АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕМА 20. Диференційна діагностика бронхітів у дітей.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри педіатрії №4

Завідувач кафедри

академік НАМН України,

професор В.Г. Майданник ___________

(підпис)

“______” _____________ 2011 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Київ 2011

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ОСНОВНИХ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ.

ТЕМА 20. Диференційна діагностика бронхітів у дітей.

1. Актуальність теми:

Гострий бронхіт є однією з найважливіших проблем сучасної педіатрії, оскільки до теперішнього часу його поширеність посідає одне з перших місць в структурі дитячої захворюваності. За статистичними даними, поширеність гострого бронхіту у дітей різних вікових груп коливається в межах від 6,2 до 25% (В.К. Таточенко, 2001; В.Г.Майданник, 2003; Fleming, Elliot, 2007). Заслуговує на увагу те, що останнім часом суттєво збільшується поширеність рецидивуючого (11-38%) та обструктивного бронхіту, особливо серед дітей, які часто хворіють (Ю.К.Больбот, 1996; Ю.Г. Антипкін, 2001; В.Ф. Лапшин, 2002; Loftis, 2006).

Клінічна симптоматологія гострого бронхіту і бронхіоліту є досить дослідженою, але в деяких випадках виникають труднощі при диференціальній діагностиці. За сучасних умов вирішування проблеми точної діагностики бронхіту набуває важливого медико-соціального значення, що пов’язано, по-перше, зі значною поширеністю вказаної патології в дитячому віці, а, по-друге, з неоднозначністю прогнозу при даних захворюваннях. Відомо, що рецидивуючий бронхіт у частини дітей при тривалому перебігу може трансформуватись в бронхіальну астму або хронічний бронхіт (Р.Г.Артамонов, 1988; А.В.Богданова, 1990; А.М.Зосімов, 1993; А.Ф.Мозалевський, 1994; А.В.Малахов, 1997; Ю.Г.Антипкін та спіавт., 2003), а первинний хронічний бронхіт, який сформувався у ранньому віці, приблизно у п’ятої частини хворих має тяжкий прогредієнтний плин та призводить до інвалідизації вже в дитячому віці (Е.П.Антонова, 1996; П.П.Захаров, Н.Н.Розинова, 2001; С.Ю.Каганов, 2003).

2. Конкретні цілі:

- визначати різні клінічні варіанти та ускладнення бронхіту у дітей;

- визначати тактику ведення дитини, хворої на бронхіт;

- демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання;

- планувати обстеження хворої на бронхіт дитини та інтерпретувати отримані результати;

- проводити диференційну діагностику, ставити клінічний діагноз бронхіту у дітей.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 300 | Нарушение авторских прав