння.

Як видно з нерівностей площа протипожежних відсіків залежить від допустимої тривалості гасіння пожежі, меж вогнестійкості та меж поширення вогню будівельних конструкцій, та допустимих втрат при пожежі. Кожна з зазначених величин може бути оцінена з тим чи іншим ступенем точності.

7. Від яких величин залежить розрахункова тривалість гас пож та який вираз описує цю залежність?

Розрахункова тривалість гасіння пожежі, залежить від ряду величин:

де, Q – гарантовані витрати вогнегасячих засобів для пожежогасіння, л/с;

І – необхідна інтенсивність подавання вогнегасячих засобів, л/(м2·с);

Fгор – можлива площа поверхні горіння, м2;

tн – нормативна тривалість гасіння при цій інтенсивності подавання вогнегасячих засобів, хв.;

Δt0 – тривалість горіння до початку гасіння, хв.

8. Що розуміють під поняттям «гарантована витрата засобів гасіння» та виходячи з чого визначають її кількісне значення

Під гарантованою витратою засобів гасіння розуміють таку витрату, яку можна подати на об’єкт, виходячи з продуктивності передбачуваних на ньому систем гасіння та можливостей пожежних частин.

При оцінці кількісних значень гарантованих витрат засобів гасіння, що забезпечуються привозною технікою, враховують наступне:

одна пожежна машина може подати 20-30 л/с води, 100 л/с низькократної або 1200 л/с середньократної піни;

кількість машин у обласному центрі визначається за фактичною їх наявністю;

при визначенні площі відсіку приймається, що обласне місто забезпечує одночасну роботу 10 пожежних машин з витратою води 200-300 л/с або витратою низькократної піни 1000 л/с.

У разі проектування стаціонарних установок пожежогасіння гарантовані витрати засобів гасіння пожежі приймаються у відповідності з даними, передбаченими проектом, в залежності від прийнятої площі відсіку, пожежної небезпеки виробничого процесу, ступеня вогнестійкості та поверховості будинку. Витрати засобів пожежогасіння на автоматичні системи приймаються у відповідності з чинними нормами.


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1072 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)