АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Системна терапія

- дезінтоксикаційні засоби (реосорбілакт, ізотонічний розчин 0,9%+ кортикостероїдні засоби);

- гіпосенсибілізуючі засоби (30% натрію тіосульфат, 25% магнію сульфат, 10% кальцію глюконат);

Препарати кальцію застосовують за наявності ексудативних проявів, в інших випадках їхнє призначення обмежують унаслідок симпатотонічного ефекту.

- Антигістамінні засоби: лоратадин, дезлоратадин, еріус, фексофенадин (рекомендують чергувати курси по 10 днів);

За вибором препарати І, ІІ, ІІІ покоління протягом 2-5 тижнів (для препаратів І покоління зміна засобу через 10 днів), за необхідності після 2-3 тижнів інтервалу лікування зазначеними препаратами повторюють.

При виражених клінічних проявах захворювання, свербежі шкіри, порушеннях сну, наявності скарг невротичного характеру рекомендують ін’єкційні форми анітигістамінних препаратів на вибір.

- стабілізатори мембран опасистих клітин (кетотифен);

- психотропні препарати – при порушеннях сну, наявності невротичних розладів, протягом 1-4 тижнів до нормалізації психоемоційного стану;

- препарати, що мають седативну дію (3% натрію бромід, екстракт валеріани, настоянка півонії ухильної);

- адаптогени (адаптол, екстракт елеутерококу, сума алкалоїдів беладони);

- ферментні препарати (при порушеннях ферментативної функції підшлункової залози):

- препарати панкреатину, креон, мезим-форте;

Тривалість курсового лікування зазначеними препаратами складає в середньому 2-3 тижні. При схильності до запорів рекомендують препарати, що містять компоненти жовчі. За наявності нестійкого випорожнення застосовують препарати, що не містять компонентів жовчі.

- еубіотики (при виявленні порушень мікробіоценозу кишечника). Замісну терапію проводять біопрепаратами, що є живими представниками нормальної мікрофлори кишечника (біфідобактерії біфідум + кишкова паличка, лактобактерії ацидофільні, біфідобактерії біфідум та ін.)

- імуномоделюючі препарати на вибір (тактивін, циклоферон);

Показання до застосування: виявлені зміни при імунологічному дослідженні крові й наявність клінічних ознак вторинного імунодефіцитного стану: часті ГРВІ, вірусні та грибкові інфекції, рецидивуюча піодермія, наявність осередків хронічної інфекції, резистентних до адекватної терапії.

- вітаміни А, Е, групи В (за показаннями);

- сорбенти (ентеросгель та інші).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 426 | Нарушение авторских прав