АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аускультація (вислуховування) серця.

У тварин проводять безпосереднім або посереднім (інструментальним) методом. Безпосередню аускультацію здійснюють, прикладаючи вухо до серцевої ділянки.

Для посередньої аускультації серця застосовують інструменти— фонендоскопи, стетоскопи, стетофонендоскопи.

При аускультації серця звертають увагу на тони виявляють наявність шумів у серцевій ділянці. Тони серця являють собою з фізичного погляду шуми певної частоти. У тварин виявляють два чітко виражених постійних тони — І і II. І тон (систолічний) у здорових тварин сильний, довгий, низький. Його утворюють закривання атріовентрикулярних клапанів і скорочення шлуночків. М'язовий компонент надає І тону деякої глухості, II тон (діастолічний), на відміну від І, слабкіший, короткий, вищий і виразніший. Він виникає внаслідок закривання клапанів аорти і легеневої артерії, а також коливання стінок цих судин.

Для виявлення зміни тонів серця проводять аускультаціюв пунктах найкращої чутності тонів і шумів серця, три з яких знаходяться зліва, а один — справа. Пункт найкращої чутност і (punctum optimum) двостулкового клапана розташований зліва, у коней — у п'ятому на 4-6 см нижче лінії плечового суглобу, у собак - у п'ятому; у жуйних тварин — четвертому міжребер'ї на 4-6 см нижче лінії плечового суглобу; пунктум оптимум тристулкового клапана — справа на 4-6 см нижче лінії плечового суглобу, у коней, рогатої худоби, собак — у четвертому, свиней — третьому міжребер'ї - справа; пунктум оптимум півмісяцевих клапанів аорти — зліва, у коней, собак, жуйних тварин — у четвертому на 1-3 см нижче лінії плечового суглоба, свиней — третьому міжребер'ї; пунктум оптимум півмісяцевих клапанів легеневої артерії — зліва, у коней, собак, жуйних тварин — у третьому на 4-8 см нижче лінії плечового суглоба, свиней — у другому між ребер’ї.

У ветеринарній практиці відзначають посилення або послаблення обох тонів, посилення або послаблення одного з тонів, подовження, розщеплення, акцентування тонів. Крім того, виявляють ембріокардію (чергування двох абсолютно однакових за силою і характером тонів) і ритм “галопу”.

Аускультацією виявляють не тільки різні зміни тонів, а й наявність шумів серця, які можуть бути перикардіальними і ендокардіальними. При сухому (фібринозному) перикардиті виявляють типові длянього шуми тертя, а при випітному (ексудативному коли відбувається гнилісне розкладання ексудату утворенням газів,— шум плескоту. Перикардіальні шуми не мають чіткого збігу з певними фазами серцевої діяльності, проте краще вислуховуються під час систоли. Плевральні шуми тертя, на відміну від перикардіальних, співпадають з фазами дихання.

Ендокардіальні шуми суворо співпадають з систолою або діастолою серця. За походженням і діагностичним значенням їх умовно поділяють на органічні і функціональні. Органічні шуми — постійні, вони зумовлені органічними (морфологічними) змінами клапанів і отворів серця. Їх відзначають при набутих або природжених пороках серця. Систолічні органічні шуми виникають при недостатності двостулкового або тристулкового клапана, звуженні отворів аорти і легеневої артерії, а діастолічні — при звуженні атріовентрикулярних отворів і недостатності клапанів аорти і легеневої артерії. Аускультація серця в пунктах найкращої чутності тонів і шумів серця в дифереціальній діагностиці пороків серця має велике значення.

Функціональні шуми — непостійні. Вони зникають після фізичного навантаження або відпочинку. Систолічні функціональні шуми виникають при відносній недостатності двостулкового або тристулкового клапана внаслідок тоногенної дилатації лівого або правого шлуночка, спазмі папілярних м'язів, знижені їх тонусу. Діастолічні функціональні шумі виникають при відносній недостатності клапанів аорти або легеневої артерії внаслідок зниження тонусу розширення м'язового аортального кільця або м'язового кільця легеневої артерії.

На відміну від перикардіальних шумів ендокардіальні частіше дуючі, але можуть бути дуючостогнучими, дуючосвистячими і навіть дзижчачими.

4. Дослідження пульсу. Артеріальний пульс досліджують рогатої худоби на серединній хвостовій артерії, яка розміщується на внутрішньому боці хвоста, а також на стегновій і лицевій артеріях; у коней — на зовнішній щелепній артерії (в ділянці судинної вирізки нижньої щелепи,), поперечно-лицевій і плечовій артеріях; у дрібних тварин — на стегновій і лицевій артеріях

При дослідженні пульсу визначають частоту, ритмі якість його.

Частота пульсу у здорових тварин залежить від виду, розмірів, віку, пори року. Її звичайно визначають за одну хвилину (або підраховують кількість пульсових ударів за 30 с. і одержану цифру множать на 2).

При визначенні ритму пульсу звертають увагу на різні відхилення від нормального ритму. Аускультацією серця уточнюють характер порушення ритму пульсу.

При визначенні якості пульсу виявляють розмір пульсової хвилі, наповнення артерії, напруження стінки і характер спадання пульсової хвилі.

Розмір пульсової хвилі визначають за силою поштовху, який відчувається при пальпації артерії м'якушами пальців. Розрізняють великий, середній і малий пульс. Дуже малий, майже не відчутний пульс називається ниткоподібним. У здорових тварин пульс середньої хвилі. Великий пульс може бути після фізичного навантаження, при гіпертрофії серця. Малий пульс буває при серцевій недостатності і великих крововтратах.

Наповнення артерії визначають пальпацією її під час систоли і діастоли серця. У здорових тварин пульс середнього наповнення, коли діаметр отвору артерії дорівнює сумі товщини двох її стінок. Якщо діаметр отвору артерії більший за товщину двох її стінок, то говорять про пульс великого наповнення. Такий пульс буває при збільшенні кількості циркулюючої в організмі крові, при хворобах що супроводжуються посиленою діяльністю серця. Пульс малого наповнення - діаметр отвору артерії менший за суму товщини двох її стінок. Такий пульс буває при значному зменшенні кількості циркулюючої крові в організмі(при крововтратах), при хворобах що супроводжуються послабленням серцевої діяльності.

Напруження стінки артерії. У здорових тварин пульс середнього напруження, артерія має вигляд стрічки. Якщо артерія промацується у вигляді шнура, то говорять про жорсткий, або твердий пульс (при артеріосклерозі, артеріальній гіпертонії. При м'якому пульсі артерія погано промацується при серцево-судинній недостатності

Вимірювання артеріального кров’яного тиску. Гумову манжетку накладають на корінь хвоста великих тварин і на стегно – у дрібних. Тиск залежить від функціонального стану серця, кількості циркулюючої в організмі крові і тонусу артеріальних судин. Визначають в мм ртутного стовпа максимальний (систолічний), мінімальний (діастолічний тиск). За різницею між максимальним і мінімальним тиском судять про пульсовий тиск, який визначає висоту пульсової хвилі.

Дослідження серцево – судинної системи у птиці

Досліджують частоту пульсу і тони серця. Частоту підраховують шляхом аускультації серця.

Дані дослідження запишіть в такій послідовності:

- огляд і пальпація ділянки серця,

- перкусія ділянки серця,

- аускультація ділянки серця,

- дослідження артеріального і венозного пульсу

Після виконання завдання студенти повинні знати:

Послідовність дослідження серцево – судинної системи у різних видів с\г тварин;

Вміти: проводити дослідження серцево – судинної системи у різних видів с\г тварин;

Завдання додому: Л – 1, с. 109 - 133;

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1799 | Нарушение авторских прав