 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Анамнестічні і клінічні дані.Клінічна картина типового гострого апендициту у дітей старшого віку характеризується наявністю локального болю у місці проекції аппендикса, напруження м’язів у цій ділянці і позитивних симптомів подразнення очеревини. При тазовому розміщенні аппендикса спостерігаються дізурічні розлади. При ретроцекальному розташуванні паростка можуть бути болі у спині. У дітей молодшого віку (до 3-х років) у зв’язку з особливостями клінічної картини гострого апендициту і труднощами діагностики показаний огляд у стані медикаментозного сну. 2) обов’язкова лабораторна діагностика: а) загальний аналіз крові; б) загальний аналіз сечі – діагностичне значення має виявлення 10-15 лейкоцитів в полі зору у хлопчиків і 20-30 лейкоцитів – у дівчаток в) біохімічне дослідження крові при наявності перитоніту г) група крові та резус-належність. 3) додаткова інструментальна діагностика: а) УЗД; б) ЕГДФС; 4) обов’язкові консультації спеціалістів: а) педіатра, ЛОР. При неможливості виключити діагноз гострого аппендициту здійснюється динамічне спостереження в умовах хірургічного стаціонару – при цьому огляд проводиться кожні 2 – 3 години. Неможливість протягом 6 годин зняти діагноз є показанням до хірургічного втручання. VI. Хірургічне лікування: 1) передопераційна підготовка: – ліжковий режим; – голод; – зниженя температури тіла; – регідратація по показанням; – введення антибіотиків 2) оперативне втручання: а) доступи: – Волковича –Д’яконова або Мак-Бурнея – поперемінний; – поперековий Шпренгеля – серединна лапаротомія (при розлитих перитонітах) б) особливість хірургічної тактики при простому апендициті: – при відсутності змін з боку червоподібного відростка – до проведення апендектомії провести ревізію черевної порожнини, тазу, дистального відділу здухвинної кишки протягом до 1м з метою виявлення дивертикула Меккеля або брижового лімфаденіту; - при мезаденіті необхідно вилучити лімфатичний вузол для проведення гістологічного дослідження б) методи апендектомії: – ампутаційний; – інвагінаційний; – екстирпаційний. в) способи обробки кукси апендикса: – лігатурний; – лігатурно-кісетний – кісетний г) показання для встановлення мікроіригатора – необхідність контролю гемостазу у черевній порожнині в зв’язку з травматичністю оперативного втручання - на 12 годин. Місцеве введення антибіотиків і антисептичних препаратів в черевну порожнину є недоцільним; д) показання для дренування черевної порожнини – наявність абсцесу, розлиті перитоніти, невпевненість у повному видаленні паростка; е) апендикс та інші видалені тканини обов’язково направляються на гістологічне дослідження; ж) видалена з черевної порожнини рідина та гній надсилаються на бактеріологічне дослідження з метою ідентифікації флори та визначення її чутливості до антибіотиків. VII. Післяопераційне лікування: 1) вживання рідини: – через 3-6 годин дозволяється пити чай або воду; 2) харчування: – приймання їжі на наступну добу; 3) режим: – ліжковий протягом 2-3 діб; – наступні дні – загальний 4) показання для переведення хворого у відділення інтенсивноїтерапії: – необхідність корекції водно-електролітного балансу і білкових розладів 5) антибіотикотерапія: - при простому гострому апендициті післяопераційна антибіотикотерапія як правило не проводиться, обмежуються введенням знеболюючих ліків при необхідності - при деструктивних формах гострого аппендициту з перитонітом доцільним є призначення цефалоспоринів П-Ш покоління з аміноглікозидами та метронідазолом. 6) фізіотерапія: – УВЧ на сонячне сплетіння, електрофорез з 3% йодистим калієм Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав |