АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИ ДЕТОКСИКАЦІЇ ТА ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Ендогенна інтоксикація при гнійному запаленні – синдром, обумовлений резорбцією бактерійних токсинів, продуктів розпаду тканин при гнійному запаленні, що володіють токсичною дією (гнійно-резорбтивна лихоманка за І.В.Давидовським).

Токсикоз супроводжує всі види гнійного запалення, в основі його – резорбція з гнійного вогнища продуктів гнійно-гнильного розпаду тканин. Виникненню токсикозу сприяє наявність у вогнищі некротичних тканин, що не розсмоктуються, розтрощених сухожилків, фасцій, м'язів, кісткових секвестрів, сторонніх тіл – уривків одягу, грунту тощо. При цих станах найбільш виражений процес резорбції (оскільки унаслідок значного скупчення гною в тканинних просторах грануляційний вал не встигає обмежити його розповсюдження. Резорбція відбувається лімфо- і гематогенним шляхом.

Між ступенем вираженості ендогенного токсикозу при гнійному запаленні і тяжкістю нагнійного процесу існує тісна і пряма залежність – з ліквідацією гнійного вогнища, якщо в організмі не відбулися незворотні зміни, ліквідуються і загальні явища токсикозу. Останнє дозволяє відрізняти ендогенний токсикоз від сепсису.

Можна виділити декілька груп маркерів ендогенної інтоксикації (ЕІ):

1. Біохімічні маркери ЕІ.

2. Імунологічні маркери ЕІ.

3. Інтегральні маркери ЕІ.

Загально прийнятими маркерами ендогенної інтоксикації вважають поліпептиди середньої молекулярної маси (середні молекули – СМ) – речовини вагою від 500 до 5000 дальтон. Особливістю токсичної дії СМ є те, що вони володіють прямою мембрано-токсичною дією.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 438 | Нарушение авторских прав