 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Спеціальні поживні середовищаМікобактерії. Збудники туберкульозу Таксономія n Родина Mycobacteriaceae (mycеs – гриб, променистий) n Рід Mycobacterium Виділяють 3 групи: Патогенні n M.tuberculosis збудники n M.bovis туберкульозу n M.africanum n M.leprae збудник лепри (прокази) Умовно-патогенні (40 видів) n M.avium n M.kansasi викликають n M.marinum атипові n M.ulcerans мікобактеріози Сапрофіти n M.smegmatis та ін. – представники нормальної мікрофлори Збудник було відкрито Р.Кохом в 1882 р (паличка Коха - ВК) Морфологія n Гр+ тонкі, злегка зігнуті поліморфні палички (M.tuberculosis) (M.bovis - короткі, товсті палички) n довжина до 8 мкм (M.bovis - до 2-3 мкм) n кислото-, луго-, спиртостійкі n в клітинній стінці є високий вміст ненасичених жирних кислот (міколова кислота), ліпідів, восків (до 40%) n нерухомі n спор та капсул не утворюють n в організмі хворого під дією ХТЗ можуть утворювати фільтрівні та L-форми n в мазках-препаратах виявляють за методом Ціля-Нільсена n в клітині при фарбуванні спостерігається тигроїдність – чергування кислотостійких (зерна Шпленгера) і некислотостійких ділянок (метафосфатні зерна Муха) Культивування n аероби або факультативні анаероби n оптимальна температура – 370С n рН – 7,0-7,2 n вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання вітамінів групи В, гліцерину, амінокислот) Спеціальні поживні середовища n гліцеринові середовища (гліцериновий бульйон) n картопляні середовища n яєчні середовища (Левенштейна-Йєнсена, Петрова, Петран΄яні) n напівсинтетичні та синтетичні середовища (середовище Сотона) n середовище для виділення L-форм бактерій n середовище Прайса (цитратна кров) В залежності від швидкості росту на спеціальних поживних середовищах мікробактерії поділяються: n Швидкоростучі (до 7 діб) – збудники атипових мікобактеріозів (18 видів) n Повільноростучі (>7 діб) - M.tuberculosis, M.bovis, деякі атипові мікобактерії (біля 20 видів) n Не ростуть на поживних середовищах - M.leprae
Мікобактерії повільно ростуть на поживних середовищах (швидкість росту залежить від часу генерації – 18-24 год)
Культуральні властивості n на щільних середовищах – R-форми колоній – крихкі, бугристі, зморшкуваті, кремового кольору, нагадують суцвіття цвітної капусти n на рідких середовищах – суха, зморшкувата плівка, не змочується водою, піднімається на стінку, бульйон прозорий Резистентність n стійкі в зовнішньому середовищі (за рахунок великого вмісту ліпідів в клітині) n стійкі до висушування n стійкі до високих температур (1000С – 5-7 хв) n стійкі до дезінфектантів (до фенолів) n нечутливі до більшості антибактеріальних ХТЗ n чутливі до УФО Патогенність Обумовлена структурними компонентами клітини n Cord-фактор (диміколат трегалози) - пригнічує міграцію лейкоцитів - антифагоцитарний фактор - місцева токсична дія Виявляють за допомогою методів Прайса та Школьнікової – мазки поміщають у цитратну кров, через 3-4 доби скельця виймають, фарбують за Цілем-Нільсеном, виявляють мікроколонії у вигляді кіс або жгутів n Ендотоксин (туберкулін) Має 3 фракції:
Епідеміологія n Джерело інфекції – хвора на відкриту форму людина (M.tuberculosis) або тварина (M.bovis) n Шляхи інфікування - повітряно-крапельний - повітряно-пиловий - аліментарний - трансплацентарний (при ураженні плаценти) Патогенез - при первинному інфікуванні в легенях утворюються локальні вогнища специфічного продуктивного запалення (має типову гістологічну картину) - при доброякісному перебігу (достатньому імунітеті) – інволюція запального процесу, з наступною петрифікацією (кальцинацією)
- при несприятливому перебігу – подальший розпад тканин, можлива лімфогенна або гематогенна десимінація збудника, ураження різних систем органів (особливо легень: каверни, абсцеси, інфільтрати) Розрізняють легеневу та нелегеневі форми (туберкульоз шлунку та кишечника, нирок, мозкових оболонок, кісток та ін.) Імунітет n нестійкий n нестерильний n клітинний n антитіла виробляються в низьких титрах і не мають протективного значення (АТ-свідки) n формується стан ГЧСТ (обмежує розмноження бактерій, фіксує їх у вогнищі запалення) – виявляють за допомогою алергічних реакцій Лабораторна діагностика n Матеріал для дослідження: - харкотиння - ексудат з плевральної порожнини - асцитична рідина - випорожнення - сеча - спинномозкова рідина - кров Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав |