АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність — це установлена законом негативна реакція держави на цивільне право­ порушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. Вона є однією з форм державного примусу, ос­кільки пов'язана із застосуванням санкцій майнового харак­ теру, спрямованих на відновлення порушених прав і стиму­ лювання нормальних ринкових відносин, і полягає у стяг­ ненні неустойки, штрафу чи пені.

Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової або (та) моральної шкоди (у грошовому ви­разі майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і про­ типравною поведінкою. Тільки сукупність зазначених умов дає підставу для притягнення до цивільно-правової відпові­ дальності.

Під майновою шкодою слід розуміти будь-яке зменшення наявного майна або неодержання доходів; грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками. Збитки поділяють­ ся на два види: позитивна шкода (будь-яке зменшення наяв­ ного майна) і упущена вигода (неодержані доходи, що їх мав би одержати кредитор, якби зобов'язання було виконане).

Фізичні та юридичні особи мають право також на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок порушення їх прав, яка полягає в такому: у фізичному болю, якого фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких і родичів; у ду­ шевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації, фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується одноразово грішми або іншим майном незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і не пов’язана з сумою цього відшкодування. При цьому розмір відшкодування визначається судом залеж­ но від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення або позбавлення можли­вості реалізації потерпілим своїх здібностей, а також ступе­ ня вини завдана, у випадках коли вона є підставою відшкодування.

Відповідальність настає лише за умови, що дії чи безді­ яльність, якими вчинено договірну чи позадоговірну шкоду, є протиправними або забороненими законом.

Загальним принципом цивільно-правової відповідальності є принцип вини, тобто відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Вину визначають як психічне ставлення особи до своєї протиправної дії. На відміну від кримінального законодавства цивільне законодавство встановлює презумп цію вини боржника. Тобто особа, яка не виконала зобов'я­ зання або вчинила позадоговірну шкоду, вважається вин­ною, поки не доведе протилежного

Вина може бути у формі наміру (коли правопорушник пе­ редбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки та бажає їх настання або ставиться до їх настання байдуже) чи необережності (передбачення настання негативних наслідків своєї протиправної дії, але з легковажним наміром їх відвер­ нути, уникнути, тобто правопорушник не бажає настання цих негативних наслідків),

Умовою цивільно-правової відповідальності є також наяв­ ність причинного зв'язку між протиправною дією боржника і тим негативним наслідком, що настав через цю протиправ­ ну дію.

Різновидами цивільно-правової відповідальності є:

· договірна та позадоговірна;

· часткова та солідарна;

· основна та субсидіарна (додаткова).

Договірна відповідальність настає в разі порушення дого­вору. Позадоговірна відповідальність настає у випадках вчи­ нення шкоди чужому здоров'ю чи майну, коли між заподію вачем шкоди і потерпілим цивільно-правового договору не було.

Відповідно до цивільного законодавства, боржник, який не виконав або виконав неналежним чином зобов'язання, вчинив позадоговірну шкоду, повинен повністю відшкодува­ ти завдані кредиторові збитки (витрати, зроблені кредито­ ром, втрату та пошкодження його майна, а також не одержа­ ні ним доходи).

Якщо в цивільному правовідношенні є кілька зобов'яза­ них осіб, то може мати місце часткова, солідарна чи субси­ діарна відповідальність. За часткової відповідальності кожна із зобов'язаних осіб несе відповідальність тільки у своїй частці. За солідарної відповідальності кредитор має право звернути стягнення на майно всіх боржників, частини їх або одного з них. Виконання солідарного зобов'язання одним з кількох боржників звільняє останніх од відповідальності. Со­лідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо пе­редбачених законом або договором. Субсидіарна, або додат­кова, відповідальність має місце за наявності крім основного боржника ще й додаткового. У разі неможливості відшкоду­вання збитків основним боржником до відповідальності при­ тягається додатковий. Скажімо, за вчинену шкоду неповно­ літнім віком від 14 до 18 років відповідальність несе він сам за наявності у нього власного майна. Якщо такого майна він не має, то відшкодовувати вчинену ним шкоду зобов'язані його батьки чи піклувальники.

Боржник звільняється од відповідальності за невиконан­ ня зобов'язання або вчинення позадоговірної шкоди, якщо мають місце непереборна сила чи випадок.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 525 | Нарушение авторских прав