 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ1. Які органи належать до статевого апарату самок? 1. Статеві губи, клітор, піхва і її переддвер’я, матка, яйцепроводи, яєчники. 2. Мошонка, сім’яниковий мішок, сім’яники. 3. Препуцій, статевий член, сечостатевий канал. 2. Які статеві органи самок належать до зовнішніх? 1. Шийка, тіло і роги матки. 2. Піхва, яйцепроводи, яєчники. 3. Статеві губи, клітор, переддвер’я піхви. 3. Які статеві органи самок належать до внутрішніх? 1. Промежина, залози переддвер’я піхви. 2. Піхва, матка, яйцепроводи, яєчники. 3. Статеві губи, переддвер’я піхви, клітор. 4. Які функції виконують яєчники? 1. Бар’єрну, виділення. 2. Захисну, живлення. 3. Відтворну, гормональну. 5. Які функції виконують яйцепроводи? 1. Транспорт сперміїв і яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів. 2. Виведення плода в період родів. 3. Синтез і виділення гормонів. 6. Будова клітора. 1. Корпус, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, головка покрита ендотелієм. 2. Головка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, головка покрита слизовою оболонкою. 3. Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, головка покрита серозною оболонкою. 7. Будова переддвер’я піхви. 1. Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом. 2. Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками. 3. Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням. 8.Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин. 1. У самок жуйних тварин переддвер’я піхви відсутнє, піхва розпочинається від статевих губ. 2. У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози. 3. У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках переддвер’я піхви кобил розміщується печеристе тіло. 9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин. 1. Стінка піхви складається із слизової, м’язової і серозної оболонок. 2. Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок. 3. Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію. 10. З яких частин складається матка сільськогосподарських тварин? 1. Піхви, переддвер’я, яйцепроводів. 2. Ампули, уретри, яєчників. 3. Шийки, тіла, рогів. 11. Які оболонки формують стінку матки? 1. Білкова, фіброзна, залозиста. 2. Ендометрій, міометрій, периметрій. 3. Водна, судинна, сечова. 12. Які маткові артерії проходять у широкій матковій зв’язці? 1. Велика, широка і мала. 2. Передня, середня і задня. 3. Головна, соромітна і сім’яна. 13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин. 1. У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок. 2. У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку. 3. У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок. 14. Гормони, що виробляються в яєчниках; їхній вплив на організм самки. 1. Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції. 2. Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення. 3. Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення. 15. Види і функція жовтого тіла. 1. Латентне. Виробляє гормон тестостерон. 2. Просте. Виробляє гормон окситоцин. 3. Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гомон прогестерон. 16. Стадія розвитку фолікулів. 1. Премордіальні, первинні, вторинні, третинні. 2. Малі, середні, великі. 3. Морула, бластула, гаструла. 17. Стадії розвитку яйцеклітини: 1. Лютеальна, фолікулярна, старіння. 2. Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина. 3. Зиготи, ембріональна, плідна. 18. Назвіть органи статевого апарату самця. 1. Яєчники, яйцепроводи, матка. 2. Мюллерові канали, піхва і її переддвер’я. 3. Мошонка, сім’яники та їх придатки, сперміопроводи, уретра, придаткові статеві залози, статевий член і препуцій. 19. Будова сім’яників. 1. Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці. 2. Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці. 3. Спеціальна піхвова і білкова оболонки, дольки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника. 20. Функції сім’яників. 1. Кровотворення, газообміну. 2. Бар’єрна, виділення. 3. Відтворна, гормональна. 21. Видові особливості будови сперміопроводів. 1. Стінка сперміопровода має одну фіброзну оболонку. Сперміопроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин. 2. Стінка сперміопровода має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сперміопроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули, які перед садкою самця заповнюються спермою. 3. Стінка сперміопровода має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сперміопроводи кнура мають діаметр 5 см. 22. До придаткових статевих залоз самців належать: 1. Бартолінієві, сальні, пітні. 2. Простата, міхурцеподібні, цибулинні, уретральні. 3. Вестибулярні. 23. Значення секрету міхурцеподібних залоз. 1. Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою. 2. Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем, знижує її температуру. 3. Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру. 24. Значення секрету передміхурової залози (простати). 1. Переводить спермії у анабіотичний стан. 2. Знижує активність і густину сперміїв. 3. Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту. 25. Значення секрету уретральних залоз. 1. Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв. 2. Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми. 3. Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі. 26. Будова статевого члена. 1. Корпус, хвіст, яйцепровід. 2. Головка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка. 3. Основа, паренхіма, звивистий канал. 27. Будова уретри (сечостатевого каналу). 1. Має черевну і маткові ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок. 2. Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми. 3. Має тазову і удову ділянки. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної кавернозним тілом і м’язами. 28. Стадії сперміогенезу. 1. Брунькування, спороутворення. 2. Розмноження, росту, дозрівання і формування. 3. Старіння, розсмоктування. 29. Коли проводиться акушерське дослідження? 1. У період вагітності, родів та в післяродовий період. 2. При досягненні самкою статевої зрілості. 3. При досягненні самкою фізіологічної зрілості. 30. У яких випадках проводять акушерське дослідження під час родів? 1. В усіх випадках родів. 2. За наявності передумов для дослідження. 3. При перших родах. 31. Що таке положення плода? 1. Розміщення його рухомих частин у родовому каналі. 2. Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері. 3. Відношення голови плода до його тулуба. 32. Яке положення правильне? 1. Вертикальне. 2. Поперечне. 3.Поздовжнє. 33. Що таке передлежання плода? 1.1. Відношення частин тіла плода до спини матері. 1.2. Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба. 1.3. Відношення якої-небудь частини тіла плода до входу в родові шляхи. 34. Яке передлежання плода правильне? 1. Спинне. 2. Головне і тазове. 3. Бокове і черевне. 35. Що таке позиція плода? 1. Відношення голови плода до спини матері. 2. Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері. 3. Відношення спини плода до входу в таз. 36. Яка позиція плода правильна? 1. Верхня. 2. Бокова. 3. Нижня. 37. Що таке членорозміщення плода. 1. Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз. 2. Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері. 3. Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба. 38. Тривалість стадії виведення плода у кобил. 1. До 6 годин. 2. До 12 годин. 3. До 15 хвилин. 39. Тривалість стадії виведення плода у корів? 1. До 30 хвилин. 2. До 6 годин. 3. До 15 хвилин. 40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз. 1. До 25 хвилин. 2. До 6 годин. 3. До 12 годин. 41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней. 1. До 6 годин. 2. До 30 хвилин. 3. До 12 годин. 42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць. 1. До 6 годин. 2. До 30 хвилин. 3. До 15 хвилин. 43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок. 1. До 6 годин. 2. До 30 хвилин. 3. До 12 годин. 44. Яка мета акушерського дослідження у післяродовий період? 1. Визначення готовності самок до осіменіння. 2. Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика хвороб. 3. Діагностика вагітності. 45. Гінекологічне дослідження це: 1. Дослідження статевих органів неплідних самок. 2. Дослідження статевих органів вагітних самок. 3. Дослідження самок при досягненні статевої зрілості. 46. Неплідною вважають корову: 1. Яка не вагітна через 30 днів після родів. 2. У післяродовий період. 3. Після осіменіння до діагностики вагітності. 47. Середня тривалість вагітності у корів. 1. 114 днів. 2. 285 днів. 3. 340 днів. 48. Середня тривалість вагітності у кобил. 1. 285 днів. 2. 150 днів. 3. 340 днів. 49. Середня тривалість вагітності у свиней. 1. 150 днів. 2. 340 днів. 3. 114 днів. 50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз. 1. 285 днів. 2. 150 днів. 3. 114 днів. 51. Визначення андрологічного дослідження. 1. Андрологічне дослідження – це дослідження статевих органів самців сільськогосподарських тварин. 2. Андрологічне дослідження – це дослідження органів травної системи плідників. 3. Андрологічне дослідження – це дослідження органів дихальної системи плідників. 52. Які рефлекси оцінюють при андрологічному дослідженні плідників? 1. Вуха, ока, вінчика. 2. Тактильну і больову чутливість. 3. Локомоторний, обіймальний, ерекції, парувальний, еякуляції. 53. Які методи застосовують при повному андрологічному дослідженні? 1. Перкусію, аускультацію, визначення частоти скорочень рубця. 2. Збір анамнезу, огляд, пальпацію, ректальне дослідження, сонографію, оцінку якості сперми, відбирають проби слизу з препуція для бактеріологічних і серологічних досліджень. 3. Рентгенографію, кардіографію, лапароскопію. 54. Стан яких органів при андрологічному дослідженні визначають ректально? 1. Нирок і наднирникових залоз. 2. Прямої кишки, ануса і рубця. 3. Тазової частини уретри, передміхурової і міхурцеподібних залоз, ампул сперміопроводів і сечового міхура. 55. Як проводять дослідження вроджених статевих рефлексів у самців? 1. Після фіксації самця у станку. 2. Після анестезії за І.І. Вороніним. 3. Під час парування або при одержанні сперми. 56. Як проводять огляд статевого члена у бугаїв? 1. Під час ерекції, або при анестезії за І.І. Вороніним. 2. Після повалу і фіксації тварини. 3. Під час сечовиділення. 57. Які методи використовують для дослідження мошонки і препуція? 1. Огляд, пальпацію, сонографію. 2. Рентгенографію, ректальне дослідження. 3. Лапароскопію, перкусію, аускультацію. 58. З чого складається інструмент 1 з набору В.В. Павловського? 1. Із внутрішньої і зовнішньої запобіжних трубок, стержня, який згвинчується з двох половинок і має зйомний наконечник на одному кінці та рукоятку на іншому. 2. Із скляної трубки і металевого виштовхувача. 3. Із скляної трубки і штовхача з гумовою пробкою. 59. Для чого застосовують інструмент 3 з набору В.В. Павловського? 1. Для взяття змивів з піхви овець і кіз. 2. Для взяття слизу з піхви корів. 3. Для взяття слизу з препуція бугаїв. 60. У поєднанні з яким інструментом застосовують прилад конструкції А.Н. Жабоєдова для одержання слизу з препуція бугаїв? 1. З фонендоскопом. 2. З ложкою Г.К. Корчака. 3. З піхвовим дзеркалом для овець. 61. Які інструменти використовують для відбору проб цервікального слизу за методикою Ю.М. Серебрякова? 1. Полістиролові піпетки і поліетиленові ампули разового використання. 2. ПСК-1 Казєєва. 3. ПСЖ-1 Жабоєдова. 62. Для чого використовують прилад ПСК-1 Казєєва? 1. Для відбору проб цервікального слизу. 2. Для відбору препуціального слизу. 3. Для відбору змивів із піхви у корів. 63. Які клінічні методи застосовують при дослідженні молочної залози? 1. Огляд, пальпацію, візуальну оцінку секрету молочної залози. 2. Аускультацію, перкусію. 3.Рентгенографію, кардіографію. 64. Коли проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів? 1. Планово щомісяця протягом періоду сухостою. 2. У перші 10-15 днів до родів. 3. Перед постановкою на сухостій. 65. Коли проводять дослідження молочної залози у лактуючих корів? 1. Один раз на квартал протягом лактації. 2. Один раз на місяць перед діагностикою субклінічного маститу та щоденно після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини. 3. При переведенні у родильне відділення. 66. Особливість огляду молочної залози у дійних корів? 1. Його проводять протягом усього доїння. 2. Його проводять двічі: до і після доїння. 3. Його проводять тричі з інтервалом 10 хвилин. 67. Техніка пальпації молочної залози. 1. Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я. 2. Пальпацію проводять однією рукою. 3. Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я. 68. Техніка пальпації соска і його цистерни. 1. Пальпацію проводять двома руками, притискаючи сосок до його чверті. 2. Сосок захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи його до верхівки. 3. Сосок і його цистерну не пальпують. 69. Прохідність соскового каналу визначають: 1. Кататеризацією. 2. За товщиною молочного струменя. 3. За кількістю молока, видоєного за одну хвилину. 70. Як проводять візуальну оцінку секрету молочної залози? 1. У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень. 2. У пробірках. Визначають запах, смак. 3. Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок. 71. У яких випадках лікарські речовини вводять в матку? 1. Затримка посліду, ендометрит, метрит. 2. Гепатит, гепатодистрофія, анемія. 3. Остеомаляція, остеопороз, гіповітаміноз. 72. Який інструмент застосовують для введення лікарських речовин в матку і піхву? 1. Троакар, фетотом, акушерська клюка. 2. ПОС–5, шприц Жане, кружка Есмарка. 3. Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп. 73. Що таке патогенетична терапія? 1. Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулюючі і захисні системи організму. 2. Це атака імунної системи проти органів і тканин власного організму в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження. 3. Це технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні прийоми на органах і тканинах живої тварини. 74. Новокаїнотерапія– це використання: 1. Антипарабіотичних препаратів. 2. Антиалергійних препаратів. 3. Антидепресивних препаратів. 75. Дія новокаїну при блокадах: 1. Імуностимулююча, нейроендокринна, противірусна. 2. Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна. 3. Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча. 76. Дія новокаїну при внутрішньочеревному введенні. 1.Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини. 2. Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови. 3. Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини. 77. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на: 1. Розчині Рінгера. 2. Фізіологічному розчині. 3. Сироватці крові. 78. Швидкість введення новокаїну при внутрішньовенних ін’єкціях у коней і ВРХ не повинна бути більшою: 1. 30-40 мл на хвилину. 2. 5-10 мл на хвилину. 3. 15-20 мл на хвилину. 79. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить: 1. 0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла. 2. 1-2% - 5 мл на 1 кг маси тіла. 3. 5-10% - 10 мл на 1 кг маси тіла. 80. Місце уколу голки при внутрішньоаортальному введенні новокаїну за І.І. Вороніним буде: 1. З правого боку в ямці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. 2. З лівого боку в ямці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. 3. Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців. 81. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним буде: 1. 0,5% - 200-250 мл або 1% - 100-150 мл (0,002г/кг маси). 2. 2% - 1 мл на 1 кг маси тіла. 3. 5% - 300-450 мл. 82. Аортопункція за Д.Д. Логвиновим проводиться: 1. Між четвертим і п’ятим поперечнореберними відростками поперекових хребців з правого боку. 2. З лівого боку в ямці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини. 3. Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см. 83. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим буде: 1. 1% - 100-150 мл. 2. 1% - 1 мл на 1 кг маси тіла. 3. 1% - 300-400 мл. 84. Введення новокаїну при аортопункціях проводять: 1. Швидким рухом під великим тиском. 2. Повільно вводять розчин під невеликим тиском. 3. Контролюють самовільне всмоктування розчину. 85. Місце уколу голки при паравертебральній блокаді за І.І. Магдою буде: 1. Каудальний край перших чотирьох поперечнореберних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків. 2. В ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклоком. 3. Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини. 86. Доза та відсоток новокаїну при паравертебральній блокаді за І.І. Магдою? 1. 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла. 2. 10% р-н – 100 мл з однієї сторони. 3. 0,5% р-н – 20 мл в кожній точці. 87. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою? 1. Сіднична ямка. 2. Голодна ямка. 3. Між третім та четвертим поперековим хребцем. 88. Доза та відсоток новокаїну при промежинній блокаді за І.І. Магдою? 1. 5-10 мл – 5% розчину. 2. 20 30 мл – 0,5% розчину. 3. 50-70 мл – 1% розчину. 89. Точка уколу голки при внутрішньотазовій провідниковій анастезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним: 1. У сіднично прямокишковій ямці на рівні середини заднього краю крижово-сідничної зв’язки. 2. Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща. 3. Попереду першого крижового хряща відступивши від середньої лінії на 2-3 см. 90. Відсоток новокаїну та його доза, що застосовують при внутрішньотазовій провідниковій анастезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним: 1. 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла. 2. 5% - 100-110 мл. 3. 2% - 100 мл. 91. Точка уколу голки при парасакральній блокаді тазового сплетіння за В.І. Завірюхою: 1. Передньоверхній кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків кореня хвоста. 2. Каудальний край перших чотирьох поперечнореберних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків. 3. На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків. 92. Відсоток новокаїну і доза, що застосовується при парасакральній блокаді тазового сплетіння за В.І. Завірюхою: 1. 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла. 2. 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла. 3. 0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла. 93. Про правильне введення голки при надплевральній блокаді за В.В. Мосіним свідчить: 1. Всмоктування повітря. 2. Витікання крові. 3. Кров не витікає та не всмоктується повітря. 94. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують: 1. 20-50 мл – 2-5% розчину новокаїну. 2. 80-150 мл – 0,25-0,5% розчину новокаїну. 3. 200-350 мл – 1-2% розчину новокаїну. 95. Про правильне введення голки при блокаді тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить: 1. Голка входить без зусиль, виділяється кров. 2. Хрустіння потім з голки під тиском витікає кров. 3. Хрустіння потім провал голки. 96. Місце введення голки при блокаді за Т.С. Фатєєвим: 1. Між другим та третім поперековим хребцем, відступивши від середньої лінії на 7-8 см. 2. Голодна ямка. 3. Підхвостова ямка. 97. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну при блокаді за Т.С. Фатєєвим: 1. 3-7 см – 0,25-0,5% - 100-250 мл 2. Більше 10 см – 1-2% - 300-400 мл 3. Більше 15 см – 5% - 2-5 мл 98. Як готують кров для гемотерапії? 1. Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3 дні витримують при температурі 2-4˚С. 2. Заморожують на 2-3 дні, потім після розморожування добавляють 10% розчин глюкози. 3. Витримують 5 діб при температурі +15-20˚С потім добавляють спермосан у співвідношенні 1:3. 99. Лактотерапію використтовують лише для: 1. Запобігання утворенню парааортальної гематоми. 2. Лікування інфекційних хвороб. 3. Профілактики родових та післяродових ускладнень. 100. Препарати для лізатотерапії виготовляють з: 1. Екстрактів лікарських рослин 2 Тканин (взятих від здорових тварин) гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів. 3. Гомогенізованих органів взятих від перехворілих тварин. 101.Серотерапія це використання: 1. Сировотки молока. 2. Алогенної сироватки. 3. Цільної крові. 102. З якою метою при отриманні сперми використовують вазелін? 1. Змащують тубус. 2. Змащують спермоприймач. 3. Змащують внутрішню поверхню камери штучної вагіни. 103. Кріобіологічний посуд при кімнатній температурі перед стерилізацією витримують: 1. Не менше трьох діб. 2. Дві години. 3. Не менше двох діб. 104. Через який час проводять знезараження кріобіологічного посуду. 1. Через 5 років. 2. Через 10 років. 3. 1 раз в рік. 105. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно: 1. 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату. 2. 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату. 3. 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату. 106. Як довго можна зберігати свіжеприготовлений 1% розчин натрію гідрокарбонату? 1. Одну добу. 2. Один тиждень. 3. Один місяць. 107. Для приготування одного літра 0,85% розчину натрію хлориду потрібно: 1. 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. 2. 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. 3. 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою. 108. Як знезаражують 2,9%-ний розчин натрію цитрату? 1. У водяній бані при температурі 90°С 10 хв. 2. Кип’ятінням. 3. Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду. 109. Який з розчинів стерилізують кип’ятінням? 1. 1% розчин натрію гідрокарбонату. 2. 0,9% розчин натрію хлориду. 3. 2,9% розчин натрію цитрату. 110. З якою метою використовують 2,9% розчин натрію цитрату? 1. Для довготривалого зберігання сперми. 2. Для відтаювання сперми. 3. Для стерилізації інструментів. 111. Як визначити концентрацію спирту? 1. З допомогою спиртометра. 2. З допомогою зважування. 3. З допомогою спалювання. 112. Для знезараження піхвових дзеркал використовують: 1. 70% спирт. 2. Перманганат калію у розведенні 1:1000. 3. 4% розчин каустичної соди. 113. У яких концентраціях використовують розчин фурациліну при осіменінні корів? 1. 1:5000. 2. 1:10000. 3. 1:100. 114. З якою метою використовують розчин фурациліну при штучному осіменінні? 1. Для відтаювання і розрідження сперми. 2. Для санації піхви перед введенням сперми. 3. Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми. 115. Для санітарної обробки кріобіологічного посуду використовують: 1 70% етиловий спирт. 2. 2-3% розчин натрію гідрокарбонату. 3. 3% спиртовий розчин йоду. 116. Як приготувати хромову суміш? 1. До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти. 2. 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти. 3. 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти. 117. Хромову суміш застосовують для: 1. Прання халатів і рушників. 2. Відмивання забрудненого білком і спермою посуду. 3. Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду. 118. Як стерилізують фільтрувальний папір? 1. З допомогою гарячої праски. 2. Просочують хромовою сумішшю. 3. Просочують 3% розчином каустичної соди. 119. Послідовність виготовлення паперових фільтрів. 1. Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають по діагоналі так щоб утворився трикутник. 2. Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки. 3. Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають по діагоналі так щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини. 120. Які матеріали потрібні для виготовлення тампонів? 1. Біла гігроскопічна вата і марля. 2. Фільтрувальний папір. 3. Негігроскопічна вата. 121. Чим зволожують тампони для знезараження штучних вагін? 1. 70% спиртом. 2. Рідким азотом. 3. Ізотонічним розчином натрію хлориду. 122. Як знезаражують сухі ватно-марлеві тампони? 1. 3%-ним спиртовим розчином йоду. 2. У сушильній шафі при температурі 130°С 60 хвилин. 3. 0,02 % розчином фурациліну. 123. Для чого використовують марлеві серветки? 1. Для виймання гранул з посудин Дьюара. 2. Для фламбування приладів. 3. Витирають прилади і інструменти від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо. 124. Яким способом стерилізують марлеві серветки? 1. З допомогою гарячої праски. 2. 3 %-м спиртовим розчином йоду. 3. 3 %-м розчином перекису водню. 125. Чи дозволяється 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С? 1. Не дозволяється тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв. 2. Дозволяється, так як його стерилізують кип’ятінням. 3. Дозволяється тільки у скляному посуді. 126. Яку будову має штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана? 1. Тубус, гумова камера, спермоприймач. 2. Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення. 3. Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см. 127. Якими методами знезаражують штучну вагіну? 1 Фламбування. 2 Ультрафіолетового опромінення. 3 Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату. 128. Як провести нагнітання повітря в штучну вагіну? 1. За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери. 2. Влити через патрубок 500 мл води. 3. Закрити патрубок і підігріти штучну вагіну до температури 60–70 °С. 129. Яка повинна бути робоча температура у вагіні? 1. 40–42 °С. 2. 36–38,5 °С 3. 55–70 °С 130. Які методи отримання сперми відносять до хірургічних? 1. Масажу ампулоподібних розширень спермопроводів, електроеякуляції 2. Мастурбації, спермозбирача. 3. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника. 131. У яких самців для одержання сперми використовують метод мастурбації? 1. Собак та хутрових звірів. 2. Бугаїв. 3. Жеребців. 132. Які методи полягають в одержанні еякуляту із піхви самки після статевого акту з плідником? 1. Уретральні. 2. Хірургічні. 3. Піхвові. 133. Які методи одержання сперми відносять до уретральних? 1 Піхвові. 2. Хірургічні. 3. Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень спермопроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни. 134. Яким методом одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами? 1 Методом спермозбирача. 2. Методом масажу ампул спермопроводів. 3. Фістульним методом. 135. Який метод частіше використовують для отримання сперми в бугаїв? 1. Метод штучної вагіни. 2. Метод мастурбації. 3. Кастрації самця. 136. Для одержання сперми від яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень спермопроводів? 1. Баранів і козлів. 2. Бугаїв. 3. Кобелів. 137. Яким методом одержують сперму у кнура? 1. Методом електроеякуляції. 2. Методом спермозбирача. 3. Методом штучної вагіни. 138. Які методи дослідження якості сперми є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння? 1. Визначення рухливості. 2. Визначення процента живих і мертвих сперміїв. 3. Визначення концентрації сперміїв. 139. Який нормальний об’єм еякуляту у бугая? 1. 50-100 мл 2. 1–2 мл 3. 4–5 мл 140. Коли сперму вважають густою? 1. Коли в полі зору між сперміями майже не має проміжків. 2. Коли проміжки між сперміями добре виражені. 3. Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія. 141. Яку фарбу використовують при визначені процента живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця? 1. Конго-рот. 2. Еозин. 3. Метиленовий синій. 142. Яку фарбу використовують при визначені інтенсивності дихання сперміїв? 1. Конго-рот. 2. Еозин. 3. Метиленовий синій. 143. Що таке концентрація сперми? 1. Це кількість статевих клітин в 1 мл сперми. 2. Кількість сперміїв з ППР в еякуляті. 3. Кількість живих сперміїв в еякуляті. 144. Коли визначають виживаність сперміїв? 1. Одразу після отримання сперми. 2. Перед заморожуванням сперми. 3. Після певного строку зберігання. 145. З якою метою розріджують сперму? 1. Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом строку зберігання. 2. Щоб краще транспортувалася в статевих органах самки. 3. Щоб підвищити заплідненість самок. 146. У скільки разів розводять сперму кнура? 1. У 2–10. 2. У 50. 3 У 20. 147. Які компоненти середовищ для розрідження сперми підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання? 1. Лактоза, цитрат натрію. 2. Бідистильована вода, молоко. 3. Лецитин, жовток курячого яйця. 148. Скільки часу можна зберігати розріджену сперму кнура при температурі +18–20 °С? 1. до 24 год. 2. 72 год. 3. до 60 діб. 149. Що таке еквілібрація? 1. Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв. 2. Процес осідання сперміїв після розрідження сперми. 3. Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом. 150. Яку воду використовують для приготування середовищ для розрідження сперми? 1. Бідистильовану. 2. Артезіанську. 3. Мінеральну, з високим умістом гідрокарбонатів. 151. Який феномен стадії збудження є оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин? 1. Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця. 2. Анафродизії. 3. Овуляції. 152. Яким методом одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність? 1. Трансректальним дослідженням внутрішніх органів. 2. Пробником. 3. Оглядом, пальпацією і аускультацією. 153. Яким методи виявлення оптимального часу для введення сперми Ви знаєте? 1. За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові. 2. Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, з допомогою собак, електрометричні. 3. На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул. 154. Які методи найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук? 1. У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника. 2. У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу. 3. У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний. 155. До чого призводять помилки при визначенні оптимального часу для введення сперми? 1. Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв. 2. Ускладнень перебігу вагітності й родів. 3. Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі. 156. У чому полягає суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми? 1. Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність. 2. Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату. 3. Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми. 157. Яка технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти? 1. Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми. 2. Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки. 3. Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок з метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти. 158. Яка технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми? 1. Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність. 2. Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження. 3. Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу. 159. Які правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання? 1. Глибокозаморожену сперму розморожують при температурі +38±0,50С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається при t +2+40С та +1,80С, поміщають у інструменти і за необхідності підігрівають. 2. Глибокозаморожену сперму розморожують при t +38+400С, подрібнюють, поміщають у інструменти для введення; при інших методах зберігання обов’язково сперму заморожують і діють, як показано вище. 3. Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; при інших методах зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання. 160. Які об’єми сперми вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів при різних методах її зберігання? 1. Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл. 2. Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл. 3. Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл). 161. Яка мінімальна кількість активних сперміїв вводиться самкам різних видів сільськогосподарських тварин? 1. Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд. 2. Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн. 3. Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн. 162. Які способи введення сперми використовують для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз? 1. Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний. 2. Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний. 3. Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий. 163. Чому самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму при штучному осіменінні вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку? 1. У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші. 2. Тому, що шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки. 3. Тому, що самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР. 164. Які типи природного осіменіння ви знаєте? 1. Ректоцервікальний, візоцервікальний, маноцервікальний, фракційний. 2. Піхвовий, матковий. 3. Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний. 165. Як ведеться стенд або картотека фізіологічного стану корів? 1. На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників. 2. Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада. 3. На основі передбачуваних планів відтворення стада. 166. Як оформляється індивідуальна картка корови? 1. На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування. 2. Ззазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років. 3. Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон агодівлі, умови утримання. 167. Яка інформація висвітлюється у „Куточку техніка”? 1. Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні. 2. Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; останні політичні події, дати народження працівників ферми та передвиборчі програми кандидатів і партій. 3. Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада. 168. Як проводиться реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі? 1. Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря. 2. Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”. 3. У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді. 169. Які методи діагностики вагітності у сільськогосподарських тварин ви знаєте? 1. Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія зскрібків із піхви, вміст пргестерону в крові, молоці, секретах). 2. За густиною, рухливістю, виживаністю крові, сперми, вмістом фолікулів. 3. За фазами місяця, гороскопом, фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”. 170. Які з методів діагностики належать до ранніх? 1. Анамнез, огляд, пальпація. 2. Самця-пробника, сонографії. 3. Вагінальний, трансректальний. 171. На чому базуються різні методи діагностики вагітності? 1. На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода. 2. За зміною фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок. 3. На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби. 172. Які ознаки вагітності належать до ймовірних, а які до істинних? 1. Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: биття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода. 2. Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців. 3. Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговуючого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій. 173. Техніка ректального дослідження корів і кобил. 1. Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку. 2. Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки. 3. Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною злучною шлейкою. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку при розслабленні визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників. 174. Основні ознаки вагітності при ректальному дослідженні корів і кобил у різні терміни. 1. Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода. 2. Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас. 3. Тремтіння тварини, щільність тканин матки, болючість при пальпації яєчників. 175. Що є об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння? 1. Добрі стосунки в колективі та сім’ї. 2. Висока продуктивність тварин. 3. Заплідненість. 176. Як визначається заплідненість? 1. За формулою З=а:бх100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у проценти. 2. За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти. 3. За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених. 177. У які ранні терміни після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії. 1. У корів – з 30–35 днів, у кобил – з 11–18 днів, у свиней – з 18 днів, у овець і кіз – з 26–28 днів, у собак – з 26 днів. 2. У тварин всіх видів з 50 днів. 3. У тварин всіх видів з 45 днів. 178. Трансплантація ембріонів це: 1. Вилучення ембріонів із статевих органів однієї самки і пересадка їх в матку іншої тварини 2. Культивування ембріонів. 3. Трансплантація ембріонів – елемент акушерської та гінекологічної диспансеризації. 179. Трансплантація ембріонів найбільше використовується: 1. У свинарстві. 2. У скотарстві. 3. У лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок). 180. Чи дає змогу трансплантація ембріонів прискорити селекційний процес? 1. Так, оскільки вона дає змогу отримати від племінних самок у 20 разів більше потомства, ніж при фізіологічній репродукції. 2. Трансплантація ембріонів дає змогу лише вирішити внутршньогосподарську проблему з відтворенням. 3. Трансплантація ембріонів не може прискорити селекційний процес. 181. Якими методами проводять трансплантацію ембріонів? 1. Клінічним. 2. Гормональним. 3. Хірургічним і не хірургічним, що залежить від виду тварин. 182. Чим характеризується хірургічний метод трансплантації ембріонів? 1. У донора вимивають ембріони з рогів матки після лапаротомії і хірургічно вводять ембріони в матку реципієнту. 2. Лапаратомію за хірургічного методу трансплантації ембріонів не проводять. 3. Ембріони вводять у статеві органи через переддвер’я піхви, піхву і шийку матки, в один із рогів матки. 183. Чим характеризується не хірургічний метод трансплантації ембріонів: 1. Ембріони вимиваються з рогів матки після проведення лапаротомії. 2. Ембріони вимиваються з рогів матки за допомогою спеціальних інструментів, які вводяться у статеві шляхи самки через шийку матки. Ембріони вводяться ближче до верхівок рогів матки. 3. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів не використовується. 184. Хірургічний метод трансплантації ембріонів, як правило, проводиться: 1. На лабораторних тваринах. 2. Лише на коровах та інших крупних тваринах. 3. Під час проведення трансплантації ембріонів хіругічний метод не застосовується. 185. На яких тваринах використовується не хірургічний метод трансплантації ембріонів: 1. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів застосовується лише у дрібних тварин (кролиць, мишей, морських свинок). 2. При проведенні трансплантації ембріонів не хірургічний метод трасплантації ембріонів не використовується. 3. Застосовується лише у великих тварин, де є можливість мануально, трансректально контролювати положення інструментів у статевих органах самок. 186. Яких тварин вважають донорами ембріонів? 1. Самкам яким пересаджують або підсаджують ембріони. 2. Самки, у яких отримують ембріони. 3. Тварини, у яких отримують ембріони і їм після культивування підсаджують. 187. За яким принципом проводять відбір тварин у донорську групу? 1. Відбір тварин у донорську групу проводять за комплексом таких ознак: стандарт породи, родовід, продуктивність і повноцінність статевої функції. 2. Під час відбору тварин у донорську групу враховують лише стан здоров’я тварин. 3. Під час відбору тварин у донорську групу жодних вимог до них не ставлять. 188. Реципієнтами вважають тих самок: 1. Яким пересаджують або підсаджують ембріони. 2. У яких вимивають ембріони. 3. У яких реєструється патологія статевої системи. 189. Реципієнтів відбирають серед: 1. Реципієнтів відбирають серед тварин, у яких реєструється тривала анафродизія. 2. Фізіологічно зрілих і малопродуктивних тварин. 3. Реципієнтів відбирають з тих тварин, у яких встановлюється неповноцінність статевої функції. 190. Донора відбирають: 1. Серед малопродуктивних тварин. 2. Серед високопродуктивних тварин. 3. Продуктивність під час відбору не враховується. 191. Найвищий економічний ефект проведення трансплантації ембріонів встановлюється тоді: 1. Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найбільша. 2. Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найменша. 3. Коли різниці між продуктивністю донора і реципієнта не існує. 192. Природна синхронізація статевої охоти у донора і реципієнта: 1. Статева охота у донора збігається із стадією гальмування у реципієнта. 2. Статева охота у донора збігається із стадією зрівноваження у реципієнта. 3. Статева охота у донора збігається із статевою охотою у реципієнта. 193. Штучна синхронізація статевої охоти у корів досягається: 1. Коїтальним провокуванням овуляції. 2. Введенням препаратів простагландину Ф-2 альфа (естрофан, прозольвін, суперфан тощо). 3. Введенням загальностимулювальних препаратів (7% розчин іхтіолу; тканинних препаратів з селезінки, печінки тощо). 194. Синхронізованим статевий цикл вважається: 1. Якщо у донора і реципієнта день прояву статевої охоти співпадає або ж різниця становить не більше однієї доби. 2. Якщо у донора і реципієнта день статевої охоти реєструється з різницею у 5 діб. 3. Якщо у донора реєструється статева охота, а у реципієнта виявляють ознаки анафродизії. 195. Кращі результати під час проведення трансплантації ембріонів отримують: 1. За відхилення у дні прояву статевої охоти у донора і реципієнта більше ніж три доби. 2. За відхилення у прояві статевої охоти у донора і реципієнта допускається більше, ніж 5 – 10 діб. 3. За абсолютного спів падання у часі прояву статевої охоти у донора і реципієнта. 196. Спрямований вплив на фізіологічну періодичність функції яєчників корів за допомогою гонадотропних гормонів дозволяє: 1. Дозрівати багатьом везикулярним фолікулам до передовуляційних і викликати численну овуляцію фолікулів. 2. Викликати лише атрезію передовуляційних фолікулів. 3. Викликати лише лізис жовтого тіла. 197. Чи збільшують дози сперми під час штучного осіменіння корови-донора? 1. Дозу сперми не збільшують. 2. Дозу сперми збільшують у кілька разів. 3. Дозу сперми зменшують. 198. Яка повинна бути мінімальна рухливість сперміїв за штучного осіменіння корів-донорів? 1. 2 бали. 2. 4 бали. 3. 3 бали. 199. Суперовуляція це: 1. Численна овуляція фолікулів. 2. Овуляція одного фолікула. 3. Атрезія передовуляційних фолікулів. 200. Для викликання суперовуляції використовують: 1. Препарати з високим вмістом естрогенних гормонів. 2. Препарати з високим вмістом простагландину F2α. 3. Гонадотропні препарати, які містять ФСГ і ЛГ (2 – 3: 1). 201. Як проводять пошук ембріонів? 1. Пошук ембріонів проводять за допомогою бінокулярної лупи при 15 – 20-разовому збільшенні. 2. Пошук ембріонів проводиться неозброєним оком. 3. Пошук ембріонів проводиться за допомогою мікроскопа з малим збільшенням. 202. Якість ембріонів визначають методами: 1. Якість ембріонів визначають клінічним методом. 2. Візуальної морфологічної оцінки, фарбуванням з використанням люмінесцентних фарбників, культивуванням за межами організму протягом 24 – 48 год. 3. Якість ембріонів визначають гормональним методом. 203. Оцінка ембріонів з використанням люмінесцентних фарбників грунтується: 1. На ступені проникнення фарбників через прозору оболонку живих і мертвих ембріонів (живі ембріони набувають червонуватого відтінку, а мертві-зеленуватого). 2. На здатності ембріонів зберігатись за температури –196 С. 3. На здатності ембріонів змінювати стадію розвитку. 204. Оцінка ембріонів методом культивування у поживних середовищах базується: 1. На здатності ембріонів змінювати свій колір залежно від поживного середовища. 2. На здатності ембріонів зберігатись за температури –196 С. 3. На здатності повноцінних ембріонів в оптимальних умовах продовжувати розвиток. 205. Довготривале зберігання ембріонів відбувається за температури: 1. 0 – 5 С. 2. –196 С 3. +18 С. 206. Довготривале зберігання ембріонів у рідкому азоті дає змогу: 1. Зберігати ембріони тривалий час, транспортувати і використовувати їх за наявності реципієнта. 2. Проводити культивування ембріонів у поживних середовищах. 3. Змінювати ступінь розвитку ембріонів. 207. Під час трансплантації ембріонів у кролів синхронізації донора і реципієнта досягають: 1. Одночасним осіменінням кролем-плідником донора і реципієнта. 2. Одночасним осіменінням донора кролем-плідником і провокуючим овуляцію коїтусом реципієнта з вазектомованим кролем. 3. Одночасним осіменінням донора і реципієнта вазектомованим кролем. 208. Через скільки годин після коїтусу проводять вимивання ембріонів у кролиці-донора? 1. Через 24 год. 2. Через 72 год. 3. Через 48 год. 209. Чи проводять лапаротомію перед вимиванням ембріонів у кролиці-донора? 1. Лапаротомію проводять завжди, оскільки трансплантацію ембріонів у кролів проводять лише хірургічним способом. 2. Лапаротомію проводять за наявності у донора спайок. 3. Лапаротомію не проводять, а ембріони вводять шприцом, голка якого вводиться через черевну стінку у верхівку рога матки. 210. Повторне промивання матки з метою вимивання ембріонів у кролиці-донора проводять: 1. В разі коли кількість вимитих ембріонів перевищує кількість фолікулів. 2. В разі коли у яєчнику жовті тіла відсутні. 3. В разі коли кількість знайдених ембріонів менша, ніж жовтих тіл у яєчниках. 211. Після вимивання ембріонів рану кролиці-донора обробляють: 1. 5% розчином йоду. 2. 70%-ним спиртом. 3. 7% розчином іхтіолу. 212. Знайдені та оцінені ембріони кролиці-реципієнту вводять: 1. У верхівку рога матки. 2. У черевну порожнину. 3. У ріг матки ближче до її біфуркації. 213. Ефективність трансплантації ембріонів у кролів визначають: 1. За кількістю жовтих тіл у кролиці-донора. 2. За станом здоров’я у донора. 3. За кількістю новонароджених. 214. Де повинні проходити роди у корів? 1. Окремий бокс. 2. Денник. 3. Тепляк 215. Де повинні проходити роди к кобил? 1. Родильне відділення. 2. Денник. 3. Тепляк. 216. Де повинні проходити роди у свиноматок? 1. Окремий станок. 2. Денник. 3. Тепляк. 217. Де повинні проходити роди у вівцематок? 1. Вольєра. 2. Денник. 3. Тепляк. 218. Як і чим обробляється кукса пуповини? 1. Занурюється у 10% водний розчин іхтіолу. 2. Обробляється 10% лініментом сінтоміцину. 3. Занурюється у 5% спиртовий розчин йоду. 219. Що роблять з пуповиною новонародженого плода, якщо є її кровотеча? 1. Накладають лігатуру біля пупкового кільця, обробляють йодом. 2. Накладають лігатуру, відступивши 10-15 см від пупкового кільця, обробляють іхтіолом. 3. Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють лініментом сінтоміцина. 220. Які маніпуляції проводять для стимуляції у новонародженого повноцінного вдихання? 1. Видаляють слиз з дихальних шляхів, тіло розтирають, дають облизати породіллі. 2. Забирають в окремий станок. 3. Накривають теплою ковдрою. 221. На протязі якого часу після народження новонародженому необхідно дати перший раз молозиво? 1. У перші 60-90 хвилин. 2. У перші 90-120 хвилин. 3. У перші 120-160 хвилин. 222. Новонародженим випоюють молозиво: 1. Першого надою. 2. Другого надою. 3. Третього надою 223. Чому новонародженим дають молозиво першого надою? 1.Як найбільш багате на жир. 2. Як найбільш багате на цукор. 3. Як найбільш багате на імуноглобуліни. 224. У разі запалення молочної залози у породіллі: 1. Новонародженому випоюють молозиво матері. 2. Новонародженому випоюють молоко іншої самки. 3. Новонародженому випоюють молозиво іншої самки. 225. Чи можна втручатися в родовий процес при нормальному його перебігу? 1. Можна. 2. Не можна. 3. Немає різниці. 226. Які речовини використовуються при сухості родових шляхів? 1. Відвар льону, олію, гліцерин, вазелінове масло. 2. Дистильовану та бідистильовану воду. 3. 10% водний розчин іхтіолу. 227. Мета акушерської допомоги? 1. Зберегти життя матері. 2. Зберегти життя плоду. 3. Зберегти життя матері і плоду. 228. Як діє акушер з правильно розміщеним предлежачими частинами плоду при наданні допомоги? 1. Міцно бере руками і надає допомогу. 2. Попередньо фіксує акушерською тасьмою, або мотузкою. 3. Не втручається. 229. Коли і де виправляються неправильно розміщені предлежачі частини плода? 1. Проводять лише між переймами і потугами, після виштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильео розташовані предлежачі частини тіла плода. 2. Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши павильно розташовані предлежачі частини тіла плода. 3. Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку. 230. Коли можна проводити тракцію плода і якими зусиллями? 1. Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік. 2. При патологічних родах силою не більше 3-4 чоловік. 3. Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення при відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік. 231. Як вводяться, використовуються і виводяться акушерські інструменти при рододопомозі? 1.Лише під контролем руки акушера. 2. Лише під наглядом акушера. 3. Лише після консультації акушера. 232. Особливості рододопомоги при задньому предлежанні плода. 1. Надають допомогу для швидкого виведення плода. 2. Переводять у головне передлежання. 3. Не втручаються у родовий процес. 233. В яке передлежання переводять плід при черевному і спинному передлежанні? 1. Переводять у переднє передлежання. 2. Переводять у заднє передлежання. 3. Немає різниці у яке передлежання. 234. На які групи діляться акушерські інструменти? 1. Інструменти для витягування плодів, інструменти для фетотомії, допоміжні інструменти. 2. Інструменти для фетотомії, хірургічні інструменти, додаткові інструменти. 3. Інструменти для витягування плодів, інструменти та прилади для введення лікарських речовин, додаткові інструменти. 235. Які є інструменти для витягування плода? 1. Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, реберні гачки,екстрактори. 2. Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка. 3. Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста. 236. Що собою являє акушерська мотузка або тясьма? 1. Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною1,5-3 м, на обох кінцях з вушками. 2. Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях з вушками. 3. Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях з вушками. 237. Як фіксувати кінцівки плода? 1. Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів 2. Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів. 3. Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів. 238. Чи можна фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода? 1. Можна лише у живого плода. 2. Можна лише у мертвого плода. 3. Не можна. 239. Правила використання очних гачків у живих плодів. 1. Живим плодам гачки вводяться лише у внутрішні кути очей. 2. Гачки вводяться у орбіту ока живого плода. 3. Гачки вводяться позаду ока жиивого плода. 240. Які екстрактори Ви знаєте? 1. Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста. 2. Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна. 3. Крея-Шотлера, Вітта. Персена і Цвіка. 241. З якою метою застосовуються екстрактори? 1. Для відштовхування плодів у матку. 2. Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз. 3. Для полегшення витягування плодів у корів. 242. Чим відрізняється прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва? 1. У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед. 2. Вони не мають різниці. 3. У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед. 243. Що таке фетотом? 1. Інструмент для відштовхування плода. 2. Інструмент для витягування плода. 3. Інструмент для розрізання плода. 244. Що являє собою фантом? 1. Модель передньої частини корови. 2. Модель тазової частини корови. 3. Модель грудної клітки корови. 245. Які інструменти відносяться до допоміжних? 1. Акушерські мотузки і тасьми. 2. Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні. 3. Петлепровідники, петлепилопровідник, акушерські клюки. 246. Які акушерські клюки Ви знаєте? 1. Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка. 2. Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна. 3. Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера. 247. З якою метою використовують шпателі? 1. Для відокремлення м’язів від кісток при закритих методах фетотомії. 2. Для відокремлення шкіри від м’язів при закритих методах фетотомії. 3. Для відокремлення голови плода при закритих методах фетотомії. 248. Які лікарські засоби не можна застосовувати при сумнівному прогнозі? 1. Креолін, лізол, карболова кислота, йодоформ, камфорне масло. 2. Хлористий кальцій, глюкозу, вітаміни. 3. Антибіотики, біостимулятори, іхтіол. 249. Яка довжина тулубу у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см)? 1. 80-100; 100-150; 30-50; 15-20 см. 2. 60-70; 80-95; 20-25; 10-14 см. 3. 110-120; 160-200; 60-70; 25-30 см. 250. Яка маса новонароджених гіпотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг)? 1. До 15; до 25; до 1; до 0,5 кг. 2. До 30; до 40; до 4; до 1,5 кг. 3. До 20; до 30; до 2; до 0,8 кг. 251. Оцініть новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців. 1. У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та ікла. 2. Навколо різців червона кайма; різці хитаються. 3. Прорізались защепи та внутрішні середні різці. 252. За який час проявляється рефлекс руху у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків (хв)? 1. 60-90; до 90; 100-180; 30-40 хв. 2. 20-60; до 60; 20-90; 5-10 хв. 3. 100-130; 100-150; 190-220; 50-60 хв. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 661 | Нарушение авторских прав |