Умовні рефлекси та їх характеристика
Умовні рефлекси — це індивідуально набуті системні пристосувальні реакції тварин і людини, які виникають на підставі утворення в ЦНС тимчасового зв'язку між умовним (сигнальним) подразником і будь-яким безумовнорефлекторним актом. Біологічне значення такого рефлексу полягає в його сигнальності, тобто в набутті яким-небудь індиферентним подразником ролі запобіжного чинника, який сигналізує про настання подальших подій і готує організм до взаємодії з ними. За допомогою умовних рефлексів тварина або людина може уникнути небезпеки або підготуватися до прийому їжі, зустрічі із статевим партнером тощо.
Фізіологічні властивості умовних рефлексів. Умовні рефлекси багато в чому відрізняються від безумовних.
1) Вони є індивідуальними рефлексами, набутими протягом життя даного організму.
2) Умовні рефлекси виникають завдяки утворенню функціональних тимчасових зв'язків, прокладанню нових нервових шляхів у вищих відділах ЦНС внаслідок специфічної замкненої функції, яка є важливою фізіологічною властивістю цих відділів мозку.
3) Умовні рефлекси лабільні за інтенсивністю і тривалістю. Це тимчасові рефлекси.
4) Рефлекторна дуга умовного рефлексу проходить в основному через кіркові структури, але елементи замикання її (особливо простих, елементарних умовних рефлексів) є й у підкіркових структурах. Завдяки складності рефлекторної дуги умовні рефлекси мають триваліший латентний період, ніж безумовні.
5) Умовні рефлекси не мають специфічного рецептивного поля і можуть викликатися зі всіх екстеро- і інтероцептивних полів (наприклад, умовне слиновиділення можна викликати, впливаючи на рецептори ока, вуха, носа й інші рецепторні поверхні). Умовні рефлекси можуть викликати і неадекватні подразники (наприклад, звук метронома може стати умовним секреторним або руховим подразником, хоч не має ніякого відношення ні до секреторної, ні до рухової діяльності).
Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав
|