АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Недостатність аортального клапану.

Аортальна недостатність (АН) виникає, як наслідок ураження клапану або кореня аорти.

Етіологія: 1) ревматизм; 2) інфекційний ендокардит; 3) сифіліс; 4) дифузні захворювання сполучної тканини; 5) травми грудної клітки; 6) атеросклероз; 7) синдром Марфана.

Клінічна картина. Дана вада серця значно частіше буває у чоловіків ніж у жінок. При ній відмічається самий найбільший кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка (“бичаче серце”), ударний об’єм може досягати 200мл, а хвилинний - до 25л/хв.. Хворі скаржаться на відчуття поштовхів, пульсацію в шиї, головокружіння, непритомність; біль в ділянці серця; при декомпенсації - задишка, біль в правому підребер’ї, набряки.

При огляді у хворих на АН можна виявити блідість або гіперемію шкірних покровів, пульсацію сонних артерій, похитування голови (симптом Мюссі), звуження зіниць при систолі і розширення під час діастоли серця (симптом Ландольфі).

При пальпації серця відчувається енергійний резистентний, куполоподібний верхівковий поштовх, який зміщений у 6-7 міжребір’ї і вниз.

Перкусія визначає поширення меж серця вліво і вниз, поширення судинного пучка у ІІ міжребір`ї за рахунок аорти.

Аускультативно: послаблення І тону на верхівці серця і ІІ-го тону над аортою. Важливим аускультативним феноменом даної вади є м’який, дуючий протодіастолічний шум, який найкраще прослуховується в точці Боткіна. На верхівці серця може прослуховуватися пресистолічний шум Флінта. При аускультації стегнової артерії прослуховується подвійний тон Траубе, а при здавлюванні артерії - подвійний тон Дюруазьє. Пульс швидкий та високий. АТ систолічний і пульсовий підвищені, а діастолічний знижується, часом до нуля.

На ЕКГ у хворих з АН відмічаються ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, при мітралізації вади - ознаки гіпертрофії лівого передсердя.

ФКГ- зниження амплітуди І тону над верхівкою і ІІ тону над аортою. За другим тоном реєструється протодіастолічний шум.

Рентгенологічно визначається гіпертрофія лівого шлуночка, аортальна конфігурація серця, розширення аорти.

ЕхоКГ - відмічається збільшення розмірів лівого шлуночка в поєднані із збільшенням амплітуди його скорочень, діастолічне тріпотіння передньої стулки мітрального клапану. Збільшення КСР лівого шлуночка більше як до 5,5см і зменшення різниці між КДР і КСР менше, як 25% є показом до хірургічного лікування.

У хворих без клінічних проявів недостатності кровоплину прогноз сприятливий. Після виникнення стенокардії, ознак лівошлуночкової недостатності прогноз значно погіршується.

Лікування. Застосування коринфару, апресину, празозину, каптоприну зменшує регургітацію крові у лівий шлуночок. Ефективними є і серцеві глікозиди.

Хірургічне лікування бажано провести до появи помітних симптомів недостатності кровоплину, так як ризик його залежить від стану міокарду лівого шлуночка.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 458 | Нарушение авторских прав