АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аналізатор зору

Зоровий аналізатор— це досить складна система органів, здатна сприймати світлові подразнення й перетворювати силу подразника на нервове збудження, а також аналізувати наслідки сприйняття. До зорового аналізатора входять око — орган сприйняття; зорові нерви — провідні органи та зорові центри головного мозку — центральні органи, де здійснюється аналіз і синтез добутої інформації.

Завдяки зоровому аналізатору тварини сприймають освітленість предметів, їх форму, розміри, визначають відстань до них, переміщення їх у просторі, деякі тварини розрізняють колір предметів. Така інформація дає можливість тваринам орієнтуватися в навколишньому середовищі.

Око — це орган, здатний сприймати світлові хвилі. Воно складається з оптичної і фоторецепторної частин. До оптичної системи ока входять рогівка передньої і задньої камер ока, зіниця, кришталик й склисте тіло.

Фоторецептор на частина ока — це сітківка, де розміщені рецепторні клітини — палички й колбочки, здатні сприймати світлові хвилі.

Зорове сприйняття починається з проекції зображення на сітківку ока і збудження фоторецепторів — паличок і колбочок, Спочатку промінь світла проходить крізь рогівку ока, потім крізь рідину передньої камери ока, зіницю, рідину задньої камери ока і потрапляє до кришталика. Кришталик — це лінза ока, що має двоопуклу форму. За допомогою ціннової зв'язки кришталик прикріплюється до війкового тіла. Під дією війкового м'яза змінюється його кривизна, що дає змогу оку пристосуватися до розглядання предметів на різній відстані. Цю властивість ока називають акомодацією.

Проходячи крізь кришталик, світлові промені заломлюються і концентруються, потім проходять крізь склисте тіло ока і потрапляють на його сітківку, де з'являється зменшене обернене зображення предмета. В нормальному стані війкові м'язи розслаблені, ціннові зв'язки натягнуті, кришталик має незначну опуклість, і промені від віддалених предметів фокусуються на сітківці. Предмети, що знаходяться вдалині, добре видно, а близькі здаються розпливчастими.

Під час розглядання близьких предметів війковий м'яз скорочується, ціннова зв'язка розслаблюється, і кришталик стає більш опуклим, його заломлювальна сила збільшується. Тому близькі предмети видно добре, а віддалені — погано, вони здаються розпливчастими. Якість зору змінюється залежно від віку тварин. У старих тварин кришталик втрачає свою еластичність і під час розглядання близьких предметів його опуклість не збільшується. У цьому разі розвивається далекозорість, при якій добре видно віддалені предмети і погано — близькі. Далекозорість розвивається також у тому випадку, коли очне яблуко вкорочене. Заломлювальна сила кришталика такого ока не може забезпечити фокусування променів на сітківці. Фокус розміщений за межами сітківки, і тому близькі предмети видно погано.

Якщо очне яблуко видовжене, промені від віддалених предметів фокусуються перед сітківкою, а тому погано видно віддалені предмети. Таке явище називають короткозорістю

Дата добавления: 2015-07-17 | Просмотры: 316 | Нарушение авторских прав