АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнестічні і клінічні дані.

Прочитайте:
  1. III. Основні клінічні дані
  2. А. 4.4. Клінічні критерії диференціальної діагностики коматозних станів у хворих на цукровий діабет
  3. А. Ситуаційні клінічні задачі
  4. А.Ситуаційні клінічні задачі
  5. Аномалії пуповини і амніона(маловоддя,багатоводдя):клінічні прояви,тактика фельшера.
  6. В клінічній картині другої форми акушерського перитоніту на початку захворювання домінує парез
  7. Застосування препаратів індукторів ІФН в клінічній практиці
  8. Його гіперплазії або пухлини. Розрізняють три клінічні форми цього захворювання: вроджений, пубертатний,
  9. Клінічна смерть, її причини, основні ознаки. Послідовність відновлення життєво важливих функцій при клінічній смерті.

Клінічна картина типового гострого апендициту у дітей старшого віку характеризується наявністю локального болю у місці проекції аппендикса, напруження м’язів у цій ділянці і позитивних симптомів подразнення очеревини.

При тазовому розміщенні аппендикса спостерігаються дізурічні розлади.

При ретроцекальному розташуванні паростка можуть бути болі у спині.

У дітей молодшого віку (до 3-х років) у зв’язку з особливостями клінічної картини гострого апендициту і труднощами діагностики показаний огляд у стані медикаментозного сну.

2) обов’язкова лабораторна діагностика:

а) загальний аналіз крові;

б) загальний аналіз сечі – діагностичне значення має виявлення 10-15 лейкоцитів в полі зору у хлопчиків і 20-30 лейкоцитів – у дівчаток

в) біохімічне дослідження крові при наявності перитоніту

г) група крові та резус-належність.

3) додаткова інструментальна діагностика:

а) УЗД;

б) ЕГДФС;

4) обов’язкові консультації спеціалістів:

а) педіатра, ЛОР.

При неможливості виключити діагноз гострого аппендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару – при цьому огляд проводиться кожні 2 – 3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показанням до хірургічного втручання.

VI. Хірургічне лікування:

1) передопераційна підготовка:

– ліжковий режим;

– голод;

– зниженя температури тіла;

– регідратація по показанням;

– введення антибіотиків

2) оперативне втручання:

а) доступи:

– Волковича –Д’яконова або Мак-Бурнея

– поперемінний;

– поперековий Шпренгеля

– серединна лапаротомія (при розлитих перитонітах)

б) особливість хірургічної тактики при простому апендициті:

– при відсутності змін з боку червоподібного відростка – до проведення апендектомії провести ревізію черевної порожнини, тазу, дистального відділу здухвинної кишки протягом до 1м з метою виявлення дивертикула Меккеля або брижового лімфаденіту;

- при мезаденіті необхідно вилучити лімфатичний вузол для проведення гістологічного дослідження

б) методи апендектомії:

– ампутаційний;

– інвагінаційний;

– екстирпаційний.

в) способи обробки кукси апендикса:

– лігатурний;

– лігатурно-кісетний

– кісетний

г) показання для встановлення мікроіригатора – необхідність контролю гемостазу у черевній порожнині в зв’язку з травматичністю оперативного втручання - на 12 годин. Місцеве введення антибіотиків і антисептичних препаратів в черевну порожнину є недоцільним;

д) показання для дренування черевної порожнини – наявність абсцесу, розлиті перитоніти, невпевненість у повному видаленні паростка;

е) апендикс та інші видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження;

ж) видалена з черевної порожнини рідина та гній надсилаються на бактеріологічне дослідження з метою ідентифікації флори та визначення її чутливості до антибіотиків.

VII. Післяопераційне лікування:

1) вживання рідини:

– через 3-6 годин дозволяється пити чай або воду;

2) харчування:

– приймання їжі на наступну добу;

3) режим:

– ліжковий протягом 2-3 діб;

– наступні дні – загальний

4) показання для переведення хворого у відділення інтенсивноїтерапії:

– необхідність корекції водно-електролітного балансу і білкових розладів

5) антибіотикотерапія:

- при простому гострому апендициті післяопераційна антибіотикотерапія як правило не проводиться, обмежуються введенням знеболюючих ліків при необхідності

- при деструктивних формах гострого аппендициту з перитонітом доцільним є призначення цефалоспоринів П-Ш покоління з аміноглікозидами та метронідазолом.

6) фізіотерапія:

– УВЧ на сонячне сплетіння, електрофорез з 3% йодистим калієм


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)