АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що означає термін «висотний будинок» та в чому полягає особливість пожежної небезпеки висотних будинків?

Прочитайте:
  1. Акушерська термінологія.
  2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ І ДАТИ ПОЛОГІВ
  3. Визначення терміну пологів
  4. ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ РАННІХ ТЕРМІНІВ
  5. Дотриманням яких вимог пожежної безпеки забезпечується протипожежний режим в складських будинках?
  6. Дотриманням яких загальних вимог пожежної безпеки забезпечується протипожежний режим на АЗС?
  7. МЕХАНІЗМ ТА ТЕРМІНИ ПРОРІЗУВАННЯ ЗУБІВ
  8. Норми для класу небезпеки
  9. Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.
  10. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.

Висотний будинок - багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою від 73,5 м і вище.

Порівняно з іншими об’єктами висотні будинки характеризуються більш високим ступенем потенційної небезпеки.

Високий ступінь потенційної небезпеки таких споруд зумовлений підвищеною поверховістю, наявністю значної кількості людей та обмежених можливостей евакуації й рятування під час пожеж і надзвичайних ситуацій, а також терористичних актів; складною конструктивною системою з великою кількістю інженерних комунікацій та наявністю різних інженерно-технічних систем; багатофункційністю висотних будинків.

Через швидке розповсюдження по вертикалі, пожежі у висотних будинках, створюють значні складнощі у забезпеченні евакуації та проведенні рятувальних робіт. Продукти згоряння заповнюють шляхи евакуації, ліфтові шахти, сходові клітки, швидкість їх розповсюдження по вертикалі може сягати декількох десятків метрів за хвилину. За декілька хвилин будинок може бути повністю задимленим, що робить неможливим перебування в ньому людей без засобів захисту органів дихання. При цьому найбільш інтенсивно відбувається задимлення верхніх поверхів, додаткові складнощі спричиняє можливий вихід з ладу ліфтового обладнання та систем протипожежного захисту. Ускладнюється розвідка пожежі, рятування людей і подавання засобів пожежогасіння на верхні поверхи. Існують значні складнощі для доступу пожежних та рятувальників у верхні поверхи будинків, а також для встановлення пожежної техніки в стилобати та вбудови на декілька поверхів.

Пожежі, що виникають у висотних будинках, нерідко призводять до багаточисельних людських жертв і викликають резонанс в суспільстві. Наприклад, 25.12.1971р. під час пожежі у 22 поверховому будинку м.Сеулу (Південна Корея) загинуло 160 людей (38 з них викинулося з вікон); 01.02.1974р. під час пожежі у 25 поверховому висотному будинку м.Сан-Паулу (Бразилія) загинуло 227 осіб (40 з них викинулося з вікон); 22.11.1980р. під час пожежі в 20 поверховому готелі Лас-Вегаса (США) загинуло 80 осіб. Під час гасіння пожежі у жовтні 2004р. в 56 поверховому адміністративному будинку м.Каракаса (Венесуела) вигоріло більше 20 верхніх поверхів, 25 пожежних отруїлися продуктами згоряння.

В деяких видах фасадів використовують горючі матеріали, що значно збільшує клас конструктивної пожежної небезпеки будинків. При цьому сильногорючі утеплювачі можуть призвести до швидкого розповсюдження полум’я та утворення високотоксичних продуктів згоряння.

Характерною можна назвати пожежу, що сталася в лютому 2005р. у 106 метровій 32 поверховій Віндзорській вежі бізнесового району Мадриду. Розпочавшись на 21 поверсі, на думку експертів, від короткого замкнення, пожежа знищила практично всю верхню частину будинку, в наслідок чого було прийняте рішення про його знесення. Слід відзначити, що до такого розвитку пожежі призвели неправильні дії персоналу, який намагався самостійно загасити пожежу та прибуття пожежних на місце лише через 2 години. Знадобилася евакуація людей з порядрозташованих будинків, постраждало декілька пожежних.

Нерідко в якості несучого каркасу застосовують алюмінієві профілі та елементи, які під час пожежі втрачають своє конструктивне призначення, що може призвести до руйнування конструкцій фасаду, створюючи суттєву небезпеку для людей падінням елементів конструкцій.

Особливу небезпеку застосування фасадних систем з горючими матеріалами продемонструвала пожежа, що сталася 30 травня 2006 р. в столиці Казахстану Астані у самому найвищому (130 м) адміністративному будинку міста – 32 поверховому «Транспорт-Тауер».

Спочатку зайнялися покрівля та верхні три поверхи. На завершення повністю вигоріли покрівля і шпиль, полум’ям знищено облицювання біля 15 поверхів з одного боку і всих 32 – з іншого. Пожежа супроводжувалася розлітанням уламків фасаду й скла.


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 840 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)