АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Бронхіальна астма. Пневмонія – (від грец. pneumon –легеня) запалення легенів, яке може виникати самостійно або виникати як ускладнення під час перебігу інших захворювань

Запалення легенів

Пневмонія – (від грец. pneumon –легеня) запалення легенів, яке може виникати самостійно або виникати як ускладнення під час перебігу інших захворювань. Етіологія (причина виникнення) пневмоній пов’язана з бактеріями, вірусами, хімічними, фізичними та іншими чинниками. Перебіг пневмоній може бути гострим та хронічним. Гостра пневмонія може бути вогнищевою та дольовою (крупозною).

Крупозна пнемонія – характеризується ушкодженням цілої частки легені запальним процесом. Причиною розвитку є пневмокок. У виникненні велику роль відіграє переохолодження та ослаблення резистентності організму. Починається захворювання гостро, з ознобу, підвищення температури тіла до 39-40°С, головного болю. Кашель спочатку сухий, а через декілька діб з’являється кров’янисте (“іржаве”) харкотиння. Обличчя хворого гіперемоване (почервоніння), часто висипання пухирців на губах та носі (герпес), задишка.

Лікування. Хворого необхідно госпіталізувати. Призначають антибіотики, протикашльові та відхаркуючі засоби. З метою розсмоктування запальних вогнищ ставлять гірчичиники (якщо немає температури). Рекомендовано багато пити. Необхідно стежити за станом серцево-судинної системи.

Вогнищева пневмонія – характеризується часточковим ураженням легені. Вони виникають під час ГРЗ (гострих респіраторних захворювань), грипу, кору, а також хроняного бронхіту, після операцій у тяжкохворих, у разі потрапляння в дихальні шляхи різних хімічних речовин і сторонніх предметів. Вони можуть виникати на грунті застою крові у нижніх відділах легенів у хворих на серцеві хвороби, які змушують їх тривалий час бути прикутими до ліжка.

Клінічна картина характеризується розвитком гарячки, що триває протягом кількох тижнів, задишкою, кашлем їз виділенням слизово-гнійного харкотиння, порушенням загального стану.

Лікування. Хворим призначають протимікробні та протизапальні препарати, відхаркуючи, жарознижуючі, серцеві засоби. Після нормалізації температури проводять фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, масаж грудної клітини

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма (БА) – хронічне рецидивуюче захворювання бронхолегеневої системи, основним проявом якого є перодичні напади ядухи.

Бронхіальна астма – поліетіологічне (багатопричинне) захворювання з провідним алергійним механізмомо розвитку. Алергени, що беруть участь у розвитку БА поділяються на дві великі групи: інфекційні і неінфекційні. Першу групу компонують алергени вірусного, бактеріального, грибкового походження. До другої групи відносять побутові (домашній і бібліотечний пил, пір’я, пральні порошки, шампуні тощо), дермальні (волосся людини, шерсть тварин), харчові, пилкові, медикаментозні та інші алергени. Важливим етіологічним компонентом є спадковий фактор. Виникненню нападів БА сприяють психоемоційні порушення, ендокринні розлади (наприклад клімакс у жінок).

У розвитку нападу БА розрізняють три періоди: передвістників, розпалу і стихання. Період передвістників настає за декілька хвилин, годин, а інколи – днів до нападу задухи та проявляється різними симптомами: чханням, відчуття сухості в носі, нападоподібний сухий кашель. Період розпалу починається з виникнення задишки. Задищка при БА є експіраторною і супроводжується відчуттям стиснення за грудиною. Одночасно відчувається розпирання грудної клітки. Вдих стає коротким їз значним зусиллям., видих подовжений, сповільнений, переривчастий, супроводжується голосними свистячими хрипами, які чути на відстані. У намаганні полегшити дихання хворий займає вимушене положення (сидячі, з нахилом тулуба вперед, спираючись руками на край стільця або ліжка). Лице одутле, бліде з синюшним відтінком, вкрите холодним потом, виражає страх і неспокій. В диханні беруть участь м’язи плечового пояса, спини і черевної стінки. Пульс прискорений, може знижуватись систолічний і підвищуватись діастолічний артеріальний тиск.

Період стихання може закінчитись швидко без будь-яких наслідків з боку легень і серця. В інших випадках він продовжується від декількох годин до декількох діб, коли зберігаються експіраторна задишка, кволість, сонливість.

Лікування.

· викликати швидку;

· допогти хворому зайняти зручне положення, яке полегшить дихання;

· вприскування і вдихання аерозолю за допомогою карманного інгалятору (астмопент, сальбутамол, алупент) – ці препарати знімають спазм дрібних брохнів і відновлюють їх прохідність;

· застосовують препарати еуфілін (в таблетках або розчинах), теофедрін, ефедрін;

· теплі ванни для рук та ніг;

· заспокійливі препарати (настойка валеріани, собачої кропиви, піону).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 309 | Нарушение авторских прав