1. Ввести діазепам ректальне: при масі тіла менше ніж 15кг— 5 мг, при масі тіла більше ніж 15кг— 10 мг або внутрішньовенне повільно — грудним дітям і дошкільнятам — 0,5—0,7 мг на 1 кг, школярам — 0,5 мг на 1 кг маси тіла.
2. Одразу після діазепаму ввести внутрішньом'язово 5 мг фенобарбіталу на 1 кг маси тіла.
3. Якщо напад не припиняється, незважаючи на введення медикаментів, то слід ввести внутрішньовенне дифенілгідантоїн у дозі 10 мг на 1 кг маси тіла зі швидкістю 25—50 мг/хв.
4. У разі подальшого продовження нападу протягом наступних 8 год, але не раніше ніж через 1 год після застосування діазепаму потрібно ввести фенобарбітал — 10 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенне зі швидкістю 20—40 мг/хв і до припинення нападу або до досягнення загальної дози 20 мг на 1 кг маси тіла.
5. Якщо напад триває більше ніж 60 хв або протягом 120 хв реєструється 2 і більше нападів, тоді обов'язково проводиться профілактика набряку мозку:
— манітол — 1—1,5г на 1кг маси тіла;
— лазикс — 2 мг на 1 кг маси тіла;
— дексаметазон — 0,5—1 мг на 1 кг маси тіла на добу;
— реополіглюкін — 5—15 мл на 1 кг маси тіла;
— контрикал — 1000 ОД на 1 кг маси тіла.
6. Показані також засоби, що мають седативний та проти судомний ефект: 25% розчин магнію сульфату (0,2 мл на 1 кг маси тіла), 20 % розчин натрію оксибутирату (50— 70 мг на 1 кг маси тіла), 0,25 % розчин дроперидолу (0,1— 0,2 мг на 1 кг маси тіла.
Дитина перебуває під наглядом невропатолога, який призначає тривалу протиепілептичну терапію.