АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які засоби слід використовувати при загостренні катарально-гнійної форми ХБ?

а) серцеві глікозиди;

б) антибіотики;

в) еуфілін у таблетках;

г) інгаляційні глюкокортикостероїди;

д) теофіліни.

74. Структурно-функціональні зміни слизової оболонки бронхів при ХБ проявляються в:

а) гіперплазії бокаловидних клітин;

б) гіпертрофії бокаловидних клітин;

в) метаплазії війного епітелію;

г) гіпертрофії війного епітелію.

75. Вкажіть основні патогенетичні механізми розвитку бронхіальної обструкції у хворих на ХОБ:

а) гіперсекреція слизу;

б) спазм гладеньких м¢язів дихальних шляхів;

в) деструкція еластичної колагенової основи легенів;

г) колапс дрібних бронхів та облітерація бронхіол;

д) гіперреактивність бронхів.

76. Вкажіть зміни функції зовнішнього дихання (ФЗД), характерні для хронічного обструктивного бронхіту:

а) зменшення ЖЄЛ;

б) зниження індекса Тіффно;

в) зниження максимальної об’ємної швидкості видоху;

г) зменшення залишкової ємкості легень;

д) збільшення залишкової ємкості легень.

77. При проведенні моніторингу функції зовнішнього дихання на прогресування ХОБ вказує:

а) зниження ОФВ₁ £ 10 мл на рік;

б) зниження ОФВ₁ ³ 20 мл на рік;

в) зниження ОФВ₁ £ 30 мл на рік;

г) зниження ОФВ₁ > 50 мл на рік;

д) зниження ОФВ₁ £ 40 мл на рік.

78. В класифікації ХОБ по стадіям враховуються:

а) клінічні ознаки хвороби;

б) ФЗД;

в) стан газового складу крові;

г) стан серцево-судинної системи;

д) електролітний та лужний стан.

79. В емпіричній терапії загострень хронічного гнійного обструктивного бронхіту перевага віддається:

а) макролідам;

б) пеніциліну;

в) фторхінолонам;

г) сульфаніламідам;

д) напівсинтетичним пеніцилінам, стійким до b-лактамаз.

80. Розвитку ХОБ сприяють:

а) паління цигарок;

б) атмосферні забруднення;

в) дефіцит a₁-антитрипсину;

г) стать;

д) вроджені аномалії бронхів та легень.

При плевральній пункції отримано серозно-геморагічну рідину. Які захворювання включаються в коло диференційно-діагностичного пошуку?

а) інфаркт легені;

б) мезотеліома плеври;

в) рак легені;

г) системний червоний вовчак;

д) геморагічний васкуліт.

У хворого 65 років, через 3 роки після перенесеного інфаркту міокарду, поступово наростала задишка, виявлено плевраль-ний випіт при відсутності болю в грудній клітці, лихоманки та змін в аналізі крові. Яка найбільш вірогідна причина утворення випота?

а) постінфактний синдром;

б) туберкульоз легенів;

в) системний червоний вовчак;

г) інфаркт легені;

д) хронічна недостатність кровообігу.

У хворої на ревматоїдний поліартрит при рентгенографії органів грудної клітки визначається рідина в правій плевральній порожнині до VI ребра. Яка причина появи плеврального випота?

а) пневмонія, що ускладнилась ексудативним плевритом;

б) гідроторакс при серцевій недостатності;

в) ексудативний плеврит при ТЕЛА;

г) ексудат пухлинної етіології;

д) ураження плеври при колагенозах.

84. Хворого, 40 років, з хворобою Бехтерева протягом декількох років непокоїть задишка. Відмічаються деформація грудної клітки, зменшення її дихальної екскурсії. Перкуторно - коробковий звук, аускультативно – ослаблене дихання. ЧД 20 за хвилину. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тона в 2-му міжребер¢ї зліва від груднини. ЧСС 80 за хвилину. АТ 130/80 мм рт.ст. Живіт м¢який, не болить. Печінка і селезінка не збільшені. Набряків немає. Які інструментальні методи дослідження підтвердять наявність у хворого ХЛС?

а) бронхоскопія;

б) ЕКГ;

в) дослідження ФЗД;

г) рентгенологічне дослідження;

д) ехокардіографія.

85. Хворий, 48 років, скаржиться на інтенсивні болі і припухлість в променевозап¢ясткових, п¢ястковофалангових суглобах, що посилюються вночі і в ранкові години, ранкову скутість, підвищення температури тіла до 38°С, відчуття тяжкості в правій половині грудної клітки під час дихання. Відмічаються симетричні ураження суглобів кистей, відхил кистей в лівий бік, щільні вузлики по 0,5–0,8 см в області ліктьових суглобів. При рентгенографії суглобів кистей – звуження суглобових щілин, одиничні узури суглобових поверхонь. При рентгенографії органів грудної порожнини визначається рідина в правій плевральній порожнині до рівня VI ребра.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 404 | Нарушение авторских прав