 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Матеріали для сомоконтролю3.4.1. Питання для самоконтролю: a=2 1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма? 2. Шляхи передачі кліщового енцефаліту, хвороби Лайма. 3. Фактори патогенності збудників КЕ та ХЛ. 4. Стадії патогенезу кліщового енцефаліту. 5. Стадії патогенезу хвороби Лайма. 6. Наявні зміни лабораторних показників в залежності від терміну КЕ та ХЛ. 7. Характеристика, термін виникнення і динаміка шкіряних проявів у хворого на ХЛ. 8. Стадії типового клінічного перебігу хвороби Лайма. 9. Основні симптоми кліщового енцефаліту в початковий період хвороби. 10. Симптоми інтоксикації при КЕ у розпал хвороби. 11. Характеристика, термін виникнення і динаміка неврологічних розладів у хворого на поліомієлітну форму КЕ. 12. Регіональні відмінності перебігу КЕ, ХЛ. 13. Клінічні прояви менінгоенцефалітної форми КЕ. 14. Особливості перебігу двохвильової гарячки при КЕ. 15. Особливості перебігу хронічної форми КЕ (прогредієнтний перебіг). 16. Поліморфізм клінічної симптоматики при дисемінованій та хронічній стадіях ХЛ. 17. Наслідки КЕ та ХЛ. 18. Основні причини летальності при КЕ. 19. Основні причини інвалідизації при КЕ та ХЛ. 20. Специфічні ускладнення КЕ та ХЛ. 21. Патогенез, клінічні прояви епілептиформного синдрому при КЕ, термін виникнення. 22. Патогенез, клінічні прояви в’ялих парезів та паралічів, термін виникнення. 23. Неспецифічні ускладнення КЕ. 24. Гемограма хворих на КЕ та ХЛ. 25. План обстеження хворого на КЕ та ХЛ. 26. Методи специфічної діагностики КЕ та ХЛ. Інтерпретація результатів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження. 27. Термін призначення вірусологічного дослідження при КЕ. 28. Специфічна та етіотропна терапія КЕ та ХЛ: дози, шлях введення лікувальних засобів, тривалість лікування. 29. Принципи патогенетичної терапії КЕ та ХЛ. 30. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару. 31. Невідкладна профілактика при КЕ та ХЛ. 32. Загальні та специфічні методи профілактики при КЕ та ХЛ.
3.4.2. Тести для самоконтролю: виберіть правильні відповіді 1. Збудник КЕ добре зберігається: А. У воді Б. При температурі +50˚С В. У спиртових розчинах Г. При низьких температурах Д. У розчинах з формаліном 2. КЕ та ХЛ належать: А. До групи антропонозів Б. До інфекцій з убіквітарним характером розповсюдження В. До інфекцій з повітряно-крапельним механізмом Г. До інфекцій з фекально-оральним механізмом Д. До інфекцій з переважно трансмісивним механізмом передавання 3. Інкубаційний період при КЕ найчастіше складає А. 1 – 3 дні Б. 5 – 7 днів В. 10 – 14 днів Г. 30 – 60 днів Д. Не менше 21 дня. 4. Типові клінічні прояви ХЛ при генералізації процесу: А. Головний, м'язовий біль, ломота в усьому тілі, нудота Б. Синдром Говорова-Годельє В. Температура не підвищена Г. Гепатолієнальний синдром. Д. Жовтяниця. 5. Для хворого на КЕ типовий зовнішній вигляд: А. Блідість шкіри, загострені риси обличчя Б. Гіперемія обличчя й слизових оболонок, склер В. Загострені риси обличчя Г. Жовтяниця Д. Можлива везикульозна висипка 6. Для менінгеальної форми КЕ притаманне: А. Менінгізм Б. Патологічні рефлекси В. Менінгіальні знаки Г. Порушення психіки Д. Вогнищева симптоматика 7. Для місцевих проявів при ранній ХЛ вірно: А. З’являється одночасно з підвищенням температури Б. Поодинокі елементи на животі В. Папула або пустула на місці укусу кліща Г. Розширення зони гіперемії у вигляді кола Д. Утворення виразок 8. Гарячка при класичному перебігу ХЛ: А. Висока виникає разом з появою первинного афекту Б. В ранню локалізовану стадію не характерна, може бути субфебрільною В. Ремітуюча Г. Гектична Д. Субфебрильна 9. Типові зміни в гемограмі у розпалі КЕ: А. Лімфоцитоз Б. Лейкопенія В. Лейкоцитоз, зсув формули вліво Г. Лейкоцитоз, зсув формули вправо Д. Еозинофілія. 10. Антибактеріальну терапію ранній локалізованій ХЛ завершують: А. Одразу після нормалізації температури Б. На третій день після нормалізації температури В. Антибактеріальна терапія не є обов’язковою Г. Курс лікування 20-40 днів Д. Курс лікування 4-6 тижнів
ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ 1. Г 6. В 2. Д 7. Г 3. В 8. Б 4. А 9. В 5. Б 10. Г
3.4.3. Задачі для самоконтролю Задача 1 (a=2) У хворого впродовж дня різко підвищилась температура, з’явилися головний біль, біль у м’язах шиї, плечів, загальна слабкість, блювання. Звернувся до лікаря на 2 день хвороби. Під час огляду: температура 39,50С, дещо збуджений, виражена гіперемія шкіри обличчя, верхньої половини тулуба, ін’єкція судин склер, кон’юнктив АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 74/хв. Метеоризм. Визначаються помірно виражені менінгеальні симптоми. Декілька днів тому повернувся з відрядження з Карпатського регіону. 1. Попередній діагноз. 2. План обстеження 3. Лікування. ЗРАЗОК РІШЕННЯ. 1. Діагноз: Кліщовий енцефаліт, менінгеальна форма, середній ступень тяжкості. 2. План обстеження: - Загальний аналіз крові + гематокрит, - Загальний аналіз сечі, - Аналіз калу на яйця гельмінтів, - RW, HBsAg, - Біохімічний аналіз крові: глюкоза, коагулограма, електроліти, загальний білок, КОС, креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ - консультація неврологом, окулістом - люмбальна пункція - Загальноклінічне дослідження спинномозкової рідини - Посів крові та ліквору на виявлення збудника кліщового енцефаліту - РЗК, РНГА з діагностикумом кліщового енцефаліту в динаміці - ІФА та ПЛР ліквору з діагностикумом кліщового енцефаліту - ЯМРТ головного мозку - енцефалограма - ЕКГ 3. Лікування: - Режим – ліжковий - Дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб) - Специфічний донорський імуноглобулін 6 мл 1 раз на добу в/м - Лейкоцитарний донорський інтерферон 3 млн ОД 2 рази на добу в/м - Аміксин 0,15 г 1 раз на добу внутрішньо - В/в крапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5%-3 мл - інсулін 8 ОД підшкірно - Преднізолон 90 мг 2 раз на добу в/м - Цефтріаксон 1, 0 г 2 рази на добу в/м
Задача (a=3) Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на з’явлення на різних ділянках шкіри червоних плям різного діаметру 3-7 см чітко відокремлені від здорової шкіри, головну, м’язову біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в області серця. Відмічає також періодичні болі у суглобах. Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні плями різної насиченості, безболісні, на мочці вуха набрякле, трохи болісне малинового кольору ущільнення. Тони серця дещо приглушені, поодинокі екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні, в місці укусу кліща, яке через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався. 1. Попередній діагноз 2. План обстеження. 3. Лікування.
ЗРАЗОК РІШЕННЯ. 1. Діагноз: Хвороба Лайма, тяжкий перебіг. 2. План обстеження: - Загальний аналіз крові, - Загальний аналіз сечі, - Аналіз калу на яйця гельмінтів, - RW, HBsAg, - Біохімічний аналіз крові: глюкоза, загальний білок, креатинін, сечовина, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, ревмопроби - ІФА та ПЛР крові з бореліозним діагностикумом - ехоенцефалограма - ЕКГ 3. Лікування: - Режим – ліжковий - Дієта № 15, рясне пиття (до 2,0 л/доб) - Тетрациклін 0,5 г 4 рази на добу внутрішньо - В/в крапельно: ацесіль 800 мл, 5% розчин глюкози 800 мл + вітамін С 5%-3 мл - інсулін 8 ОД підшкірно - Преднізолон 60 мг 2 рази на добу в/м Завдання а-3 (заповнити таблицю) a=3 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 481 | Нарушение авторских прав |