АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медсестринський процес при алергійних дерматитах

І етап м/с процесу: медсестринське обстеження

Скарги пацієнта:

- відчуття жару у місцях висипу на шкірі;

- печіння;

- болісність;

- свербіж;

- підвищення температури тіла (у разі поширеного процесу);

- головний біль (у разі поширеного процесу);

- втрата апетиту - «-

- дратівливість - «-

- загальна слабкість - «-

Об′єктивно: висип:

- при гострому алергійному дерматиті на ділянці впливу алергену (можлива генералізація процесу);

- при хронічному алергійному дерматиті на ділянці шкіри з нечіткими контурами та поширенням процесу.

Елементи висипу: еритема, папули, бляшки, лущення, кірочки, ліхеніфікація.

ІІ етап м/с процесу: медсестринська діагностика:

- неспроможність комфортного життя;

- неможливість повноцінної праці;

- свербіж;

- гарячка;

- втрата апетиту;

- загальна слабкість.

ІІІ етап м/с процесу: планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнта до проведення шкірних алергологічних тестів.

2. Спостереження за пацієнтом та вирішенням його дійсних проблем.

3. Виконання лікарських призначень;

4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта;

5. Навчання пацієнта та осіб, що його оточують, самодогляду та взаємодогляду.

ІV етап м/с процесу: реалізація плану медсестринських втручань

1. Підготовка та проведення аплікаційних тестів з відповідним алергеном.

2. Створення для пацієнта відповідних комфортних умов з дотриманням призначеного режиму: негайне усунення дії хвороботворного чинника.

3. Постійний контроль за станом шкіри, самопочуттям, апетитом, загальним станом пацієнта, пульсом, АТ, ț◦ тіла.

4. Контроль та допомога пацієнту у дотриманні гіпоалергійної дієти - виключення з раціону:

а) харчових алергенів (шоколаду, грибів, меду, кави, какао, цитрусових, яєць);

б) екстрактивних речовин (бульйонів, холодцю);

5. Контроль та допомога пацієнту у дотриманні правил особистої гігієни (своєчасна переміна натільної та постільної білизни, чистота рук).

6. Виконання призначень лікаря:

А. Загальна терапія:

1) гіпосенсибілізувальна терапія: глюконат кальцію, тіосульфат натрію;

2) антигістамінні препарати: феністил, астемізол (гісманал), фенкарол тощо.

3. кортикостироїдні препарати: преднізолон (всередину, 40-60 мг/добу в/м, в/в).

В. Місцева терапія:

1) у гострій стадії - примочки з дезінфекційними розчинами: 2% розчин борної кислоти, 1% розчин танінової кислоти; розчин алюмінію сульфату (якщо є везикули, ексудація та кірки); примочки змінювати кожні 15 хв., на протязі 2х годин, 3-4 рази на добу.

2) Протисвербіжні засоби: лосьйони з кал аміном, камфорой, ментолом (якщо немає ексудації та кірок).

3) Коритикостероїди (гелі, мазі, креми, особливо, якщо є везикули): флуоцинолон, преднікарб, кортонікол, гідрокортизон, «Дніпролен», «Циклокорт», «Дніпрозон», «Еколон», «Кеналог», «Сіналар», «Бета-Вал», «Валізон», «Кутиват», «Флуонід», «Медрол» та ін.

4) Препарати, що містять дьоготь (мазі, мило, крем).

5) Протимікробні засоби (якщо приєднується бактеріальна інфекції): клоксацин, еритроміцин, амоксицилін, цефалоспорини.

7. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

8. Пояснення пацієнту та його родичам, що захворювання може виникнути після нової дії подразника, навчання правилам догляду за шкірою.

V етап м/с обстеження: оцінка результатів м/с втручань та їх корекція:

1) покращення загального стану пацієнта (нормалізація ț◦ тіла, поліпшення апетиту, зникнення головного болю, жару);

2) поліпшення стану шкіри (очищення від елементів висипу);

3) виявлення та оцінка нових проблем пацієнта з наступною корекцією м/с втручань;

Профілактика алергійних дерматитів:

1. Уникнення контакту з речовинами, що спричиняють дерматити;

2. Уникнення контакту з можливими алергенами.

3. Профілактика рецидивів (курси лікування гістаглобуліном у між рецидивний період).

Рекомендована література

Основна:

1. За редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко, “Медсестринство в терапії”, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2004 рік.
2. О.К. Демченко, “Медсестринство в терапії”, Київ, “Здоров'я”, 2002 р.

Допоміжна:

1. Н.М.Середюк, “Внутрішня медицина”, Київ, “Медицина” 2007 рік.

4. М.Б. Шегедин, І.А. Шуляр, “Медсестринство у внутрішній медицині”, Київ, “Медицина”, 2009 рік.

5. Ю.М. Мостовий, “Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів”, Вінниця, 2011 рік.

6. В.В. Стасюк, “Медсестринство у внутрішній медицині”, Київ, ВСВ “Медицина”, 2010 рік.

7. В.М. Фойняк, А.Д. Бондаренко, О.М. Діденко, Н.Л. Шаповал, “Навчальний посібник з внутрішньої медицини”, Київ, ВСВ “Медицина”, 2010 рік.

8. В.М. Круглікова, Л.І. Шевцова, “Практикум із внутрішніх хвороб у модулях”, Київ, “Медицина”, 2008 рік.

1. Мартинова С.Г., Тіхонова Н.С., Камінська Є.І., Галич А.М., “Клінічне медсестринство в алгоритмах”, ЧМП “Економіка”, 2008 рік.
2. За редакцією Лора, “Клиническая иммунология и аллергология”, М, “Практика”, 2000 рік.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 858 | Нарушение авторских прав