АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Прочитайте:
  1. ІНСТРУКТИВНА ЗАПИСКА
  2. МЕТОДИЧНА ЗАПИСКА
  3. Методична записка
  4. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  5. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  6. Пояснительная записка
  7. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  8. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  9. Пояснительная записка
  10. Пояснительная записка

 

Методичні рекомендації з дисципліни “Хірургія” складено для студентів за спеціальністю 5.12010105 “Акушерська справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Хірургія вважається однією з провідних клінічних дисциплін у підготовці акушерок. Мета вивчення її — підготувати акушерок до самостійної роботи в умовах ФАПу, для роботи в лікувально-профілактичних закладах, навчити їх діагностувати невідкладні хірургічні стани та вчасно надавати кваліфіковану першу медичну допомогу.

Практична робота медичного працівника, незалежно від його вузького фаху, містить елементи хірургічної діяльності.

Викладання дисципліни повинно базуватися на сучасних стандартах освіти, застосуванні новітніх інформаційних технологій і мати тісний зв’язок з іншими дисциплінами. Методичні рекомендації з хірургії для акушерок побудовані так, що в ній раціонально поєднуються елементи хірургічної діяльності, основні їх напрями з основами клінічної хірургії. Особливе значення надається діагностиці на догоспітальному етапі та долікарській медичній допомозі. Дії акушерки повинні бути свідомими, ґрунтуватися на знаннях суті та механізму розвитку захворювань і розумінні впливу на організм маніпуляцій та медикаментів.

Велика роль поряд з лекціями та навчальною практикою під керівництвом викладача й практичними заняттями надається самостійній роботі студентів, метою якої є поглиблення та систематизація знань, закріплення і вдосконалення практичних навичок, вивчення сучасних аспектів і проблем медицини. Для проведення позааудиторної самостійної роботи передбачається робота в читальних залах бібліотек, робота в комп’ютерних класах з електронними підручниками, написання рефератів, науково-дослідна робота студентів, самостійна робота студентів з хворими в лікувально-профілактичних закладах, у тренажерних кабінетах.

Відповідний рівень підготовки акушерок може забезпечити тільки висока організація навчального процесу з використанням сучасних методів навчання, в тому числі модульного, евристичного, ігрових, інформаційних технологій, ситуаційного навчання (кейс-методу), системи розвивального навчання, а також належної матеріальної бази.

На вивчення курсу відводиться 243 год, з них 30 — лекції, 129 — навчальна практика під керівництвом викладача та 84 год — самостійна робота.

Рекомендації включають тематичний план з дисципліни із переліком розділів, тем та зазначеною кількістю годин з теорії, практики, самостійної роботи, які передбачені для вивчення кожної теми.

Тематичний план теоретичних занять

Семестр ________IV_________________

Кількість аудиторних годин ____________10___________ _, ПСРС _______6________

№ п/п Кількість годин (лекція, ПСРС) Назва теми Рекомендована література (підручник, сторінки) Примітка
1.   Профілактика хірургічної інфекції. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 8-42  
    Організація і структура операційного блоку. С 235-257 ПСРС
2.   Гемостаз. С 42-52  
    Гостре недокрів’я. Н.І. Надаховська «Посібник з хірургії» С 26-30 ПСРС
3.   Знеболювання. Тестовий контроль з тем № 1-2. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 52–89.  
    Місцеве знеболення. С 78-89 ПСРС
4.   Інфузійна терапія. С 131-153  
5.   Діагностика хірургічних захворювань. Тестовий контроль з тем № 3-5. Н. І. Надаховська «Посібник з хірургії» С 34–39. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 219-270  
  10 + ПСРС - 6    

 

ЛЕКЦІЯ № 1. Профілактика хірургічної інфекції. 2год.

Питання:

1. Екзогенна та ендогенна хірургічна інфекція.

2. Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію, її профілактика.

3. Асептика — комплексна система профілактичних і лікувальних засобів у боротьбі з інфекційними ускладненнями та захворюваннями.

4. Основні принципи асептики: стерилізація та ізоляція.

5. Профілактика повітряної, краплинної, контактної та імплантаційної інфекції.

6. Фізичні та хімічні методи стерилізації.

7. Термічні способи дезінфекції: пастеризація, паровий, сухоповітряний, обпалювання і прожарювання.

8. Променева, газова стерилізація.

9. Контроль стерилізації.

10. Профілактика імплантаційної інфекції.

11. Антисептика — комплексний метод знищення інфекції в рані та організмі людини.

12. Види антисептики, основні групи хімічних речовин і способи їх застосування.

13. Операційний блок, оснащення, режим роботи, прибирання.

14. Забезпечення режиму асептики, антисептики на етапах хірургічної допомоги.

15. Чинні накази МОЗ України.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-42

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Організація і структура операційного блоку.

Питання:

1. Поняття про операційний блок.

2. Структура операційного блоку.

3. Зонування операційного блоку.

4. Документація операційного блоку.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризувати операційний блок.

2. Назвати структуру операційного блоку.

3. Назвати зонування операційного блоку.

4. Назвати документація операційного блоку.

Задачі:

1. В автоклаві простерилізували операційну білизну і перев’язувальний матеріал при 1 атм на протязі 30 хв. Після того, як усю пару випустили, простерилізовані бікси герматично закрили і віднесли до операційної. Яка помилка допущена? Ваші наступні дії?

2. В операційній тривалий час проводилась операція, при якій розрізали гнійну порожнину. Як підготувати операційну для проведення наступних операцій?

3. Після гнійної операції хірургічний інструментарій промили протічною водою, поклали в стерилізатор і ввімкнули його. Які помилки допущені? Як їх виправити?

4. До медичного пункту звернувся учень із забитою раною правої кисті, яку одержав на уроці праці 2 год тому. Який вид антисептики потрібно застосувати в даному випадку?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 20-24, 235-257

ЛЕКЦІЯ №2. Гемостаз. 2год.

Питання:

1. Поняття про кровотечу та крововтрату.

2. Класифікація крововтрати.

3. Класифікація кровотеч за причиною, зв’язком з навколишнім середовищем, наявністю проявів, часом виникнення, об’ємом крововтрати та повторюваністю.

4. Синдром гострої анемії, геморагічний шок, клінічні та лабораторні критерії оцінювання крововтрати, клінічні ознаки кровотечі з легень і травного каналу.

5. Тактика акушерки щодо гематом і крововиливів.

6. Лабораторні та спеціальні методи діагностики.

7. Механізм самостійного спинення кровотечі.

8. Тимчасове й остаточне спинення кровотечі.

9. Фізичні, хімічні, біологічні та механічні методи.

10. Перша допомога під час зовнішніх і внутрішніх кровотеч на етапах надання медичної допомоги.

11. Особливості інтенсивної терапії та догляду за хворими в умовах стаціонарного лікування.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 42-52

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Гостре недокрів’я. 2год.

Питання:

1. Визначення.

2. Клініка.

3. Лабораторна діагностика.

4. ПМД. Лікування.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати визначення.

2. Назвати клініку.

3. Назвати лабораторну діагностику.

4. Охарактеризуйте ПМД. Лікування.

Задачі:

1. Після перенесеної апендектомії через дві години у хворого стала наростати загальна слабкість, запаморочення, потемніння в очах. При огляді хворий блідий, адинамічний, на питання відповідає пошепки. Пульс 130 уд/хв., слабких властивостей. АТ=80/30 мм.рт.ст. В аналізі крові НЬ=70 г/л. Що з хворим? Ваші дії.

2. У хворого обширена рана в ділянці передньої поверхні правого плеча, у верхній його третині. З рани пульсуючим струменм у вигляді фонтану виділяється кров яскраво-червоного кольору. Хворий блідий. Пульс 140 уд/хв., АТ- 80/40 мм.рт.ст. Ваш попередній діагноз? Складіть схему надання першої медичної допомоги.

3. Машиною швидкої допомоги до хірургічної клініки доставлено хвору, 65 років, з діагнозом “Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Профузна кровотеча”. Шкіра бліда, пульс ниткоподібний, АТ — 60/20 мм рт. ст. Яке ускладнення виникло? Яка ваша тактика?

4. До клініки госпіталізовано потерпілого, який після ножо­вого поранення в ділянку шиї знепритомнів. На момент огляду стан потерпілого тяжкий, виражене рухове збудження, судомні сіпання; на шиї — пов'язка, кровотеча з рани відсутня. Яке уск­ладнення можна запідозрити?

5.До поліклініки звернувся чоловік зі скаргами на загальну слабість, шум у вухах, потемніння і мерехтіння в очах, періодичні кровотечі під час акту дефекації. Шкіра бліда, пульс — 90 за 1 хв, АТ — 90/60 мм рт. ст., еритроцити — 1,9 х 1012/л. Під час рек­тального дослідження виявлено 4 гемороїдальних вузли, один з яких кровоточить. Яке ускладнення виникло у хворого?

Література:

1. Надаховська Н.І. Посібник з хірургії. – К.: Здоров’я, 2001. – 163 с. С 26-30

 

 

ЛЕКЦІЯ №3. Знеболювання. 2год.

Питання:

1. Поняття про біль і знеболювання.

2. Загальне і місцеве знеболювання.

3. Наркоз.

4. Види наркозу залежно від шляхів уведення наркотичної речовини.

5. Поняття про сучасну багатокомпонентну анестезію.

6. Основні речовини для проведення наркозу.

7. Підготовка хворих до анестезії, премедикація.

8. Участь акушерки в оформленні медичної документації із загального знеболювання.

9. Місцеве знеболювання, механізм і види місцевої анестезії.

10. Найпоширеніші анестезуючі засоби.

11. Показання та протипоказання до проведення місцевої анестезії.

12. Оснащення для проведення інфільтраційної, провідникової за Лукашевичем-Оберстом, внутрішньокісткової, внутрішньовенної та місцевої анестезії за О.В. Вишневським.

13. Спинномозкова та перидуральна анестезія.

14. Новокаїнова блокада, її різновиди й показання до проведення.

15. Можливості анестезіологічного забезпечення на різних етапах надання хірургічної допомоги.

16. Проведення місцевої анестезії.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 52–89.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Місцеве знеболення. 2год.

Питання:

1. Термінальна анестезія.

2. Блокада за Вишневським.

3. Блокада за Оберстом-Лукашевичем.

4. Футлярна анестезія.

5. Епі- та перидуральна анестезія.

6. Блокада за Салівановим-Школьніковим

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте термінальну анестезію.

2. Охарактеризуйте блокаду за Вишневським.

3. Охарактеризуйте блокаду за Оберстом-Лукашевичем.

4. Охарактеризуйте футлярну анестезію.

5. Охарактеризуйте епі- та перидуральну анестезію.

6. Охарактеризуйте блокаду за Салівановим-Школьніковим

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 78-89

 

ЛЕКЦІЯ №4. Інфузійна терапія. 2год.

Питання:

1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії, реаніматології та інтенсивному лікуванні.

2. Правові аспекти гемотрансфузій.

3. Шляхи введення інфузійних речовин.

4. Комплекс заходів з проведення гемотрансфузій.

5. Показання, протипоказання до переливання крові та її компонентів.

6. Основи ізосерології.

7. Система груп крові АВО та система резус.

8. Визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток та цоліклонів анти-А і анти-В реагентів.

9. Поняття про резус-фактор.

10. Визначення резус-належності експрес-методом за допомогою стандартних антирезусних сироваток і цоліклональних D і С реагентів.

11. Визначення якості крові та препаратів крові.

12. Необхідні проби на сумісність еритроцитної маси донора та реципієнта.

13. Методи й техніка гемотрансфузій.

14. Помилки та ускладнення під час переливання препаратів крові.

15. Догляд за хворими під час і після гемотрансфузії, лабораторний контроль.

16. Донорство та його джерела.

17. Необхідність обстеження донорів на вірусний гепатит, СНІД, сифіліс.

18. Компоненти й препарати крові, їхнє клінічне застосування.

19. Документація у випадку гемотрансфузій.

20. Кровозамінники та гемокоректори.

21. Класифікація розчинів за групами.

22. Поняття про повне та часткове парентеральне харчування.

23. Ускладнення в разі переливання кровозамінників, перша медична допомога при цьому.

24. Організація служби крові в України.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 131-153

ЛЕКЦІЯ №5. Діагностика хірургічних захворювань. 2год.

Питання:

1. Діагностичні завдання в хірургічній роботі акушерки.

2. Методи обстеження хірургічного пацієнта: опитування, клінічні (огляд, пальпація, аускультація, перкусія) та додаткові: лабораторні та інструментальні (функціональні, рентгенологічні, ендоскопічні, ультразвукові, радіоізотопні), визначення місця захворювання (місця патологічного вогнища).

3. Підготовка пацієнта до спеціальних досліджень.

4. Діагностика станів, які потребують невідкладної допомоги.

5. Документальне оформлення діагностики.

6. Поняття про передопераційний період, його мета, завдання.

7. Деонологічна підготовка.

8. Роль медикаментозної та фізичної підготовки в профілактиці післяопераційних ускладнень.

9. Загальна підготовка та підготовка систем і органів: нервової, серцево-судинної, органів дихання, травного каналу, сечових органів.

10. Підготовка операційного поля.

11. Премедикація.

12. Транспортування хворого до операційної. особоивості підготовки до термінових і планових операцій.

13. Післяопераційний період. його фази, варіанти пербігу.

14. Порушення функції життєво важливих органів після операції.

15. Післяопераційні зміни в організмі.

16. Оцінювання загального стану пацієнта.

17. Інтенсивне та динамічне спостреження за функціями органів і систем (візувльне, на моніторах, дабораторне та комбіноване).

18. Післяопераційні ускладнення, їх профілактика, діагностика та усунення.

19. Післяопераційний режим.

20. Особливості харчування пацієнтів після операції.

21. Адекватне знеболювання.

22. Догляд за дренажами.

23. Нагляд за станом пов’язки.

24. Строки підняття пацієнта з ліжка після операції.

Література:

1. Надаховська Н.І. Посібник з хірургії. – К.: Здоров’я, 2001. – 163 с. С 34–39.

2. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 219-270

Тематичний план з навчальної практики під контролем викладача

Семестр ________IV_________________

Кількість аудиторних годин ____________26___________ _, ПСРС _______14______ _

№ п/п Кількість годин (практичне,, ПСРС) Назва теми Місце проведення заняття Рекомендована література (підручник, сторінки) Примітка
1.   Профілактика хірургічної інфекції. Хірургічне відділення Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 8-42  
    Вступ.   С 8-17 ПСРС
    Хімічна антисептика.   С 20-24 ПСРС
2.   Підготовка до стерилізації перев’язувального матеріалу. Хірургічне відділення С 31-42  
3.   Підготовка хірургічних інструментів до стерилізації. Хірургічне відділення С 31-42  
4.   Підготовка рук хірурга та операційного поля до операції. Хірургічне відділення О.М. Кіт «М/с в хірургії» С 100-102  
    Охорона праці в галузі.   В.А. Гайченко «ОБЖД» С 3-26 ПСРС
    Інфекції, що передаються через кров.   С 94-155 ПСРС
    Засоби захисту медичного персоналу.   С 182-206 ПСРС
5.   Поняття про кровотечу. Хірургічне відділення Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 42-45  
6.   Методи гемостазу. Хірургічне відділення С 45-51  
7.   Поняття про загальне знеболення. Хірургічне відділення С 52-89  
8.   Підготовка до роботи стола сестри-анестезистки. Хірургічне відділення С 88-89  
9.   Десмургія. Хірургічне відділення С 89-104  
    Правила бинтування.   С 92-93 ПСРС
    Основні типи бинтових пов'язок.   С 93-94 ПСРС
    Транспортна іммобілізація.   С 104-113 ПСРС
10.   Бинтові пов’язки на голову та шию. Хірургічне відділення С 94-97  
11.   Бинтові пов’язки на тулуб та кінцівки. Хірургічне відділення С 97-104  
12.   Тверді пов’язки. Гіпсотехніка. Хірургічне відділення С 89-113  
13.   Визначення груп крові та резус-фактора. Хірургічне відділення С 131-153  
  24 + ПСРС - 14      

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА № 1. Профілактика хірургічної інфекції. 2год.

Питання:

1. Приготування й підготовка до стерилізації хірургічних інструментів, білизни, перев’язувального матеріалу, гумових виробів та апаратів з оптичною системою.

2. Способи укладання однорідного й різноманітного матеріалу, маркування, транспортування та зберігання стерилізаційних коробок (біксів).

3. Стерилізація тазів для оброблення рук.

4. Техніка оброблення рук розчинами первомуру (С-4), хлоргексидину біглюконату, стериліуму та іншими сучасними препаратами.

5. Надягання стерильного халату, маски, гумових рукавичок на себе і на хірурга, а також знімання використаного одягу та рукавичок.

Практичні навички:

1. сухоповітряна стерилізація;

2. приготування, підготовка до стерилізації та укладання в стерилізаційні коробки перев’язувального матеріалу, операційної білизни;

3. стерилізація в автоклаві;

4. проведення контролю ефективності теплової стерилізації;

5. підготовка до стерилізації та стерилізація гумових трубок, дренажів, катетерів;

6. хімічна дезінфекція та стерилізація хірургічних інструментів;

7. збереження стерилізованих матеріалів.

8. дезінфекція та стерилізація тазів для підготовки рук до операції;

9. термінова підготовка рук до операції;

10. надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга.

11. знімання використаних рукавичок, халата, маски;

12. накриття інструментального та перев’язувального столів.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-42

2. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с. С 100-102

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Вступ. 2год.

Питання:

1. Поняття про хірургію. Основні види хірургічної патології.

2. Короткий нарис з історії хірургії.

3. Роль М.І. Пирогова в розвитку хірургії.

4. Визначні хірурги XIX—XX ст.

5. Історія хірургії в Україні.

6. Видатні українські хірурги: В.О. Караваев, М.М. Волкович, О.П. Кримов, М.М. Амосов, В.П. Шалімов та ін.

7. Місце хірургії в сучасній медицині.

8. Організація та структура хірургічної служби.

9. Хірургічна діяльність акушерки.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати. Поняття про хірургію. Основні види хірургічної патології.

2. Назвати. Короткий нарис з історії хірургії.

3. Назвати. Роль М.І. Пирогова в розвитку хірургії.

4. Назвати. Визначні хірурги XIX—XX ст.

5. Назвати. Історія хірургії в Україні.

6. Назвати. Видатні українські хірурги: В.О. Караваев, М.М. Волкович, О.П. Кримов, М.М. Амосов, В.П. Шалімов та ін.

7. Назвати. Місце хірургії в сучасній медицині.

8. Назвати. Організація та структура хірургічної служби.

9. Назвати. Хірургічна діяльність акушерки.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-17

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Хімічна антисептика. 2год.

Питання:

1. Поняття про антисептику.

2. Класифікація розчинів для хімічної антисептики.

3. Прикладне значення антисептики.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати визначення поняття «антисептика».

2. Назвати класифікацію розчинів для хімічної антисептики.

3. Охарактеризуйте прикладне значення антисептики.

Задачі:

1. В автоклаві простерилізували операційну білизну і перев’язувальний матеріал при 1 атм на протязі 30 хв. Після того, як усю пару випустили, простерилізовані бікси герматично закрили і віднесли до операційної. Яка помилка допущена? Ваші наступні дії?

2. В операційній тривалий час проводилась операція, при якій розрізали гнійну порожнину. Як підготувати операційну для проведення наступних операцій?

3. Після гнійної операції хірургічний інструментарій промили протічною водою, поклали в стерилізатор і ввімкнули його. Які помилки допущені? Як їх виправити?

4. До медичного пункту звернувся учень із забитою раною правої кисті, яку одержав на уроці праці 2 год тому. Який вид антисептики потрібно застосувати в даному випадку?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 20-24, 235-257

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №2. Підготовка до стерилізації перев’язувального матеріалу. 2год.

Питання:

1. Приготування й підготовка до стерилізації хірургічних інструментів, білизни, перев’язувального матеріалу, гумових виробів та апаратів з оптичною системою.

2. Способи укладання однорідного й різноманітного матеріалу, маркування, транспортування та зберігання стерилізаційних коробок (біксів).

3. Завантаження автоклаву, нагляд за ходом стерилізації та розвантаження.

4. Контроль стерилізації.

Практичні навички:

1. сухоповітряна стерилізація;

2. приготування, підготовка до стерилізації та укладання в стерилізаційні коробки перев’язувального матеріалу, операційної білизни;

3. стерилізація в автоклаві;

4. проведення контролю ефективності теплової стерилізації;

5. збереження стерилізованих матеріалів.

6. термінова підготовка рук до операції;

7. надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга.

8. знімання використаних рукавичок, халата, маски;

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-42

2. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с. С 100-102

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №3. Підготовка хірургічних інструментів до стерилізації. 2год.

Питання:

1. Підготовка хірургічних інструментів до стерилізації.

2. Надягання стерильного халату, маски, гумових рукавичок на себе і на хірурга, а також знімання використаного одягу та рукавичок.

3. Підготовка хірургічних інструментів до стерилізації після чистих і гнійних операцій.

4. Контроль оброблення на залишки крові та мийного розчину.

5. Режим стерилізації з урахуванням анаеробної інфекції, гепатиту В і СНІДу.

Практичні навички:

1. сухоповітряна стерилізація;

2. стерилізація в автоклаві;

3. проведення контролю ефективності теплової стерилізації;

4. підготовка до стерилізації та стерилізація гумових трубок, дренажів, катетерів;

5. хімічна дезінфекція та стерилізація хірургічних інструментів;

6. надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга.

7. знімання використаних рукавичок, халата, маски;

8. накриття інструментального та перев’язувального столів.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-42

2. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с. С 100-102

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №4. Підготовка рук хірурга та операційного поля до операції. 2год.

Питання:

1. Стерилізація тазів для оброблення рук.

2. Техніка оброблення рук розчинами первомуру (С-4), хлоргексидину біглюконату, стериліуму та іншими сучасними препаратами.

Практичні навички:

1. дезінфекція та стерилізація тазів для підготовки рук до операції;

2. оброблення рук сучасними препаратами бактерицидної дії — хлоргексидину біглюконатом, препаратом “С-4”, стериліумом тощо;

3. термінова підготовка рук до операції;

4. надягання стерильного халата, гумових рукавичок та маски на себе й на хірурга.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 8-42

2. Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с. С 100-102

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Охорона праці в галузі. 2год.

Питання:

1. Чинні накази та постанови МОЗ України щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

2. Інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть чинні накази та постанови МОЗ України щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

2. Назвіть інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Інфекції, що передаються через кров. 2год.

Питання:

1. Інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

2. Вірусні захворювання, які можуть передаватися через інструментарій, катетери, лікарські препарати від одного хворого до іншого: гепатит А, В, С, D, ВІЛ-інфекція тощо.

3. Ризик зараження вірусними захворюваннями медичних працівників.

4. Засоби захисту медичного персоналу від зараження: використання халатів, фартухів, захисних окулярів, масок та ін.

5. Імунізація медичних працівників проти вірусу гепатиту В.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

2. Назвати вірусні захворювання, які можуть передаватися через інструментарій, катетери, лікарські препарати від одного хворого до іншого: гепатит А, В, С, D, ВІЛ-інфекція тощо.

3. Назвати ризик зараження вірусними захворюваннями медичних працівників.

4. Назвати засоби захисту медичного персоналу від зараження: використання халатів, фартухів, захисних окулярів, масок та ін.

5. Як проводитьсямунізація медичних працівників проти вірусу гепатиту В?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с.

САМОСТІЙНА РОБОТА: Засоби захисту медичного персоналу. 1год.

Питання:

1. Чинні накази та постанови МОЗ України щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

2. Інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

3. Вірусні захворювання, які можуть передаватися через інструментарій, катетери, лікарські препарати від одного хворого до іншого: гепатит А, В, С, D, ВІЛ-інфекція тощо.

4. Ризик зараження вірусними захворюваннями медичних працівників.

5. Засоби захисту медичного персоналу від зараження: використання халатів, фартухів, захисних окулярів, масок та ін.

6. Імунізація медичних працівників проти вірусу гепатиту В.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати чинні накази та постанови МОЗ України щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

2. Назвати інфекції, які передаються через кров, і шляхи зараження цими інфекціями.

3. Назвати вірусні захворювання, які можуть передаватися через інструментарій, катетери, лікарські препарати від одного хворого до іншого: гепатит А, В, С, D, ВІЛ-інфекція тощо.

4. Назвати ризик зараження вірусними захворюваннями медичних працівників.

5. Назвати засоби захисту медичного персоналу від зараження: використання халатів, фартухів, захисних окулярів, масок та ін.

6. Як проводитьсямунізація медичних працівників проти вірусу гепатиту В?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с.

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №5. Поняття про кровотечу. 2год.

Питання:

1. Визначення поняття.

2. Класифікація кровотеч.

3. Клініка кровотеч різної локалізації.

4. Діагностика кровотечі.

5. ПМД при кровотечах.

6. Лікування кровотечі.

Практичні навички:

1. клінічне визначення виду кровотечі та об’єму крововтрати;

2. тимчасове спинення зовнішньої кровотечі механічними засобами:

· зміна положення тіла або кінцівок хворого для спинення кровотечі;

· накладання стисної пов’язки;

· накладання джгута та джгута-закрутки;

· пальцеве притиснення артерії — плечової, сонної, стегнової, ліктьової, підколінної, скроневої, черевної;

· накладання затискача на судину (на фантомі);

· туга тампонада рани;

3. накладання лігатури на судину (на фантомі);

4. місцеве застосування хімічних і біологічних засобів гемостазу;

5. застосування охолодження для гемостазу.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 42-51

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №6. Методи гемостазу. 2год.

Питання:

1. Засвоєння студентами способів спинення кровотечі.: накладання джгута або джгута-закрутки, стисної пов’язки, пальцевого притиснення артерії, тугої тампонади рани, накладання кровоспинного затискача на судини і перев’язування їх у рані та на протязі (на фантомі), охолодження.

2. Принципи й тактика надання першої медичної допомоги під час зовнішніх та внутрішніх кровотеч, шоковий індекс, оцінювання стану хворого.

3. Транспортування й госпіталізація.

4. Робота в операційній, перев’язочній, маніпуляційній: ознайомлення з остаточним гемостазом за допомогою механічних, фізичних, хімічних і біологічних методів.

5. Проведення інструментального обстеження й догляду за хворими в стаціонарі.

Практичні навички:

1. клінічне визначення виду кровотечі та об’єму крововтрати;

2. тимчасове спинення зовнішньої кровотечі механічними засобами:

· зміна положення тіла або кінцівок хворого для спинення кровотечі;

· накладання стисної пов’язки;

· накладання джгута та джгута-закрутки;

· пальцеве притиснення артерії — плечової, сонної, стегнової, ліктьової, підколінної, скроневої, черевної;

· накладання затискача на судину (на фантомі);

· туга тампонада рани;

3. накладання лігатури на судину (на фантомі);

4. місцеве застосування хімічних і біологічних засобів гемостазу;

5. застосування охолодження для гемостазу.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 42-51

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №7. Поняття про загальне знеболення. 2год.

Питання:

1. Ознайомлення з основними лікарськими засобами для загальної анестезії.

2. Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів і боротьби з можливими ускладненнями знеболювання.

3. Проведення реанімаційних заходів та оцінювання їх ефективності.

4. Ознайомлення та участь у приготуванні стола сестри-анестезистки, веденні наркозної карти, нагляді за життєво важливими функціями організму.

5. Засвоєння навичок надання першої допомоги у разі блювання, регургітації, асфіксії, зупинки серця.

6. Робота у відділенні інтенсивної терапії, виконання призначень лікаря та догляд за хворими.

Практичні навички:

1. підготовка наркозної апаратури до роботи (перевірка готовності до роботи, стерилізація);

2. правила роботи з газовими балонами та редукторами;

3. проведення кисневої інгаляції через маску або носові катетери під час централізованої подачі кисню;

4. проведення реанімаційних заходів та оцінювання їх ефективності;

5. підготовка до роботи стола сестри-анестезистки;

6. перша допомога під час блювання, регургітації;

7. перша допомога в разі механічних асфіксій;

8. проведення місцевої холодової анестезії шкіри хлоретилом;

9. проведення місцевої анестезії за О.В. Вишневським, провідникової за Лукашевичем—Оберстом;

10. вивчення фармакологічних препаратів для проведення місцевої та загальної анестезії.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 52-89

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №8. Підготовка до роботи стола сестри-анестезистки. 2год.

Питання:

1. Ознайомлення з основними лікарськими засобами для місцевої анестезії.

2. Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів і боротьби з можливими ускладненнями знеболювання.

3. Проведення реанімаційних заходів та оцінювання їх ефективності.

4. Ознайомлення та участь у приготуванні стола сестри-анестезистки, веденні наркозної карти, нагляді за життєво важливими функціями організму.

5. Проведення місцевої анестезії та новокаїнової блокади хірургічним хворим.

6. Робота у відділенні інтенсивної терапії, виконання призначень лікаря та догляд за хворими.

Практичні навички:

1. підготовка наркозної апаратури до роботи (перевірка готовності до роботи, стерилізація);

2. правила роботи з газовими балонами та редукторами;

3. проведення кисневої інгаляції через маску або носові катетери під час централізованої подачі кисню;

4. проведення реанімаційних заходів та оцінювання їх ефективності;

5. підготовка до роботи стола сестри-анестезистки;

6. перша допомога під час блювання, регургітації;

7. перша допомога в разі механічних асфіксій;

8. проведення місцевої холодової анестезії шкіри хлоретилом;

9. проведення місцевої анестезії за О.В. Вишневським, провідникової за Лукашевичем—Оберстом;

10. вивчення фармакологічних препаратів для проведення місцевої та загальної анестезії.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 52-89

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №9. Десмургія. 2год.

Питання:

1. Поняття про десмургію.

2. Типи пов’язок.

3. Етапи накладання пов’язок.

4. Засвоєння техніки накладання м’яких пов’язок: косинкової, пращоподібної, бинтових на різні ділянки тіла.

5. Ознайомлення зі стандартними шинами та підручними засобами для транспортної іммобілізації.

6. Засвоєння основних правил бинтування та транспортної іммобілізації.

Практичні навички:

1. накладання бинтових пов’язок:

· “чепця”;

· “вуздечки”;

· хрестоподібної на потилицю;

· колосоподібної на плечовий суглоб;

· Дезо;

· на грудну залозу;

· черепашачої збіжної та розбіжної;

· “лицарської” рукавички;

· “зворотньої”;

· на один палець кисті;

· восьмиподібної на надп’ятково-гомілкивий (гомілковостопний) суглоб;

· Т-подібної на промежину;

2. виготовлення пращі та накладання пращоподібної пов’язки на ніс та підборіддя;

3. накладання косинкової пов’язки на верхню кінцівку;

4. засвоєння правил бинтування.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 89-113

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Правила бинтування. 2год.

Питання:

1. Пов’язки та перев’язки.

2. Класифікація пов’язок.

3. Основні перев’язувальні засоби та матеріали.

4. М’які пов’язки.

5. Правила бинтування.

6. Основні типи бинтових пов’язок.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати поняття пов’язки та перев’язки.

2. Назвати класифікацію пов’язок.

3. Назвати основні перев’язувальні засоби та матеріали.

4. Назвати м’які пов’язки.

5. Назвати правила бинтування.

6. Назвати основні типи бинтових пов’язок.

Задача №1

У потерпілого травматичний відрив правої ступні, масивна кровотеча. Відсутні стандартний джгут, шини Крамера. Надати першу медичну допомогу.

Задача №2

Взимку, в результаті наїзду автомобіля, потерпілий отримав травму ноги. Лежить в снігу, руками тримається за ногу, блідий, стогне. Сніг червоний від крові. Оглянути себе не дозволяє.Ваші дії?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 92-94, С 104-113

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Основні типи бинтових пов'язок. 2год.

Питання:

1. Пов’язки та перев’язки.

2. Класифікація пов’язок.

3. Основні перев’язувальні засоби та матеріали.

4. М’які пов’язки.

5. Правила бинтування.

6. Основні типи бинтових пов’язок.

7. Тверді пов’язки.

8. Мета й принципи транспортної іммобілізації, її види, правила застосування.

9. Гіпсові пов’язки.

10. Властивості та якість гіпсу.

11. Види гіпсових пов’язок, правила їх накладання.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати пов’язки та перев’язки.

2. Назвати класифікацію пов’язок.

3. Назвати основні перев’язувальні засоби та матеріали.

4. Назвати м’які пов’язки.

5. Назвати правила бинтування.

6. Назвати основні типи бинтових пов’язок.

7. Назвати тверді пов’язки.

8. Назвати мету й принципи транспортної іммобілізації, її види, правила застосування.

9. Назвати гіпсові пов’язки.

10. Назвати властивості та якість гіпсу.

11. Назвати види гіпсових пов’язок, правила їх накладання.

Задача №1

У потерпілого травматичний відрив правої ступні, масивна кровотеча. Відсутні стандартний джгут, шини Крамера. Надати першу медичну допомогу.

 

Задача №2

Взимку, в результаті наїзду автомобіля, потерпілий отримав травму ноги. Лежить в снігу, руками тримається за ногу, блідий, стогне. Сніг червоний від крові. Оглянути себе не дозволяє.Ваші дії?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 92-94, С 104-113

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Транспортна іммобілізація. 1год.

Питання:

1. Пов’язки та перев’язки.

2. Основні типи твердих пов’язок.

3. Мета й принципи транспортної іммобілізації, її види, правила застосування.

4. Гіпсові пов’язки.

5. Властивості та якість гіпсу.

6. Види гіпсових пов’язок, правила їх накладання.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати пов’язки та перев’язки.

2. Назвати основні типи твердих пов’язок.

3. Назвати мету й принципи транспортної іммобілізації, її види, правила застосування.

4. Назвати гіпсові пов’язки.

5. Назвати властивості та якість гіпсу.

6. Назвати види гіпсових пов’язок, правила їх накладання.

Задачі:

1. У потерпілого травматичний відрив правої ступні, масивна кровотеча. Відсутні стандартний джгут, шини Крамера. Надати першу медичну допомогу.

2. Взимку, в результаті наїзду автомобіля, потерпілий отримав травму ноги. Лежить в снігу, руками тримається за ногу, блідий, стогне. Сніг червоний від крові. Ваші дії?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 92-94, С 104-113

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №10. Бинтові пов’язки на голову та шию. 2год.

Питання:

1. Засвоєння техніки накладання м’яких пов’язок: косинкової, пращоподібної, бинтових на різні ділянки тіла.

2. Ознайомлення зі стандартними шинами та підручними засобами для транспортної іммобілізації.

3. Засвоєння основних правил бинтування та транспортної іммобілізації.

Практичні навички:

1. накладання бинтових пов’язок:

· “чепця”;

· “вуздечки”;

· хрестоподібної на потилицю;

2. виготовлення пращі та накладання пращоподібної пов’язки на ніс та підборіддя;

3. засвоєння правил бинтування.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 89-113

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №11. Бинтові пов’язки на тулуб та кінцівки. 2год.

Питання:

1. Засвоєння техніки накладання м’яких пов’язок: косинкової, пращоподібної, бинтових на різні ділянки тіла.

2. Ознайомлення зі стандартними шинами та підручними засобами для транспортної іммобілізації.

3. Засвоєння основних правил бинтування та транспортної іммобілізації.

Практичні навички:

1. накладання бинтових пов’язок:

· колосоподібної на плечовий суглоб;

· Дезо;

· на грудну залозу;

· черепашачої збіжної та розбіжної;

· “лицарської” рукавички;

· “зворотньої”;

· на один палець кисті;

· восьмиподібної на надп’ятково-гомілкивий (гомілковостопний) суглоб;

· Т-подібної на промежину;

2. накладання косинкової пов’язки на верхню кінцівку;

3. засвоєння правил бинтування.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 89-113

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА №12. Тверді пов’язки. Гіпсотехніка. 2год.

Питання:

1. Засвоєння техніки накладання м’яких пов’язок: косинкової, пращоподібної, бинтових на різні ділянки тіла.

2. Ознайомлення зі стандартними шинами та підручними засобами для транспортної іммобілізації.

3. Засвоєння основних правил бинтування та транспортної іммобілізації.

Практичні навички:

1. накладання бинтових пов’язок:

· “чепця”;

· “вуздечки”;

· хрестоподібної на потилицю;

· колосоподібної на плечовий суглоб;

· Дезо;

· на грудну залозу;

· черепашачої збіжної та розбіжної;

· “лицарської” рукавички;

· “зворотньої”;

· на один палець кисті;

· восьмиподібної на надп’ятково-гомілкивий (гомілковостопний) суглоб;

· Т-подібної на промежину;

2. виготовлення пращі та накладання пращоподібної пов’язки на ніс та підборіддя;

3. накладання косинкової пов’язки на верхню кінцівку;

4. засвоєння правил бинтування.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 89-113

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА 13. Визначення груп крові та резус-фактора. 2год.

Питання:

1. Визначення груп крові системи АВ0 за допомогою стандартних.

2. Визначення груп крові системи АВ0 за допомогою цоліклональних сироваток анти-А і анти-В.

3. Визначення резус-належності за допомогою цоліклональних сироваток D і С.

4. Визначення резус-належності за допомогою сироватки анти-D

5. Заповнення документації.

6. Робота в маніпуляційному кабінеті та пункті взяття крові.

Практичні навички:

1. визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток і цоліклонів анти-А та анти-В реагентів;

2. визначення резус-фактора крові експрес-методом;

3. проведення проб на сумісність еритроцитної маси донора та реципієнта (на індивідуальну та резус-сумісність, біологічної проби);

4. догляд за хворими під час і після переливання еритроцитарної маси та інших препаратів крові;

5. ведення документації переливання препаратів крові та кровозамінників.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 131-153

 

Тематичний план теоретичних занять

Семестр ________V_________________

Кількість аудиторних годин ____________20__________ _, ПСРС _______12______ _

№ п/п Кількість годин (лекція, ПСРС) Назва теми Рекомендована література (підручник, сторінки) Примітка
1.   Закриті механічні ушкодження (травми). Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 281-294, 366-389, 393-395, 407-409, 411-420, 447-454, 546-569  
    Деонтологія в хірургії. Н.І. Надаховська «Посібник з хірургії» С 44-61 ПСРС
    Професійна медична етика. С 44-61 ПСРС
    Методи обстеження хірургічного пацієнта. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 219-235 ПСРС
    Оцінювання загального стану пацієнта. С 219-235 ПСРС
    Догляд за дренажами. С 153-157 ПСРС
2.   Ушкодження хребта і тазу. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 536-545  
    Синдром тривалого здавлювання. С 292-294 ПСРС
3.   Відкриті механічні ушкодження (рани). Тестовий контроль з тем № 1-2. С 180-190  
4.   Термічні ушкодження. Електротравма. С 294-310  
5.   Хірургічна інфекція. С 310-350  
6.   Пухлини. Тестовий контроль з тем № 3-5. С 350-362  
7.   Ушкодження та захворювання органів грудної клітки. Д.Ф. Скрипниченко «Хірургія» С 411-438  
8.   Ушкодження та захворювання органів черевної порожнини. Тестовий контроль з тем № 6-7. С 438-516  
9.   Урологічні захворювання. С 516-536  
10.   Захворювання судин. Тестовий контроль з тем № 8-10. С 575-581  
  20 + ПСРС - 12    

ЛЕКЦІЇ № 1. Закриті механічні ушкодження (травми). 2год.

Питання:

1. Загальне поняття про травму.

2. Класифікація травм.

3. Травматизм, його профілактика.

4. Організація травматологічної допомоги.

5. Особливості обстеження травматологічних пацієнтів.

6. Види закритих травм м’яких тканин: забій, розтягнення, струс, травматичний токсикоз (синдром тривалого стиснення).

7. Особливості діагностики, надання першої допомоги та лікування.

8. Вивихи, їх види, діагностика, перша допомога, принципи лікування.

9. Поняття про переломи кісток: класифікація, клінічні ознаки, надання першої допомоги.

10. Принципи лікування.

11. Особливості догляду травматологічних пацієнтів.

12. Вади розвитку кінцівок.

13. Методи дослідження кінцівок і суглобів.

14. Вивихи та переломи верхніх та нижніх кінцівок.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 281-294, 366-389, 393-395, 407-409, 411-420, 447-454, 536-569

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Деонтологія в хірургії. 2год.

Питання:

1. Деонтологія – обов’язковий аспект медичної діяльності.

2. Специфічність хірургічної деонтології.

3. Професійна медична етика в хірургії.

4. Завдання хірургічної деонтології – стабілізація та охорона психіки хворого в передопераційний та післяопераційний періоди.

5. Важливість психоемоційних чинників і лікарської терапії для успіху хірургічного лікування.

6. Роль акушерки у створенні здорових взаємовідносин у медичному закладі.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте деонтологію, як обов’язковий аспект медичної діяльності.

2. Назвати специфічність хірургічної деонтології.

3. Охарактеризуйте професійну медичну етику в хірургії.

4. Назвати завдання хірургічної деонтології – стабілізація та охорона психіки хворого в передопераційний та післяопераційний періоди.

5. Назвати важливість психоемоційних чинників і лікарської терапії для успіху хірургічного лікування.

6. Назвати роль акушерки у створенні здорових взаємовідносин у медичному закладі.

Література:

1. Надаховська Н.І. Посібник з хірургії. – К.: Здоров’я, 2001. – 163 с. С 44-61

 

САМОСТІЙНА РОБОТА: Професійна медична етика. 2год.

Питання:

1. Етика – обов’язковий аспект медичної діяльності.

2. Специфічність хірургічної деонтології.

3. Професійна медична етика в хірургії.

4. Завдання хірургічної деонтології – стабілізація та охорона психіки хворого в передопераційний та післяопераційний періоди.

5. Важливість психоемоційних чинників і лікарської терапії для успіху хірургічного лікування.

6. Роль акушерки у створенні здорових взаємовідносин у медичному закладі.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте етику, як обов’язковий аспект медичної діяльності.

2. Назвати специфічність хірургічної деонтології.

3. Охарактеризуйте професійну медичну етику в хірургії.

4. Завдання хірургічної деонтології – стабілізація та охорона психіки хворого в передопераційний та післяопераційний періоди.

5. Назвати важливість психоемоційних чинників і лікарської терапії для успіху хірургічного лікування.

6. Назвати роль акушерки у створенні здорових взаємовідносин у медичному закладі.

Література:

1. Надаховська Н.І. Посібник з хірургії. – К.: Здоров’я, 2001. – 163 с. С 44-61

САМОСТІЙНА РОБОТА: Методи обстеження хірургічного пацієнта. 2год.

Питання:

1. Поняття про історію хвороби.

2. Лабораторна діагностика.

3. Інструментальні методи діагностики.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризувати історію хвороби.

2. Назвати лабораторну діагностику.

3. Назвати інструментальні методи діагностики.

Задачі

1. У хворого шлунково-кишкова кровотеча, АТ-80/40мм.рт.ст., пульс 110пошт/хв., обличчя бліде. Яке положення необхідно надати даному хворому?

2. Який з методів обстеження прямої кишки дозволяє з’ясувати консистенцію та рухомість пухлини?

3. Вагітна поступила у хірургічне відділення зі скаргами на біль у ділянці лівої гомілки, набряк гомілки, утруднену ходьбу. Хірургом установлений діагноз: тромбофлебіт глибоких вен лівої гомілки. Призначено суворий ліжковий режим. Яке положення слід надати хворій кінцівці?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 153-157, 219-235

 

САМОСТІЙНА РОБОТА Оцінювання загального стану пацієнта. 2год.

Питання:

1. Оцінка показників життєдіяльності організму.

2. Оцінка стану дихальної системи.

3. Оцінка стану серцево-судинної системи.

4. Оцінка стану травної системи.

5. Оцінка стану ендокринної системи.

6. Оцінка стану опорно-рухової системи.

7. Оцінка стану видільної системи.

8. Оцінка стану статевої системи.

Питання для самоконтролю:

1. Оцінити показники життєдіяльності організму.

2. Оцінити стан дихальної системи.

3. Оцінити стан серцево-судинної системи.

4. Оцінити стан травної системи.

5. Оцінити стан ендокринної системи.

6. Оцінити стан опорно-рухової системи.

7. Оцінити стан видільної системи.

8. Оцінити стан статевої системи.

Задачі

1. Пацієнту С., 37р. призначена операція з приводу нориці параректальної клітковини. Який метод дослідження допоможе остаточно встановити хід нориці?

2. У хворого раптово виникла загальна слабкість, блювота у вигляді кавової гущі, чорні випорожнення. До якого обстеження медсестра повинна підготувати даного хворого?

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 153-157, 219-235

САМОСТІЙНА РОБОТА: Догляд за дренажами. 2год.

Питання:

1. Поняття про дренування.

2. Поняття про дренажі.

3. Фізичний метод антисептики.

4. Класифікація дренажів.

5. Особливості постановки і забору.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризува поняття «дренування та дренажі».

2. Охарактеризува фізичний метод антисептики.

3. Охарактеризува класифікацію дренажів.

4. Охарактеризува особливості постановки і забору дренажів.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 153-157, 219-235

 

 

ЛЕКЦІЇ № 2. Ушкодження хребта і тазу. 2год.

Питання:

1. Загальне поняття про травму.

2. Класифікація травм.

3. Особливості догляду травматологічних пацієнтів.

4. Дослідження хребта.

5. Ушкодження хребта: компресійні переломи, переломовивихи; симптоми, методи діагостики, надання першої медичної допомоги та лікування.

6. Ушкодження таза і тазових органів: класифікація, клінічні ознаки, особоивості надання першої медичної допомоги та лікування.

7. Вади розвитку кінцівок.

8. Методи дослідження кінцівок і суглобів.

9. Вивихи та переломи верхніх та нижніх кінцівок.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 281-294, 366-389, 393-395, 407-409, 411-420, 447-454, 536-569

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА Синдром тривалого здавлювання. 2год.

Питання:

1. Визначення синдрому тривалого здавлювання.

2. Етіологія.

3. Клініка.

4. Діагностика.

5. Особливості ПМД.

6. Лікування.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати визначення синдрому тривалого здавлювання.

2. Назвати етіологію.

3. Назвати клініку.

4. Назвати діагностику.

5. Назвати особливості ПМД.

6. Назвати лікування.

Задачі:

1. Хворий М., протягом 5 год знаходився у вимушеному нерухомому положенні внаслідок стискування обох нижніх кінцівок перекинутим возом з дровами. При огляді обидві ноги збільшені в об’ємі, контури кісткових орієнтирів візуально не виявляються, пульсація периферичних артерій ніг не визначається. Ваш діагноз.

2. Хворий О., 39 років внаслідок землетрусу біля 5 год знаходився без свідомості із притиснутими стіною будинку ногами. При огляді виявлено: в середній третині обох стегон чітка демаркаційна лінія, вище якої шкіра гіперемійована, набрякла, нижче – суха, холодна, зморшкувата з ділянками порушення цілості епідермісу і вдавленнями м’яких тканин, рухи в суглобах ніг відсутні. Яка форма СТЗ у хворого:

3. Під час прогулянки в горах Ви виявили в одній з ущелин пошкоджений автомобіль, за рулем якого знаходився чоловік, що не подавав ознак життя. Ваші дії:

4. Ви працюєте м/с в рятувальному загоні. Шукаєте потерпілих після землетрусу. Під завалами стіни будинку знайшли потерпілого, який не виявляє ознак життя. З моменту останнього поштовху землетрусу пройшло 6 год. Ваші дії.

5. Ви працюєте м/с медичного пункту заводу. Внаслідок технологічної катастрофи завалилися стіни двох цехів. З моменту катастрофи пройшло біля 3 год. Вам доставили потерпілого без свідомості. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс 160 за 1 хв, ритмічний, слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм. рт. ст. Дихання аритмічне 28 за1 хв. Відкритий перелом правого стегна з артеріальною кровотечею. Ваші дії.

6. Молодий хлопець 18 р, внаслідок необережності потрапив під завал стіни будинку. Знаходився під завалом стіни будинку протягом 8 год. Доставлений на травмпункт машиною швидкої допомоги. Загальний стан хворого важкий. Пацієнт при свідомості. Шкірні покриви бліді. Пульс 110 за 1 хв. ритмічний, задовільних властивостей. АТ 100/60 мм. рт. ст. Тони серця ритмічні, послаблені. Дихання 26 за 1 хв., ритмічний. В легенях жорстке везикулярне дихання. Що у хворого? Ваші дії.

Література:

1. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. – 4-е вид., випр. І допов. – К.: Вища шк.., 1992. – 581 с. С 292-294, 536, 546-575

ЛЕКЦІЯ №3. Відкриті механічні ушкодження (рани). 2год.

Питання:

1. Рани: визначення, їх класифікація.

2. Клінічна картина ран.

3. Регенерація ран (стадії розвитку ранового процесу).

4. Види загоювання ран.

5. Оцінювання стану пацієнта із пораненням. Перша допомога.

6. Лікування ран: лікування свіжих ран; первинне хірургічне оброблення ран, види.

7. Лікування ускладнених гнійною інфекцією ран та анаеробною інфекцією.

8. Інструментальне перев’язування ран, його етапи, місцеве медикаментозне лікування.

9. Догляд за пацієнтами з ранами.

10. Особливості надання першої медичної допомоги при пораненні м’яких тканин голови, відкритому пневмотораксі, проникному пораненні живота, укусах тварин, комах і змій.

11. Вторинне хірургічне оброблення рани.

12. Вогнепальні поранення, особливості клінічного перебігу та лікування.


Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 1437 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.191 сек.)