АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

протокол № ___________

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Заступник директора

З навчальної роботи

________Глотова Л.І.

“____”______2007р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни: «Інфекційні хвороби»

Спеціальність 5.11107 Акушерська справа

кваліфікація спеціаліста: Акушерка

термін підготовки: 2,6 роки

загальна кількість годин на предмет: 135

з них: теорія - 38 годин

практика - 52 години

самостійна позааудиторна робота - 45 годин

Залік: ІІІ семестр

Програма складена відповідно до навчальної програми

дисципліни, затвердженої в 2004 р.

Навчальний план 2007-2008 року

Схвалена на

Засіданні ЦМК

“___” ___________ 2007 р.

протокол № ___________

Голова ЦМК ________.

І. Пояснювальна записка

Мета курсу - навчити студентів розуміти і знати питання етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, лабораторної діагностики організації та проведення невідкладної медичної допомоги, профілактики інфекційних хвороб.

Враховуючи профіль спеціальності в процесі викладання курсу особлива увага буде орієнтована на вплив інфекційних хвороб на організм вагітних жінок, на плід і перебіг пологів, а також на питання надання долікарської лікувально-профілактичної допомоги.

Після закінчення курсу студент повинен знати:

1. Основи деонтології медичної етики;

2. Основи етіології, епідеміології, патогенезу, клінічні ознаки. діагностику, особливості лікування, догляду та правила виписки реконвалесцентів із лікарні при інфекційних хворобах;

3. Структуру, санітарний та протиепідемічний режим інфекційної лікарні (відділення);правила особистості гігієни медичних працівників;

4. Функції особливості роботи Кабінету щеплень і КІЗ поліклініки принципи диспансерного спостереження за реконвалесцентами. Правила ведення епідеміологічної документації;

5. Методику і правила введення лікувальних сироваток, вакцин, анатоксинів імуноглобулінів.

6. Правила асептики та антисептики при заборі від хворого інфікованого матеріалу для лабораторних досліджень.

7. Тактику медичного персоналу при особливих небезпечних карантинних інфекціях.

Студент повинен вміти;

1. Збирати епідеміологічний анамнез;

2. Проводити прийом хворих, їх санітарну обробку. Забезпечувати

госпіталізацію і оформлювати повідомлення про інфекційну хворобу;

3. Розпізнавати типові симптоми найпоширеніших інфекційних хвороб;

4. Брати при найпоширеніших інфекційних хворобах інфікований матеріал для дослідження і доставляти його до лабораторії;

5. Проводити та оцінювати шкірно-алергічні проби;

6. Вводити бактерійні препарати;

7. Готувати інструментарій хворого до ректоскопії;

8. Надавати невідкладну допомогу при найпоширеніших інфекційних хворобах;

9. Дотримуватись правил протиепідемічного режиму. Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворим та інфікованим матеріалом

Студент має бути проінформованим про:

1. Стан захворюваності та інфекційних хвороб на сучасному стані

2. Питання імунітету, перебігу інфекційних хвороб від рівня імунітету, зокрема у промислово розвинених центрах.

3. Питання впливу санітарно –екологічного стану навколишнього середовища на виникнення, перебіг інфекційних хвороб

Робоча навчальна програма містить:

1. Тематичний план лекцій з розгорнутим планом змісту кожної теми.

2. Тематичний план практичних занять з розгорнутим планом кожної теми.

3. Тематичний план самостійної роботи з розгорнутим планом кожної теми.

4. Календарно-тематичний план лекцій, практичних занять та самостійної роботи.

5. Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного і етапного контролю

6. Перелік теоретичних питань.

7. Список навчальної літератури.

8. Теми рефератів.

Робоча навчальна програма складена згідно "Програми для студентів вищих медичних закладів освіти І-ІV рівнів акредитації" за спеціальністю 5.11010102 "Акушерська справа", затвердженої в 1995 році викладачем Голуб О.Г.

Змін в програмі не має.

II. Тематичний план лекцій з курсу “Інфекційні хвороби”

II. Тематичний план практичних занять курсу “Інфекційні хвороби”

IV. Тематичний план самостійної роботи з курсу "Інфекційні хвороби"

Усього: 45 год.

Кількість часів на лекції, практику та самостійну роботу на рік та по семестрам з предмету “Інфекційні хвороби”

Практичні навички

І. Структура і режим інфекційної хвороби

1. Заповнення паспортної частини. Карта стаціонарного хворого.

2. Прийом і санітарна обробка хворих.

3. Прийом речей хворих

4. Транспортування хворих

5. Заповнення картки екстреного повідомлення.

6. Проведення поточної і заключної дезінфекції.

7. Дотримання особистої безпеки під час роботи з інфекційними хворими та інфікованим заразним матеріалом.

ІІ. Основи профілактики інфекційних хвороб

1. Заповнення первинної документації КІЗ і кабінету щеплень.

2. Проведення епідеміологічного нагляду за вогнищем інфекції. Оформлення карти епідеміологічного обстеження.

3. Техніка введення бактерійних препаратів для профілактичної імунізації.

ІІІ. Методи діагностики інфекційних хвороб

1. Ку рація інфекційного хворого.

2. Вимірювання температури тіла, її запис, аналіз температурної кривої

3. Вимірювання артеріального тиску.

4. Підрахунок пульсу. Його запис.

ІV. Основні принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими.

1. Оформлення листів призначень.

2. Розкладання лікарських засобів і роздавання їх хворим.

3. Надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоку.

4. Проведення туалету хворого.

5. Догляд за шкірою, порожниною рота.

6. Ставлення очисної клізми.

7. Годування тяжкохворих.

8. Приготування дезінфікуючих засобів для поточної і заключної дезінфекції.

Спеціальна частина

VІ.Кишкові інфекції

VІ.Черевний тиф

1. Зображення температурної кривої хворого на черевний тиф.

2. Підрахунок пульсу відносно рівня температури тіла. Запис пульсу

3. Взяття крові з вени хворого для реакцій аглютинації Відаля, РА, РНГА та інше.

4. Проведення посіву крові для виділення гемокультури черевнотифозних бактерій та інших збудників інфекційних хвороб.

5. Взяття калу для виділення черевнотифозних бактерій.

6. Взяття і посів сечію

VІІ. Дизентерія, амебіаз.

1. Оцінка характеру фекалій хворого.

2. Взяття і посів матеріалу від хворого на цивільні середовища

3. Підготовка хворого до ректоскопії

4. Взяття фекалій на амебіаз

5. Оформлення направлення до бактеріологічної лабораторії

6. Ставлення клізми (омічної, лікувальної)

Харчові токсикоінфекції

VІІ. Ентеробіоз

1. Обстеження хворого, збирання епідеміологічного анамнезу.

2. Об’єктивне обстеження: огляд і пальпація органів травлення, виявлення очних симптомів, вимірювання артеріального тиску, пульсу та частоти дихання.

3. Взяття. блювотних мас, промивних вод шлунка і фекалій хворого для бактеріального дослідження.

4. Промивання шлунка.

5. Ставлення очисної і сифонної клізм

6. Невідкладна долікарська допомога.

VІІІ. Ботулізм.

1. Особливості збирання епідеміологічного анамнеза при ботулізмі.

2. Вимірювання артеріального тиску, підрахунок пульсу і дихання.

3. Збирання матеріалу для бактеріологічного дослідження (сеча, кал, блювотні маси)

4. Промивання шлунка

5. Ставлення очисної та сифонної клізм.

6. Невідкладна долі карська допомога хворим на ботулізм.

7. Введення протиботулінистичної сироватки.

ІХ. Сальмонельоз

1. Взяття фекалій, блювотних мас, промивних вод шлунка хворого на сальмонельоз

2. Взяття крові для RA і РНГА

3. Визначення ступеня зневоднення організму.

4. Надання невідкладної допомоги при інфекційно-токсичному шоку.

Х. Холера

1. Особливості збирання епідеміологічного анамнезу.

2. Визначення ступені зневоднення організму.

3. Взяття фекалій, блювотних мас на холеру та транспортування матеріалу до лабораторії.

4. Проведення дезінфекції у вогнищі інфекції.

5. Надання долі карської допомоги при дегідратаційному шоку

ХІ. Вірусний гепатит.

1. Збирання епідеміологічного анамнезу.

2. Взяття крові для біохімічних і серологічних досліджень

3. Предстерілізаційна обробка медичного інструменту після ін’єкцій. Стерилізація.

4. Надання невідкладної допомоги при перших ознаках печінкової коми.

ХІІ. Бруцельоз. Лептоспіроз.

1. Розпізнавання основних типових ознак хвороби.

2. Взяття крові і посів для виявлення збудника

3. Взяття сечі для мікроскопії.

4. Взяття крові для серологічних досліджень при лептоспірозі – РА; бруцельозі РА.

5. Особливості введення протилептороспірозного імуноглобуліну.

Інфекція дихальних шляхів.

ХІІІ. Грип. Інші гострі респіраторні вірусні інфекції. Герметична хвороба.

1. Збирання епідеміологічного анамнезу при грипі та інших ГРВІ

2. Отримання змиву з носової частини горла.

3. Взяття матеріалу для мазків на реакції імунофлюоресценції.

ХVІ. Менінгококова інфекція.

1. Збирання епідеміологічного анамнезу.

2. Визначення основних клінічних ознак менінгіту; регідності потиличних м’язів, симптомів Керніга, Брудзинського.

3. Посів слизу з носа та зіву на менінгокок.

4. Надання невідкладної допомоги хворому при інфекційно – токсичному шоку на догоспітальному етапі.

5. Введення антибіотиків внутрішньом’язово і внутрішньовенне.

ХV. Ангіна. Дифтерія. Інфекційний мононуклеоз.

1. Огляд зіва і носа.

2. Посів матеріалу з носа і зіва на живільні середовища.

3. Особливості ку рації хворих на дифтерію, інфекційний мононуклеоз.

4. Невідкладна допомога при крупі.

5. Особливості введення протидифтерійної антитоксичної сироватки.

ХVІ. Натуральна віспа.

1. Взяття матеріалу від хворого на особливо небезпечну хворобу.

2. Оформлення екстреного повідомлення про хворого на особливо небезпечну хворобу.

3. Проведення вакцинації за епідеміологічними показаннями.

4. Проведення обсерваційних заходів.

ХVІІ. Орнітоз.

1. Взяття крові для серологічних досліджень.

2. Посів крові і мокротиння на культуру клітин і тканин.

Кров’яні інфекції.

ХVІІІ. Висипний тиф. Хвороба Брила.

1. Проведення оцінки елементів висипу

2. Огляд хворих на педикульоз

3. Санітарна обробка хворого на педикульоз

4. Ку рація хворого у гарячковому стані.

ХІХ. Малярія

1. Збирання епідеміологічного анамнезу

2. Зображення температурної кривої

3. Догляд за хворим з приступом гарячки

4. Приготування мазка і товстої краплі крові.

ХХ. Чума. Туляремія.

1. Заповнення карт екстреного повідомлення

2. Заходи у вогнищі: дезінфекційні лікувально – профілактичні

3. Проведення нашкірної вакцинації.

4. Одягання і знімання протичумного костюма.

ХХІ. Інфекції зовнішніх покровів

СНІД

1. Взяття матеріалу для лабораторної діагностики СНІД

Надання невідкладної допомоги.

1. Гіпертермічний синдром.

2. Носова кровотеча

3. Колапс.

4. Перфорація кишки, кишкова кровотеча.

5. Менінгококцемія.

6. Круп

7. Печінкова кома

8. Гіповолемічний шок

9. Анафілактичний шок

10. Інфекційно – токсичний шок.

11. Недостатність нирок

12. Проведення штучного дихання, непрямого масажу серця.

VII. Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного і етапного контролю

1) Перелік питань, що охоплюють основні положення теоретичного матеріалу:

1. Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби.

2. Історія розвитку вчення про інфекційні хвороби. Внесок вчених і Мечнікова, с. п. Боткіна, Д.І.Іванівського, Н.Ф.Філатова, Л.В.Громашевського у розвиток вчення про інфекційні хвороби.

3. Класифікація інфекційних хвороб за Л.В.Громашевським.

4. Значення чинника патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі. Вплив інфекційних хвороб на перебіг вагітності, лактацію.

5. Періоди гострих інфекційних хвороб.

6. Клінічні форми інфекційної хвороби (гострий, підгострий, затяжний і хронічний перебіг інфекційних хвороб). Повторні захворювання, носійство. Змішані інфекції.

7. Методика обстежування інфекційного хворого.

8. Лабораторні та інструментальні методи діагностики інфекційних хвороб.

9. Імунітет. Використання реакції імунітету для діагностики інфекційних хвороб.

10.Лікувально-охоронний режим. Його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.

11.Лікування комплексне та індивідуальне, специфічне і неспецифічне. Основні лікарські засоби специфічної дії.

12.Неспецифічне лікування, основні групи лікарських засобів, показання щодо їх призначення.

13. Фізіотерапевтичні методи лікування при інфекційних хворобах.

14.Принципи інтенсивної терапії в лікуванні хворих на інфекційні хвороби.

15. Особливості догляду за інфекційними хворими.

16.Лікувальне харчування.

17.Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб.

18.Медичний нагляд за вогнищем інфекційної

хвороби. Протиепідемічні заходи у вогнищі.

19.Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та

ввиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані вакцини.

Анатоксини. Сироватки, імуноглобуліни.

20.Принципи організації проведення щеплень.

21.Черевний тиф. Етіологія, епідеміологія. Патологічні зміни у

тонкій кишці. Основні клінічні симптоми. Лабораторна

діагностика. Режим, дієта, особливості догляду за хворими.

22.Принципи лікування, профілактика, умови виписки гепатити А і В.

23.Харчові токсикоінфекції. Загальна характеристика інфекції. Етіологія, основні збудники хвороб. джерела інфекції. Клінічні ознаки ХМІ, лабораторна діагностика лікування, дієта, виписка реконвалесцентів профілактика.

24.Ботулідзм. Етіологія. Стійкість збудника і токсинів у зовнішньому середовищі; епідеміологія. Клінічні ознаки хвороби. Лабораторна діагностика. Принцип специфічного лікування протиботулістичної сироваткою. Дезінтоксикаційна терапія. Профілактика: роль санітарного нагляду та санітарної освіти.

25.Сальмонельоз. Етіологія, епідеміологія, клінічні ознаки, лабораторні дослідження, принципи лікування, профілактики.

26.Холера. Етіологія, епідеміологія. Клінічний перебіг різних форм холери, лабораторна діагностика. Вимоги щодо взяття матеріалу від хворого на дослідження. Лікування. Контроль за хворими з боку медичного персоналу. Використання антибіотиків. Режим роботи медичного персоналу в госпіталі для хворих на холеру. Виписка перехворівших.

27.Вірусний гепатит. Етіологія, епідеміологія, клініка, діагностика, лабораторна діагностика, лікування. Значення режиму в лікуванні хворих на вірусний гепатит. Режим медичного персоналу. Профілактика. Диспансерне спостереження за перехворілими.

28.Бруцельоз. Етіологія, епідеміологія, клініка, особливості перебігу. Характер температурної кривої; діагностика, лікування, догляд, профілактика.

29.Лептоспіроз. Етіологія, епідеміологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

30.Токсоплазмоз. Етіологія, епідеміологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

31.Грипп. Етіологія, епідеміологія. Поняття про епідемії, пандемії грипу. Клініка диференціальна діагностика. Лабораторна діагностика. Заходи з профілактики внутрішньолікарняних заражень на грип. Ізоляція хворого в домашніх умовах. Показання до госпіталізації. Лікування. Дезінфекція. Профілактика.

32.ГРВІ. Поняття про гострі вірусні респіраторні інфекції. Аденовірусна хвороба та парагрип. Етіологія, клінічні особливості, діагностика, догляд, лікування, профілактика.

33.герпетична хвороба: етіологія, епідеміологія. Імунітет, клініка, діагностика, лікування, догляд, профілактика.

34.Менінгококова хвороба. Етіологія, епідеміологія; роль носіїв менінгокока у поширенні захворювання. Клінічні форми.

Симптоми різних форм; діагностика, лікування, догляд, профілактика.

35.Натуральна віспа. Етіологія, епідеміологія, клініка, форми натуральної оспи, діагностика, лікування, догляд за хворими, профілактичні заходи у вогнищі. Особливості роботи медичного персоналу.

36.Ангіна. Етіологія, епідеміологія, клініка, диференціальна діагностика, ускладнення тактики акушерки щодо хворих на ангіну, показання до госпіталізації.

37.Дифтерія. Етіологія, епідеміологія, клінічні прояви різних форм

дифтерії. Діагностика лікування, догляд. Режим медичного

персоналу біля хворого на дифтерію.

38.Інфеційний мононуклеоз. Етіологія, епідеміологія, клініка,

лабораторна діагностика.

39.Краснуха. Етіологія, епідеміологія, клініка, діагностика, лікування, догляд за хворими.

40.висипний тиф. Етіологія, епідеміологія, клініка, ускладнення. Діагностика, лікування, профілактика, заходи у вогнищі.

41.Хвороба Брила. Етіологія, епідеміологія, клініка, профілактика, заходи у вогнищі.

42.Малярія. Етіологія, епідеміологія, загроза завезення малярії з інших країн, клініка різних форм малярії, ускладнення. Специфічна діагностика, лікування.

43.Геморагічні гарячки. Характеристика групи хвороб. Етіологія, епідеміологія, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

44.Чума, Етіологія, епідеміологія, природні вогнища інфекції, клініка, лабораторна діагностика, поведінка медичного персоналу під час роботи з інфікованим матеріалом. Лікування, догляд, режим роботи медичного персоналу у госпіталі для хворих на чуму. Профілактика, заходи у вогнищі.

45.Туляремія. Етіологія, резервуари інфекції в природі та шляхи зараження людини. Клініка. Загальна профілактика, заходи у вогнищі. Щеплення проти туляремії.

46.Сибірка, етіологія, епідеміологія, клініка, характерні особливості сибірського карбункула. Діагностика, догляд, профілактика.

47.Сказ. Етіологія, епідеміологія. Клініка.трівалість хвороби. Заходи щодо запобігання зараженню персоналу. Лікування, догляд, профілактика. Тактика щодо покусаного. Антірабічні щеплення. Ветеринарні заходи, ознаки хвороби у тварин.

48.Бешиха. Етіологія, епідеміологія, клінічні форми, діагностика. тактика акушерки щодо хворих нарізні клінічні форми хвороби. Лікування, догляд, особиста гігієна. Протирецидивне лікування.

49.Правец. Етіологія, епідеміологія, чинники, що сприяють захворюванню. Класифікація, клініка, догляд, його особливості.

Лікування, серотерапія, протиправцева сироватка, анатоксин. Значення первинної обробки рани. Санітарно-освітня робота.

50.СНІД сучасно епідеміологічна ситуація в світі. Етіологія, епідеміологія, механізм зараження. клініка, діагностика, профілактика.

2). Перелік професійних навичок:

1. Обстеження інфеційного хворого:

а) Збирання епідеміологічного анамнезу, анамнезу хвороби та анамнезу життя;

б) Об'єктивне обстеження:

• Оцінка стану хворого;

• Огляд шкіри, слизових оболонок;

• Пальпація лімфатичних вузлів

• Огляд м'язової та кісткової системи (пальпація, перкусія, аускультація, підрахунок частоти дихання);

• Обстеження серцево-судинної системи (вимірювання пульсу, перкусія, аускультація);

• Обстеження органів травлення (пальпація поверхнева і глибока);

• Оцінка фізіологічних відправлень (випорожнення, сечовиділення).

2. вимірювання температури тіла хворого.

3. підготовка хворого та інструментарію до ректороманоскопії.

4. Посів матеріалу від хворого на живильне середовище.

5. Підготування мавка і забарвлення його простим способом.

6. Приготування дезінфікуючих розчинів для вологі дезінфекції: 0.5%;

1%; 3% розчину хлорного вапна та розчину хлораміну.

7. Повна і часткова санітарна обробка хворого.

8. Огляд волосяного покриву хворого.

9. Обробка волосяного покриву при педикульозі. Основні протипедикульозні засоби.

10. Взяття крові з пальця і вени хворого на реакцію Відаля, РТА, та інших серологічних досліджень.

11. Посів крові з метою виділення гемокультури хворих на черевний тиф та інших збудників інфекційних хвороб.

12. Взяття матеріалу та посів калу з метою виділення збудників кишкової групи інфекцій. Правила транспортування матеріалу до бактеріологічної лабораторії..

13. Взяття матеріалу та посів з метою виділення збудників холери. Правила транспортування інфікованого матеріалу.

14. Підготовка хворого та медичного інструментарію до поперекової пункції. Правила транспортування хворого після проведення поперекової пункції.

15. Посів сечі на живильне середовище.

16. Дуоденальне зондування та посів сечі з метою виділення збудника черевного тифу.

17. Взяття матеріалу (кал, змив із зева, кров) на вірусологічне дослідження,

18.взяття мазка слизу з зіва та носа на менінгокок.

19.проведення нашкірної алергічної проби та оцінка її результатів.

20.виконання внутрішньо шкірних, внутрішньо м’язових, підшкірних, внутрішньовенних ін’єкцій

21.збирання і заповнення системи для крапельного введення лікарських розчинів

22. підготування всього необхідного для промивання шлунка.

23. демонстрація техніки проведення очисної клізми, лікувальної і сифонної клізми

24.правила введення протиботулінічної сироватки.

25. підготування всього необхідного для обробки вкушеної рани.

26.визначення препаратів для термінової профілактики правця. Правила

первинної обробки рани.

27.надягнення і знімання протичумного костюма,

28.визначення у сечі жовчних пігментів.

29. приготування стерильних масок.

30.ставлення банок, гірчичників.

31. виступи перед населенням з лекцією з питань профілактики інфекційних хвороб.

VIII. Порядок і форма проведення підсумкового контролю (заліку, іспиту) і критерії оцінки знань.

По закінченні курсу проводиться залік-диференційний. Форма проведення — опитування студентів по білетам, або виставлення оцінки автоматично, якщо студент повністю виконав програму, самостійну роботу.

Перелік обов'язкових термінів:

ЛАТИНСЬКІ: typhus abdominalis,salmonellosis, dysenteria, hepatitis virosa, drucellosis, grippe, variola vera, pestis anthrax, hydrophobia, tetanus

КЛІНИЧНІ: гіпертнзія, агонія, шок, колапс, бронхіальна астма, пневмонія, гематурія, ахілія, ацидоз, ціаноз, афонія, адинамія, білірубінемія.

IX. Список навчальної літератури. Для викладачів:

1. "Інфекційні хвороби" за редакцією академіка Н.Б.Тітова; К.Вища школа 1995 р.

2. "Посібник в діагностики, терапії та профілактиці інфекційних хвороб в умовах поліклініки" В.Е. Липченко, Р.С. Самусев "Нормальна анатомія людини" за редакцією професора Н.А.Андрейчина К.Здоров'я 1992р.

3. Покровский В.И.,Булкина И.Т. "Инфекционные болезни с уходом за больными й основами эпидемиологии" М.Медицина 1985 г.

Для студентів:

1. Воловская М.Л. «Эпидемиология с основами инфекционних болезней» М. Медицина, 1989 г.

2. Покровский В.И.,Булкина И.Т. "Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии" М.Медицина 1985 г.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 695 | Нарушение авторских прав