АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ВАГІТНІСТЬ

Прочитайте:
  1. АНЕМІЯ І ВАГІТНІСТЬ
  2. АПЕНДИЦИТ І ВАГІТНІСТЬ
  3. БАГАТОПЛІДНА ВАГІТНІСТЬ
  4. ВАГІТНІСТЬ І НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ
  5. Визначення ступеня тяжкості цукрового діабету
  6. Диспансерне спостереження за хворими на цукровий діабет типу 2 без ускладнень
  7. Діабетична невропатія
  8. Діабетична НЕФРОПАТІЯ
  9. Діабетична ретинопатія
  10. Діагностика діабетичної нефропатії

Проблема цукрового діабету при вагітності є надзвичайно важливою, оскільки при цій патології виникає велика кількість акушерських ускладнень, відмічається висока перинатальна смертність і несприятливі наслідки для матері і потомства.

Перебіг вагітності при цукровому діабеті супроводжується особливостями, які найчастіше є наслідком судинних усклад­нень у матері і залежать від форми захворювання і ступеню компенсації вуглеводного обміну. Найчастіше ускладненнями при діабеті є передчасне переривання вагітності, пізні гестози, багатоводдя, запальні захворювання сечовивідних шляхів. Ви­сока частота пізнього гестозу (30-50%) пов'язана із генералі-зованим ураженням судин, діабетичною нефропатією, порушен­ням матково-плацентарного кровообігу. Багатоводдя (20-30%) часто поєднується із пізнім гестозом, внутрішньоутробними вадами розвитку. Поєднання діабетичної нефропатії, пієлонеф­риту і пізнього гестозу робить прогноз для матері і плоду не­сприятливим.

Акушерські ускладнення - слабкість пологових сил, асфік­сія плоду, клінічно вузький таз при діабеті зустрічаються знач­но частіше, ніж у здорових.

Діти, народжені від матерів з діабетом, часто мають вели­ку масу, що не відповідає гестаційному віку. Нерідко у них спос­терігаються зміни з боку внутрішніх органів, функціональна незрілість органів і систем. Часто у новонароджених відміча­ється виражений метаболічний ацидоз, респіраторні розлади. Частота вроджених аномалій складає 6-8%.

Все це диктує певну лікарську тактику при веденні вагіт­ності та пологів при цукровому діабеті.

В першу чергу необхідно провести ретельне обстеження для виявлення можливості збереження вагітності. При цьому слід знати, що розрізняють наступні форми цукрового діабету:

1) інсулінзалежний діабет (пов'язаний із недостатньою секре­цією інсуліну і розвивається у молодому віці), 1-й тип; 2) інсу-ліннезалежний діабет, ІІ-й тип (пов'язаний із нечутливістю ін-сулінзалежних тканин до інсуліну, розвивається після 30-ти ро­ків). Ці два типи діабету розвиваються без зв'язку із вагітністю і об'єднуються під назвою прегестаційний діабет.

Гестаційний діабет характеризується порушенням толеран­тності до глюкози під час вагітності. За ступенем тяжкості роз­різняють легку форму, при якій глікемія натще не перевищує 8,9 ммоль/літр; форму середньої важкості від 9 до 13,9 ммоль/ літр; важку форму —14 ммоль/літр і більше.

Протипоказаннями до доношування вагітності є: інсуліно-резистентний діабет зі схильністю до кетоацидозу, ускладне­ний ангіопатією, поєднання діабету і резус-конфлікту, наявність діабету у обох батьків, важка форма діабету.

У випадку збереження вагітності важливим є повна ком­пенсація діабету. Всі хворі на діабет повинні одержувати інсу­лін. Пероральні препарати при вагітності застосовувати не слід. Найчастіше комбінують введення пролонгованого і простого інсуліну. При кетоацидозі у пологах та ранньому післяпологому періоді призначають лише простий інсулін.

Дози інсуліну повинні бути такими, щоб підтримувати цу­кор у крові на рівні 5,55-8,32 ммоль/літр при чотириразовому добовому визначенні. Важливе значення має адекватна дієта з включенням 25% білків, 25% жирів і 50% вуглеводів, крім цук­ру, меду та варення.

Госпіталізація проводиться не менше трьох разів: при пер­шому зверненні до лікаря для дообстеження, б 20-24 тижні ва­гітності, коли найбільше змінюється потреба в інсуліні і в 32 тижні. Поза стаціонаром вагітна потребує ретельного спосте­реження у акушера-гінеколога і ендокринолога.

Найкращий термін розродження у 37-38 тижнів. До 37 тиж­нів значно зростає ризик розвитку синдрому дихальних розла­дів. Більш раннє розродження може бути проведене за пока­заннями з боку матері. Вибір методу розродження має бути індивідуальним, проте частіше пологи ведуть природними ро­довими шляхами. Кесарський розтин проводять при акушер­ських і діабетичних ускладненнях, тазових передлежаннях пло­ду, макросомії. В пологах і при кесарському розтині продовжу­ється корекція інсуліном. Введення інсуліну проводиться і у післяпологовому періоді. Новонароджені вимагають ретельно­го догляду і обстеження. В перші години їх життя слід зверта­ти увагу на профілактику дихальних розладів, боротися з гіпог­лікемією, ацидозом, пораженням центральної нервової систе­ми.



 


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 220 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.037 сек.)