АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Професійні шкідливості у роботі фельдшера. Дотримання норм і правил техніки безпеки

Фельдшери і акушерки іноді зазнають надмірних фізич­них навантажень на організм при переміщенні пацієнтів. Щоб змен­шити навантаження на хребет і тулуб та запобігти травмам хребта, слід засвоїти і застосовувати при зміні положення пацієнта, його переміщенні і транспортуванні найдоцільніші методики з тим, щоб максимально зменшити фізичне навантаження, перш за все на хре­бет і тулуб, що сприятиме збереженню здоров'я та працездатності. Щодня фельдшери і акушерки мають справу з широким спект­ром хімічних препаратів: дезінфектантів, лікарських хімічних пре­паратів, які можуть потрапляти на шкіру, слизові оболонки, через дихальні шляхи у вигляді пилу, аерозолів. Найчастішим проявом побічної дії хімічних препаратів є професійний дерматит. Віддалени­ми наслідками дії низьких доз можуть бути викидні, безплідність, онкологічні захворювання та захворювання серця, легень, печінки. Профілактикою впливу токсичних речовин на організм є:

• повна інформація про хімічні препарати, з якими працює мед­працівник;

• не розпилювати розчини в повітря під час заповнення шприців лікарськими препаратами;

• при можливості хімічні дезінфекційні речовини замінити висо­котемпературною дезінфекцією;

• використання повного комплекту захисного одягу, коли це за­значено в інструкціях;

• вентиляція робочого місця працівників;

• контроль за станом здоров'я медичних працівників (медичні огляди).

Усі джерела випромінювання (іонізуюче, лазерне, ультрафіоле­тове, УВЧ-випромінювання) при перевищенні дії на організм гранич­но-допустимих норм можуть, діючи на організм людини, спричинюва­ти в ньому зворотні та незворотні процеси. Так, УФ-опромінення впли­ває на очі, спричинюючи електроофтальмію. До хронічних уражень очей належать хронічні кон'юнктивіти, катаракти кришталика.

Лазер негативно впливає на функціональний стан вегетативної нервової системи. Місцева дія лазерного опромінення на око може призвести до тимчасової втрати зору, а в разі опіку процес стає незворотним.

За тривалої дії на організм людини полів УВЧ порушується фун­кціональний стан ЦНС, внаслідок чого порушується вегетативна ін­нервація, що проявляється гіпергідрозом кистей, зниженням темпе­ратури тіла на кистях.

Однак при виконанні певних технічних та організаційних за­ходів негативний вплив іонізуючого випромінювання можна звести до мінімуму.

Особи, які працюють із джерелами іонізуючого випромінювання, повинні знати безпечні методи роботи, правила особистої гігієни, вмі­ти у разі потреби користуватися спеціальним обладнанням, а також здати адміністрації відповідний екзамен на технічний мінімум.

Останніми роками актуальною стала проблема внутрішньолікарняних інфекцій, які становлять загрозу і для здоров'я медичного пер­соналу.

Згідно з даними офіційних структур щодо професійних захворю­вань медичних працівників, одним із головних чинників професійних захворювань є біологічний, який спричинює такі тяжкі захворюван­ня, як туберкульоз різних органів, вірусні гепатити В, С, СНІД тощо.

Медичний персонал зазнає також впливу не менш небезпечних для здоров'я інших мікроорганізмів.

У кожному лікувально-профілактичному закладі повинні бути чітко сплановані та розроблені заходи боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією.

Основними правилами захисту медичних працівників від інфек­ції є:

• інформація про конкретні джерела інфекції;

• чисте і ретельне миття рук;

• використання індивідуальних засобів захисту;

• уникнення проколів, порізів рук;

• дотримання універсальних запобіжних заходів у разі потрапляння біоматеріалу на неушкоджену або ушкоджену шкіру чи сли­зові оболонки.

Варто пам'ятати, що з кожним біоматеріалом необхідно поводи­тись, як із зараженим!!!

Вимоги до професіоналізму роботи фельдшерів чи акушерок за­надто великі як з боку пацієнтів і членів їхніх родин, так і з боку колег та адміністрації. Вони стикаються з болем, стражданнями, екстремальними ситуаціями, що зумовлює постійні психологічні пе­реживання, напруження і навіть стреси. Стрес може проявлятися фізичними симптомами (головний біль, артеріальна гіпертензія, ви­сипка на шкірі, безсоння) та психічними (відчуття тривоги, неспо­кою, депресії). Організація роботи — ключ до професійного росту та здоров'я. Необхідно створити такі умови праці, щоб працівник отри­мував задоволення від своєї роботи, а також мав змогу професійно розвиватися.

Постійний стрес, який справляє негативну дію, може призвести до нервового виснаження. В охороні здоров'я нервове виснаження визначається як втрата інтересу й уваги до людей, з якими працює особа. Нервове виснаження характеризується трьома основними оз­наками:

1) людина відчуває в собі знесилення, хронічну втому, загаль­ну слабкість. Соматичні симптоми часто включають головний біль, м'язове напруження в плечах і шиї, біль у поперековій ділянці, по­гіршення апетиту, зниження маси тіла, безсоння. Людина зазнає від­чуття втоми протягом дня, а вночі не може заснути;

2) емоційне перенапруження, наслідком якого є розвиток депресії і безпорадності. Сім'я і друзі стають ще одним тягарем, а не джере­лом підтримки. В екстремальних випадках людина починає думати про самогубство;

3) психічне перевантаження. У людини з'являється негативне ставлення до себе, роботи та інших людей, а також до життя взагалі.

Поява хоча б однієї із перелічених ознак є сигналом про небез­пеку. Якщо ці ознаки виявляються на ранній стадії, людина може переглянути своє життя, оцінити свої пріоритети на роботі і вдома, регулювати позитивні механізми, які можуть допомогти їй вийти з такої ситуації.

Для виходу зі складних стресових ситуацій пропонується:

• методика реалізації (наприклад, застосувати психологічне від­сторонення від того, хто вас образив, уявити, що ця людина в стадії марення або галюцинації, а її слова не стосуються безпосередньо вас);

• створення фізичної дистанції (можна віддалитися від пацієнтів, рідше дивитися їм в очі під час бесіди; трохи прочинити двері, даючи зрозуміти, що у вас є інші справи);

• використання коротких перерв, коли ситуація заходить у глу­хий кут (вийти з кабінету за карткою пацієнта; рахувати до 10, щоб зібратися з думками і спрямувати бесіду в потрібне русло);

• чіткий розподіл свого часу на особистий і робочий; іноді не зава­дить зробити фізичні вправи, побути на самоті в парку, поміркувати наодинці;

• згадати ситуацію, в якій ви вирішили свою проблему, і це дасть вам змогу відчути задоволення від своїх дій. Тепер подумайте: якщо ви раніше успішно вирішували свою проблему, то є усі підстави ду­мати, що і з теперішньою ви успішно справитесь;

• у момент хвилювання оберіть позу впевненості. Зміна пози викликає зміну на фізіологічному рівні (організм стане виробляти менше адреналіну) і ваші негативні емоції зникнуть або їхній рівень знизиться;

• уявіть собі різні варіанти наслідку події аж до найнесприятливішого (летальна візуалізація). Подумайте, що станеться, якщо даний варіант реалізується;

• стежте за своїм диханням (для зберігання спокою тривалість видиху повинна бути більшою, ніж тривалість вдиху);

• спробуйте уявити собі проблему, яка хвилює вас, у вигляді кар­тинки на темному тлі, яку освітлює ліхтар, потім таку саму картин­ку, на яку падає лапатий сніг.

Щодо профілактики нервового виснаження спробуйте виконува­ти такі рекомендації:

• визначення короткотермінових і довготермінових цілей;

• використання спортивних ігор, що необхідно для забезпечення психічної і фізичної рівноваги (відпочинок від праці);

• оволодіння вміннями і навичками саморегуляції (релаксація, позитивна внутрішня розмова);

• професійний розвиток і самовдосконалення (участь у конферен­ціях, конкурсах);

• відхід від непотрібної конкуренції;

• емоційне спілкування (коли людина аналізує свої почуття і ді­литься ними з іншими);

• підтримання гарної фізичної форми та дотримання здорового способу життя.

Запам'ятайте!

Не можна увесь чужий біль взяти на себе. Потрібно вчитися співпрацюва­ти і допомагати. Медичні працівники повинні навчитися виконувати прийоми аутогенного тренування та використовувати метод прогресивної м'язової релак­сації.

Кожний медичний працівник повинен нести персональну відповідальність за доручену ділянку роботи, проявляти творчу ініціативу і, за можливістю, ре­алізувати свої здібності.

У медичній діяльності колективу конче потрібні поради колег, взаємна мо­ральна підтримка, прагнення розділити в окремих ситуаціях важкість фізично­го і морального навантаження. Тільки за такої колегіальності можна забезпечи­ти здоровий мікроклімат у колективі й авторитет свого медичного закладу.

Контрольні запитання

1. Які заходи передбачає догляд за хворими?

2. Яку допомогу надавали населенню цирульники?

3. Коли почали готувати фельдшерів?

4. Де і коли була відкрита перша фельдшерська школа в Україні?

5. Як розвивалась акушерська справа в Україні?

6. Що таке мораль?

7. Що таке етика?

8. Що таке деонтологія?

9. Які етичні елементи включає поняття обов'язку медичного праців­ника?

10. Назвіть права пацієнта.

11. Які особливості медичної деонтології в акушерстві?

12. Яке значення має самоосвіта і самовиховання в житті та діяльності фельдшера, акушерки?

13.3 якою метою проводиться атестація медичних працівників?

14. Які заходи профілактики впливу токсичних речовин на організм ме­дичних працівників?

15. Які основні правила захисту медичних працівників від інфекції?

16. Що слід запропонувати для виходу зі складних стресових ситуацій?

17. Які рекомендації потрібно виконати щодо профілактики нервового виснаження?

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2659 | Нарушение авторских прав