АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які вимоги пожежної безпеки висуваються до вентсистем та протидимного захисту висотних будинків?

Протидимний захист слід передбачати для безпечної евакуації людей, а також їх захисту у пожежобезпечних зонах під час виникнення пожежі в одному з приміщень. Протидимний захист повинен також забезпечувати необхідні умови для роботи підрозділів пожежної охорони з рятування людей, виявлення та гасіння пожежі. У складі протидимного захисту повинні передбачатися:

- система примусового димовидалення та система підпору повітря, що мають автоматичне, дистанційне (електричне) та ручне місцеве (механічне) управління;

- конструкції та обладнання з необхідними технічними характеристиками.

Розрахунок основних параметрів протидимного захисту повинен здійснюватися з урахуванням наступних вимог:

Н.1 Вихідні дані для розрахунку параметрів протидимного захисту будинків повинні містити наступні групи показників:

-геометричні характеристики об'ємів, що захищаються (приміщень, коридорів, сходово-ліфтових вузлів тощо);

-геометричні характеристики та значення опору димогазопроникненню конструкцій заповнення прорізів (дверних та віконних);

-геометричні та гідравлічні характеристики та показники щільності вентиляційних каналів, а також димових та протипожежних клапанів, що встановлюються в цих каналах;

-параметри зовнішнього та внутрішнього повітря;

-параметри пожежного навантаження у приміщеннях.

Н.2 Фактичні геометричні характеристики, показники димогазопроникнення заповнень дверних та віконних прорізів, димових та протипожежних клапанів слід приймати за технічними даними підприємств-виробників. Для двостулкових дверей слід враховувати ширину однієї, більшої стулки. Геометричні розміри повітроводів повинні відповідати СНиП 2.04.05.

Н.3 Напрямок вітрового впливу на зовнішні фасади будинку рекомендується встановлювати за розою вітрів з урахуванням взаємного розташування віконних прорізів приміщення, де виникла пожежа, дверних та віконних прорізів сходових кліток (у зовнішніх стінах будинку), пристроїв забору зовнішнього повітря та викидів назовні.

Н.4 Параметри пожежного навантаження слід приймати у відповідності з даними технології експлуатації приміщень (будинку) та визначати за питомою еквівалентною деревиною.

Н.5 Основні критерії розрахунку протидимного захисту приймаються за:

-максимально допустимою товщиною димового шару;

-надлишковим тиском в об'ємах, що захищаються (сходових кліток, ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів тощо) або за мінімально допустимою швидкістю витоку повітря через відкриті дверні прорізи протипожежних тамбур-шлюзів.

Н.6 Максимально допустиму товщину димового шару, що утворюється безпосередньо у приміщенні (в якому виникла пожежа) або на шляхах евакуації (суміжних з приміщенням, в якому виникла пожежа), слід приймати з урахуванням верхніх рівнів (прорізів) евакуаційних виходів та висоти приміщення. При цьому нижня межа димового шару повинна передбачатися не менше ніж на 2 м вище від підлоги приміщення, шляху евакуації.

Параметри протидимного захисту слід визначати з урахуванням розрахункового часу евакуації, після якого (по завершенні евакуації) допускається опускання димового шару нижче встановленої висоти 2 м.

Н.7 Величину надлишкового тиску до ліфтових шахт або ліфтових холів слід передбачати в діапазоні від 20 Па до 50 Па. Величину надлишкового тиску до сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзів слід приймати згідно з 9.25 - (до СК в межах від 40 Па до 50 Па включно, а до її тамбур-шлюзів - в межах від 20 до 30 Па включно).

Для протипожежних тамбур-шлюзів (при одних відкритих дверях) слід приймати мінімально допустиму швидкість повітря - 1,3 м/с.

Н.8 Для сходових кліток нижнє значення надлишкового тиску (у межах допустимого діапазону згідно з 9.25) слід приймати з урахуванням спільної дії припливної та витяжної протидимної вентиляції. При цьому розрахункову величину надлишкового тиску у сходових клітках слід визначати за умов: одні двері відкриті (на поверсі пожежі) та зачинені інші двері або відкриті зовнішні вихідні двері сходової клітки та зачинені всі інші двері сходової клітки.

Верхнє значення надлишкового тиску слід визначати за умови відчинення дверей сходових кліток із зусиллям не більше 15 кг.

Н.9 Для ліфтових шахт нижнє значення надлишкового тиску слід визначати при відчинених дверях на основному посадковому поверсі з урахуванням спільної дії витяжної та припливної (призначеної для захисту сходових кліток) протидимної вентиляції.

Н.10 Розрахункове визначення параметрів протидимного захисту слід виконувати за умов виникнення пожежі в одному з приміщень, розташованих на верхньому поверсі підземної частини будинку та на нижньому поверсі надземної частини будинку.

Н.11 Параметри припливної протидимної вентиляції, що призначена для захисту протипожежних тамбур-шлюзів, через які здійснюється евакуація людей, слід визначати при швидкості витоку повітря через відкритий дверний проріз - не менше 1,3 м/с, для інших протипожежних тамбур-шлюзів - з урахуванням витоку повітря через нещільності дверних притулів.

Системи протидимного захисту повинні бути з механічним спонуканням і виконувати:

- примусове видалення продуктів горіння з коридорів, вестибюлів, холів, галерей (незалежно від наявності в них природного освітлення), приміщень з масовим перебуванням людей, а також з атріумів (пасажів), тунелів, інших приміщень, що передбачені відповідними нормативними документами;

- подачу зовнішнього повітря для створення надлишкового тиску (підпору повітря) до незадимлюваних сходових кліток типу Н4 (у тому числі до протипожежних тамбур-шлюзів при сходових клітках типу Н4), ліфтових шахт або ліфтових холів, а для ліфтів, що мають режим роботи "Транспортування пожежних підрозділів", - згідно з НАПБ Б.01.007.

Управління системою протидимного захисту повинно здійснюватися в автоматичному (від системи виявлення пожежі) та ручному (дистанційно з приміщення пожежного поста) режимах, а також від кнопок, розташованих біля евакуаційних виходів з поверхів (або у пожежних шафах).

Перелік систем протидимного захисту, які спільно працюють під час пожежі, повинен визначатися з урахуванням різноманітних пожежонебезпечних ситуацій, що залежать від місця виникнення пожежі в одному з приміщень. В усіх варіантах пожежонебезпечних ситуацій повинно передбачатись обов'язкове відключення систем загальнообмінної вентиляції та кондиціонування, які не використовуються у системі протидимного захисту та випередження вмикання систем димовидалення відносно моменту запуску систем підпору повітря.

До приміщення пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської) повинна виводитися інформація про стан:

- протипожежних нормально відкритих та нормально закритих клапанів систем протидимної та загальнообмінної вентиляції (повністю відкритих або повністю закритих);

- димових клапанів систем витяжної протидимної вентиляції (повністю відкритих або повністю закритих);

- аварійних клапанів скидання надлишкового тиску, встановлених у сходових клітках типу Н4 та їх тамбур-шлюзах;

- вентиляторів припливно-витяжних систем загальнообмінної та аварійної вентиляції і протидимного захисту (увімкнених або вимкнених);

- протипожежних дверей та воріт із приводами, що мають автоматичне та ручне (дистанційне) управління (повністю відкритих або повністю закритих);

- протипожежних та димових штор (які повністю або неповністю перекривають проріз).

Приміщення для вентиляційного обладнання повинно бути в межах протипожежного відсіку, який воно обслуговує. Влаштовувати спільне приміщення для вентобладнання різних протипожежних відсіків допускається, якщо не поєднується:

-вентобладнання приміщень категорії В з вентобладнанням приміщень категорій Г,Д;

-вентобладнання житлових приміщень з вентобладнанням громадських приміщень.

У місцях перетинання повітроводами систем загальнообмінної вентиляції огороджувальних конструкцій приміщення для вентиляційного обладнання, що обслуговує різні протипожежні відсіки, повинні бути протипожежні клапани з межею вогнестійкості відповідно до таблиці 9.2.

На вхідних вентиляційних отворах систем механічної вентиляції квартир повинні бути протипожежні клапани із межею вогнестійкості не менше ЕІ 60.

У приміщенні для вентиляційного обладнання систем припливної загальнообмінної вентиляції, що обслуговує приміщення одного протипожежного відсіку, допускається встановлювати вентилятори систем підпору повітря за умов влаштування протипожежних нормально відкритих клапанів (з межею вогнестійкості не менше ЕІ 120) у місцях перетинання повітроводами систем загальнообмінної вентиляції огороджувальних конструкцій приміщення для вентиляційного обладнання. Межа вогнестійкості огороджувальних конструкції приміщення для вентиляційного обладнання повинна бути не менше REI 150 для стіни і ЕІ 150 для перегородки. У зазначеному приміщенні для вентиляційного обладнання не допускається розташовувати обладнання, що обслуговує приміщення категорії В.

Відстань (по горизонталі та вертикалі) між прорізами приймальних пристроїв зовнішнього повітря, розташованих у суміжних протипожежних відсіках, повинна бути не менше 3 м.

Приймальні пристрої зовнішнього повітря систем вентиляції (у тому числі протидимного захисту) різних протипожежних відсіків; припливних систем вентиляції, обладнання яких не дозволяється розташовувати у одному приміщенні; припливних систем загальнообмінної вентиляції та систем протидимного захисту не повинні бути спільними.

У висотній частині будинку приймальні пристрої зовнішнього повітря (крім приймальних пристроїв зовнішнього повітря систем підпору повітря) та пристрої викиду повітря в атмосферу (у тому числі викиди систем димовидалення) допускається розташовувати на одному фасаді будинку та на одному рівні з технічним поверхом або на одному рівні з поверхом, що обслуговується цими пристроями. Забороняється влаштовувати приймальні пристрої зовнішнього повітря протидимної вентиляції на фасадах висотних будинків.

Вікна, що розташовані біля пристроїв викиду повітря в атмосферу, потрібно передбачати такими, що не відчиняються, якщо відстань між вікнами та цими пристроями становить менше 10 м по горизонталі (або менше 6 м по вертикалі, якщо відстань по горизонталі менше 10м).

Викид диму від систем димовидалення повинен здійснюватися через прорізи, захищені жалюзі під кутом 45° вниз, зі швидкістю у «живому» перерізі не менше ніж 20 м/с.

Місця забору та викиду повітря слід передбачати на висоті не менше ніж 10 м від рівня поверхні території, прилеглої до будинку. Прорізи для забору повітря слід розташовувати під кутом не менше 20° вниз.

Транзитні повітроводи та колектори систем вентиляції будь-якого призначення в межах протипожежного відсіку, який обслуговується цими системами, допускається проектувати:

а) з межею вогнестійкості не менше ЕІ 15, виконаних із негорючих матеріалів за умов прокладання їх у загальних шахтах, що мають огороджувальні конструкції з межею вогнестійкості не менше REI 120, та встановленням протипожежних клапанів у місцях перетинання повітроводами огороджувальних конструкцій цих шахт;

б) з негорючих матеріалів за умов встановлення протипожежних клапанів у місцях перетинання повітроводами кожної огороджувальної конструкції (стін, перегородок, перекриття) з нормованою межею вогнестійкості.

Протипожежні клапани повинні мати автоматичний та ручний (дистанційний) пуск. Застосування протипожежних клапанів із приводом на термоелементах не допускається.

Протипожежні клапани у місцях перетинання повітроводами будівельних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості слід передбачати з межею вогнестійкості згідно з таблицею 9.2 ДБН В.2.2-24:

Димоприймальні пристрої повинні встановлюватися безпосередньо у прорізах димових шахт або на відгалуженнях повітроводів до димових шахт (вертикальних колекторів) у верхній частині приміщень, що захищаються, але не нижче за верхні рівні дверних прорізів.

Сумарна довжина коридору (холу, галереї), який обслуговується одним димоприймальним пристроєм, не повинна перевищувати 30 м. При видаленні продуктів горіння безпосередньо з приміщень площею понад 1600 м2 їх необхідно поділяти на димові зони площею не більше 1600 м2 кожна. Площу приміщення, яке обслуговується одним димоприймальним пристроєм, необхідно приймати не більше 900 м2.

Для систем димовидалення повинні передбачатись:

а) вентилятори, що зберігають працездатність протягом 120 хв при розрахунковій температурі газів, що переміщуються, - 400 °С, а у підземних автостоянках при розрахунковій температурі газів, що переміщуються, - 600 °С;

б) негорючі повітроводи та канали з межею вогнестійкості не менше ніж ЕІ 180 - для транзитних повітроводів і шахт, розташованих за межами протипожежного відсіку, що ними обслуговується, і ЕІ 120 - для вертикальних повітроводів і шахт в межах протипожежного відсіку, що ними обслуговується;

в) протипожежні клапани з межею вогнестійкості за таблицею 9.2;

г) зовнішній викид продуктів згоряння згідно з вищезазначеними вимогами.

Вентилятори для видалення продуктів горіння повинні бути в окремих приміщеннях, відокремлених протипожежними перегородками з межею вогнестійкості не менше ЕІ 150, або на покритті будинку за умов влаштуваня навколо них негорючої огорожі для захисту від доступу сторонніх осіб.

Видалення газів і диму та вогнегасного аерозолю після пожежі з приміщень, що захищені автоматичними установками газового або аерозольного пожежогасіння, необхідно передбачати системами з механічним спонуканням із нижньої та (або) верхньої зон приміщення з компенсацією об'єму газів та диму, що видаляється, припливним повітрям. Для видалення газів та диму, а також вогнегасного аерозолю після дії автоматичних установок газового (аерозольного) пожежогасіння допускається використовувати системи загальнообмінної та аварійної вентиляції або пересувні (мобільні) вентиляційні установки. У цьому разі на системах загальнообмінної та аварійної вентиляції слід встановлювати протипожежні клапани, що автоматично закриваються під час пожежі, та які можуть відкриватися в ручному режимі (дистанційно з приміщення пожежного поста).

Необхідність влаштування розсікань у межах протипожежних відсіків у незадимлюваних сходових клітках типу Н4 необхідно визначати виходячи з умов подачі зовнішнього повітря у верхню частину відсіку. При цьому надлишковий тиск повинен бути не менше 40 Па в нижній частині відсіку сходової клітки і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях на поверсі, де виникла пожежа.

Для поновлення об'ємів повітря, що видаляється з атріумів (пасажів) та ізольованих рамп автостоянок, необхідно передбачати подачу зовнішнього повітря до нижньої частини приміщень, що захищаються. Загальна площа прорізів для забору зовнішнього повітря повинна бути не менше загальної розрахункової площі димоприймальних пристроїв.

Межі вогнестійкості повітроводів припливної протидимної вентиляції повинні бути не менше:

ЕІ 60 - для поверхових повітроводів систем, що захищають протипожежні тамбур-шлюзи та ізольовані рампи автостоянок у підземній частині будинку;

ЕІ 30 - для повітроводів систем, що захищають сходові клітки, ліфтові шахти, протипожежні тамбур-шлюзи у наземній частині будинку.

Протипожежні нормально закриті клапани системи припливної протидимної вентиляції повинні мати межі вогнестійкості не менші за мінімальні межі вогнестійкості повітроводів цих систем.

Під час визначення розрахункових параметрів систем припливно-витяжної протидимної вентиляції повинен передбачатися дисбаланс повітря щодо притоку та видалення не більше 30 % для приміщень, що захищаються зазначеними системами.

Виконавчі механізми та пристрої протидимного захисту повинні забезпечувати рівень надійної дії, що визначається вірогідністю безвідмовного спрацювання не менше 0,999.

Порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків повинен розроблятися згідно з НАПБ Б.05.022.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1502 | Нарушение авторских прав