АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛФК в травматології.

В основі патофізіологічних механізмів, що формуються після травм, лежать порушення еферентації від іммобілізованої кінцівки. Таким чином, тривалий спокій, знижуючи емоційну та фізичну активність хворого, посилює порушення, спричинені травмою, сприяє розвиткові ускладнень, знижуючи рівень адаптації організму до фізичного навантаження, крім того, послаблюється загальна психологічна настроєність хворого на активну трудову діяльність.

При переломах кісток відламки з’єднуються двома методами:

закритим – різні види витягання і ручне виправлення з наступною фіксацією (гіпсовою пов’язкою, апаратом Ілізарова, шинами), а також відкритим – оперативне втручання з фіксацією відламків кісток цвяхом, металевими стержнями, пластинами, шурупами, гвинтами, кістковими трансплантатами.

При травматичних пошкодженнях найчастішими ускладненнями є:

- контрактура (обмеження рухливості суглобів на згинання, розгинання відведення в бік);

- тугорухливість у суглобі (різке обмеження рухливості, коли у суглобі наявні лише коливальні рухи в межах 3º – 5º);

- анкілоз (повна відсутність руху в суглобі, викликана зрощенням кісток, що підтверджується рентгенограмою);

- псевдоартроз (у незрощених відламках кісок відбувається згладжування країв, кістковий канал заростає з утворенням капсули навколо місця перелому, що дозволяє робити рухи).

Відкриті переломи інколи ускладнюються остеомієлітом.

Так, одним із основних засобів лікування травм і профілактики їх ускладнень – заняття ЛФК, які поділяються на три періоди.

І період – вимушеної нерухомості (іммобілізації). Він відповідає гострій фазі захворювання. В цей період відбувається кісткове зрощення – тривалість в середньому 60-90 діб після травми.

Задачі ЛФК:

- посилення крово- та лімфообігу в зоні пошкодження з метою стимуляції регенераторних процесів,

- профілактика гіпотрофії м’язів та ригідності суглобів,

- прискорення розсмоктування гематоми,

- прискорення зрощення відламків кісток,

- покращити загальний стан хворого, діяльність внутрішніх органів та обмін речовин.

Протипоказання до призначення засобів ЛФК:

- загальний важкий стан хворого, який обумовлений крововтратою, шоком, інфекцією, психічною травмою, супутньою патологією;

- стійким больовим синдромом;

- небезпекою повторної кровотечі;

- наявність сторонніх тіл біля судинних та нервових стволів та життєво важливих органів;

Вихідне положення для вправ ЛГ – лежачи, сидячи або стоячи. після кожної загальнозміцнюючої або спеціальної вправи (для м’язів ушкодженої ділянки) слід виконувати дихальну вправу. Темп – повільний та середній. Через 3 хв. після заняття ЛГ пульс має відновитися.

При пошкодженні нижньої кінцівки, коли хворий знаходиться на постійному витяжінні, або фіксованій гіпсовій пов’язці, до занять ЛГ обов’язково включають:

- дихальні вправи;

- вправи для тулуба;

- вправи для здорової (симетричної) кінцівки;

- вправи для пошкодженої кінцівки (ізометричне напруження м’язів, ідеомоторні вправи, дозований опір (за допомогою інструктора) кінцівки

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 296 | Нарушение авторских прав