 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ФОРМИ ПОСТНАТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙНеонатальна вроджена А 500 та аспіраційна J 620 пневмонії представлені в протоколах лікування новонароджених. ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ J 15.7 Клінічні та діагностичні критерії. - прояви пневмонічного статусу, - субфебрильна або фебрильна температура, - загальні симптоми інтоксикації: в’ялість або підвищена дратівливість, плаксивість, порушення апетиту, сну, блідніcть шкіряних покровів; сухий, або глибокий вологий кашель; задишка або прискорене дихання, як правило, при відсутності обструктивного синдрому; обструктивний синдром (менше ніж у 5 % хворих); тахікардія, що не відповідає рівню підвищення температури; можлива біль у грудній клітині при кашлі або глибокому диханні; зв’язок з респіраторною інфекцією, переохолодженням, протягами; можливі зміни запального характеру з боку верхніх дихальних шляхів, утруднене дихання через ніс, серозні виділення з носової порожнини, почервоніння слизової оболонки зіву. Об‘єктивні ознаки обстеження: Перкусія грудної клітини: скорочення перкуторного звуку над вогнищем інфільтрації, легеневий звук або тимпаніт над рештою поверхні легень. Аускультація легень: над ділянками ураження легень дихання жорстке або ослаблене, може бути з бронхіальним відтінком, а інколи бронхофонія над місцем локалізації пневмонічного вогнища. Хрипи на початку хвороби можуть бути відсутні, а при їх наявності вони носять характер сухих та вологих від дрібнопухирцевих до крепітуючих. Відсутність хрипів при аускультації грудної клітини не виключає діагноз пневмонії, який остаточно встановлюється при рентгенологічному обстеженні. Рентгенографія легень: інфільтрація легеневої тканини, вогнище інфільтрації без чітких кордонів(на відміну від чітких сегментарних тіней при сегментарній пневмонії), посилення легеневого малюнку в перифокальних зонах. При проведенні рентгенографії після початку антибіотикотерапії, у більш пізні строки свідоцтвом пневмонії може бути локальне посилення легеневого та бронхіального малюнку на місці інфільтрації, а також коренів легень на боці ураження. Лабораторні дані: аналіз крові: ШЗЕ – прискорена 15 – 20мм/год, лейкоцитоз, нейтрофільоз. Запальні зміни у крові у вигляді лейкоцитозу, здвигу лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШЗЕ непостійні і спостерігаються тільки у половини хворих на початку хвороби, їх відсутність не суперечить діагнозу. Біохімічні дані: диспротеінемія за рахунок підвищення рівня гамма-глобуліну. Мікробіологічне та вірусологічне обстеження спрямовано на виявлення бактеріальних та вірусних збудників хвороби на слизових оболонках або в харкотинні. Для виявлення вірусів вкористовується імунофлюоресцентний метод, або ПЦР- діагностика при підозрі на ТОРЧ-інфекції. У дітей раннього віку пневмонія зумовлена бактеріальними або вірусно - бактеріальними асоціаціями, мікоплазмою. У дітей дошкільного та шкільного віку зростає етіологічна роль пневмококу. Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1103 | Нарушение авторских прав |