АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні можливі клінічні прояви. Форма Активність ниркового процесу Стан ниркових функцій Гострий ГН - з нефритичним синдромом(переважає сечовий синдром з

КЛАСИФІКАЦІЯ

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

3.1. Клінічні критерії:

· макрогематурія чи гемоглобінурія

· артеріальна гіпертензія

· набряки

Основні можливі клінічні прояви

- початок - поступовий з наростанням симптомів або за 7-21 день до появи перших ознак - причинний фактор (інфекція, сенсибілізація, вакцинація, введення білкових препаратів, переохолодження, стрес, тощо)

- симптоми інтоксикації

- олігурія

- абдомінальний синдром

- біль в попереку

- інтестінальний синдром

- гіпертермія

- порушення сечопуску

- артралгії

- висипка

Клініка

Умовно розрізняють початковий період гострого гломерулонефриту, період розпалу (до 4 тиж), період зворотного розвитку процесу (2 – 3 міс і більше) або переходу у хронічний гломерулонефрит.

Початковий період частіше проявляється через деякий час після перенесеної гострої інфекції. У перші дні захворювання з’являються загальні симптоми, а саме:

- погіршення загального стану,

- слабкість, втомлюваність,

- головний біль,

- нудота, блювання,

- зниження апетиту,

- підвищення температури тіла до 38*С,

- мала кількість виділеної за добу сечі,

- пастозність обличчя.

Невдовзі з’являється блідість обличчя, набряк тканин стає поширеним, змінюється колір сечі, яка стає іржавою.

Іноді у початковий період можуть з’являтися симптоми ниркової еклампсії:

- різкий головний біль,

- раптове блювання,

- порушення свідомості,

- різке підвищення АТ,

- зниження зору,

- судоми.

Початковий період може бути й малосимптомним.

Період розпалу гломерулонефриту характеризується такими синдромами:

1.Синдромом гострого ураження ниркових клубочків,

2.Набряковим синдромом

3.Серцево – судинним синдромом

4.Мозковим синдромом

Синдром гострого ураження ниркових клубочків (сечовий синдром) проявляється порушенням сечовиділення – олігурія, анурія, та патологічними змінами сечі – протеїнурія, гематурія, циліндрурія.

Набряковий синдром – один з частих та ранніх проявів захворювання. Набряк виникає в перші дні захворювання, на 3- 4 день він поширюється.Спостерігають набряк обличчя, повік уранці, потім набряк прогресує і поширюється на все тіло, з’являєтьсярідина у плевральній, черевній, перикардіальній порожнинах. Набряки щільні, рідина багата на білок і натрію хлорид.

Серцево – судинний синдром проявляється:

- підвищенням АТ на 30 – 40 мм рт ст,

- розширенням меж серця,

- послабленням тонів серця,

- ніжним систолічним шумом на верхівці серця,

- акцентом 2 тону над легеневою артерією,

- іноді екстрасистолією,

- рідше задишкою, ціанозом

Гіпертензивний синдром – йоготривалість- 8 – 10 діб. Нормалізація тиску супроводжується поліпшенням загального стану.

Клінічні форми хронічного гломерулонефриту формуються на 2 –му році після перенесеного гострого гломерулонефриту. Виділяють нефротичну, гематуричну та змішану форми хронічного гломерулонефриту.

З кожним новим загостренням хронічного гломерулонефриту чіткіше проявляються симптоми недостатності нирок з порушенням їх функцій, уражаються інші органи і системи.

Лікування

В активній фазі проводять у стаціонарі.

1. У період розпалу гострого або загострення хронічного гломерулонефриту призначають постільний режим.

2. Дієтотерапія.

-в періоді розгорнутих клінічних проявів (або загострення) використовуються раціони №7 по Певзнеру.

-обмеження солі та м`яса проводиться - в перші тижні гострого процесу та при азотемії.

-прийом рідини обмежується при порушенні функції нирок, значних набряках та гіпертензії. В інших випадках кількість рідинине лімітується, але контролюється. Під час глюкокортикоїдної терапії та при застосуванні сечогінних препаратів необхідно збільшити вміст калію та кальцію в харчуванні (сухофрукти, печена бульба, кефір, молоко, курага, ізюм, поступово сир та петрушка).

3. Антибактеріальна терапія показана при гострому гломерулонефриті і при лікуванні максимальними дозами імунодепресантів. Антибіотики призначають на 2 – 3 тиж (із заміною препарату через кожні 7 – 10 днів). Рекомендуються препарати групи пеніциліну (оксацилін, ампіокс, карбеніцилін), еритроміцин, цефалоспорини. Протипоказані антибіотики, що мають нефротоксичну дію (гентаміцин, канаміцин, тетрациклін, стрептоміцин).

4. антигістамінні препарати; вітаміни групи В та Р, аскорбінову кислоту, а також ретинолу ацетат, токоферолу ацетат, що дають антиоксидантний ефект.

Посимптомна терапія

1. Діуретичні засоби показані при гломерулонефриті, що супроводжується набряковим синдромом, олігурією та артеріальною гіпертензією (гіпотіазид, лазикс, які зменшують реабсорбцію іонів натрію та хлору в канальцях нирок). Також використовують урегіт, клопамід, тріамтерен, тріампур, манітол. Діуретичний ефект дають еуфілін і трентал, оскільки вони поліпшують мікроциркуляцію та ниркову гемодинаміку. Ці препарати потенціюють ефект діуретиків.

2. гіпотензивні засоби використовують препарати раувольфії (резерпін, раунатин), адельфан, трирезид, каптокрил, ніфедипін.

3. У важких випадках призначають: нестероїдні протизапальні препарати – вольтарен, ортофен, індометацин, бруфен; глюкокортикоїди, цитостатики, імунодепресанти

4. При ураження серцево – судинної системи призначають корглікон, строфантин, дигоксин, рибоксин.

5. Призначають нестероїдні протизапальні препарати – вольтарен, ортофен, індометацин, бруфен.

6. Антикоагулянтна та антиагрегантна терапія включає застосування антикоагулянту прямої дії – гепарину. При швидкому прогресуванні гломерулонефриту з метою видалення з крові циркулюючих імунних комплексів, антитіл до базальних мембран і медіаторів запалення використовують гемосорбцію та плазмафорез.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 363 | Нарушение авторских прав