АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Частіше процесам некрозу передує глибокі дистрофічні зміни, що стають незворотними. До них належать паранекроз та некробіоз як стадії патобіозу

ЛЕКЦІЯ N15

Тема: ”Некроз”

П Л А Н

1. Поняття некроз та етапи розвитку некрозу

2. Мікроскопічні ознаки некрозу.

3. Механізми розвитку та причини виникнення некротичних змін.

4. Клініко-морфологічні класифікація некрозу.

5. Вихід та значення для організму некрозу.

Смерть клітин в організмі може відбуватися двома шляхами: некрозу та апоптозу, однак біологічні ознаки, а також значення некрозу і апоптозу різні.

Традиційно склалося так, що вивчення смерті клітин починають з некрозу, хоча апоптоз безумовно зустрічається значно частіше, оскільки супроводжує, а інколи й регулює деякі як загальнопатологічні, так і фізіологічні процеси організму.

Поняття некроз

Некроз (від грец. nekros –мертвий) – змертвіння, загибель клітин і тканин в живому організмі під впливом хвороботворних чинників. Цей вид загибелі клітин генетично не контролюється.

Частіше процесам некрозу передує глибокі дистрофічні зміни, що стають незворотними. До них належать паранекроз та некробіоз як стадії патобіозу.

Паранекроз (від грец. para – біля, necros - смерть) - це стадія, що передує некробіозу. У стані паранекрозу клітина зберігає свої життєві властивості. Термін введений в 1934 Д. Н. Насоновим і В. Я. Александровим по аналогії із запропонованим Н. Е. Ввєдєнським поняттям парабіозу. Паранекроз визначається як сукупність неспецифічних зворотних змін цитоплазми, які виникають в результаті дії різних агентів.

Таким чином, паранекроз має зворотний характер і проявляється зміною електролітного складу цитоплазми, зсувом реакції цитозолю та ядра у кислий бік, вивільненням з клітини іонів калію та фосфатів і накопичення іонів натрію, хлору, підвищенням в'язкості колоїдів, ущільненням ядра, посиленням сорбціонних властивостей. Для цитологічного дослідження паранекрозу Насонов Д.Н. запропонував метод прижиттєвого фарбування клітин нейтральним червоним. При забарвленні клітин у стані паранекрозу вітальними барвниками (нейтральний червоний) дифузно забарвлюються їхня цитоплазма та ядро, тоді як в нормі у непошкоджених клітинах цей барвник накопичується у вигляді гранул. Водночас при дослідженні клітин у люмінесцентному мікроскопі їхні ядра світяться яскравіше, ніж звичайні. Якщо припиняється дія патологічного чинника, відбувається відновлення порушених структур та функції у клітинах.

Некробіоз – стадія, що переходить у некроз, характеризується незворотністю змін, але клітина ще не вмерла.

Некробіоз, що відбувається протягом тривалого часу, патобіозом.

Клітини після смерті піддаються процесу аутолізу (самоперетрав-

ленню) – руйнування клітини власними ферментами та мікрофагами.

Причини, що призводять до некрозу, умовно можна поділити на екзогенні та ендогенні.

Екзогенні причини: фізичні (вогнепальне поранення, радіація, електрика, низькі і високі температури – відмороження та опік); токсичні (кислоти, луги, солі важких металів, ферменти, лікарські препарати, етиловий спирт тощо); біологічні (бактерії, віруси, найпростіші).

Ендогенні причини: порушення судинного, нейрогуморального, алергічного, метаболічного характера.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 529 | Нарушение авторских прав