 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Стадії сну: повільний і швидкий, їх біологічне значення, фази гіпнотичного стану за І.П.ПавловимПовільний і швидкий сон. Фаза повільного сну характеризується цілим рядом поведінкових і електроенцефалографічних ознак від моменту засинання до глибокого сну. Розрізняють 5 стадій повільного сну (мал. 1; див. нижче). 1 стадія спостерігається при переході від розслабленого неспання до дрімоти. На ЕЕГ в цей час помітний альфа-ритм змінної амплітуди, який періодично з'являється і зникає. II стадія (дрімота) характеризується сплющеною кривою ЕЕГ з відсутністю альфа-ритму, напластовуванням тета- і бета-хвиль і окремих дельта-хвиль. В цей час помітні повільні (1...2 с) рухи очей і зниження величини м'язових потенціалів. III стадія (поверхневий сон) відрізняється появою «сонних веретен», тобто коливань з частотою 14 Гц, в цей час продовжують реєструватися дельта- і тета-хвилі і зрідка швидка бета-активність. Рухи очей продовжуються, ще більше знижується величина м'язових потенціалів (ЕМГ). IV стадія (сон середньої глибини) корелює з появою високоамплітудних дельта-хвиль на фоні сонних веретен, кількість яких зменшується і зростає число дельта-хвиль. V стадія (глибокий сон) характеризується переважанням високоамплітудних дельта-хвиль, повністю зникають сонні веретена, хоча на дельта-хвилі можуть нашаровуватися низькоамплітудні потенціали різного частотного діапазону. Швидкий сон (див. мал. 1) відрізняється повною відсутністю активності м'язів обличчя і шиї і появою так званих швидких рухів очей (0,5..1,5 с). ЕЕГ під час цієї стадії швидкого (парадоксального) сну лише зовні нагадує картину «дрімоти» (II стадія повільного сну), оскільки по поведінкових ознаках сон в цей час глибокий і розбудити випробовуваного не легше, ніж із стану повільного сну. Біологічне значення швидкого сну – 1.нейтралізація токсичних речовин, що накопилися під час діяльності. 2.ліквідація втомленості синапсів. (звільнення від необробленої інформації) 3.передача інформації з КП в ДП 4.Організація сновидінь і їх запам*ятовування 5.підготовка організму до стану бадьорості. Біологічне значення повільного сну – 1.Із гіпофізу в трав викид.гормон росту (соматотропні) 2.люди розмовляють уві сні 3.приступ сомнібізма (храп, житячі нічні жахи пов*яз зцією стадією) 4.організація сновидінь. Картини сну більш реальні При переході від бадьорості до сну, і від сну до бадьорості, спостерігається гіпнотичний стан. Павлов розділив гіпн. стан на 4 фази, в залежності від розмірів ділянок, що охоплює гальмування. 1.Урівнування – спостер. однакова реакція та слабкі та потужні подразники, 2.парадоксальна – при ній величина рефлексів на потужні подразники менша, ніж на слабкі 3.ультрапарадоксальна – спос тер.не кожного разу,коли на негативні умовні подразники, виникає реакція, на позитивні. 4.гальмування – умовна рефлекторна діяльність, відсутня навіть на шепіт.
Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 776 | Нарушение авторских прав |