АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Е. Тріада: еозинофіли, спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена.

13. Хворий К., стан якого уже півтора тижня важкий - га­рячка, задишка, болі в правій половині грудної клітини, кашель, температуру - 39°С. Після виді­лення харкотиння “повним ротом” став почувати се­бе краще, однак продовжують турбувати кашель з великою кількістю харкотиння, що краще відходить при положенні хворого на лівому боці, біль і ремітуюча гарячка. Якого характеру харкотиння буде виділятися у хворого?

А. Слизисте. В. Слизисто-гнійне. С. Слизисто-серозно-гнійне. Д. Гнійне. Е. Кров’янисте.

14. В терапевтичне відділення поступив хворий К., 36 років. При огляді відмічається акроціаноз, пальці у вигляді “барабанних паличок”, нігті у формі “годинникових скелець”. Грудна клітка емфізематозної форми, права її половина відстає в акті дихання. Перкуторно - короб­ковий звук. Аускультативно - жорстке дихання, сухі та вологі дрібно- та середньопухирчаті хрипи.

В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Харкотиння “повним ротом” переважно зранку характерно для:

А. Туберкульозу легенів. В. Бронхоектатичної хвороби. С. Вогнищевої пневмонії.

Д. Долевої пневмонії. Е. Гострого бронхіту.

15. Хворий Т., 38 років поступив у лікарню для обстеження. Дані об’єктивного обстеження та додаткових методів свідчать про бронхоектатичну хворобу. Який додатковий метод дослідження найінформативніший для постановки діагнозу?

А. Флюрографія. В. Аналіз харкотиння. С. Плевральна пункція. Д. Бронхографія. Е. Визначення ЖЄЛ.

16. Хворий П. протягом 8 років скаржиться на кашель з виділенням близько 100 мл гнійного харкотиння за добу з домішками крові. Протягом останніх трьох діб відмічається підвищення температури до 38ºС. Об’єктивно: при аускультації у задньо-нижніх відділах обох легень прослуховуються середньо- та великопухирчаті хрипи, кількість яких значно зменшується після відкашлювання. Загальний аналіз крові: ер. 4,2х10¹²/л, Нв – 140 г/л, лейкоцити – 10,8х10⁹/л, ШОЕ – 20 мм/год. На оглядовій рентгенограмі визначаються множинні кільцеподібні тіні. Яке дослідження має вирішальне значення для встановлення діагнозу?

А. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки. В. Бронхографія. С. Бронхоскопія.

Д. Комп’ютерна томографія. Е. Рентгентомографія.

17. Хворий 25 років, скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, відсутність апетиту, сильне потовиділення, після 7-денної постійної лихоманки під час нападу кашлю відійшло 150 мл харкотиння жовтого кольору. Об’єктивно: температура – 38,7ºС; ЧДР – 22 у хв.; пульс-96 у хв.; АТ – 110/70 мм рт. ст. Рентгенологічно: зліва – тінь круглястої форми з чіткими межами, з ділянками просвітлення у центрі. Яка аускультативна ознака найбільш вірогідно вкаже на патологію у даного хворого?

А. Амфоричне дихання. В. Дрібнопухирчасті звучні хрипи.С. Крепітація.

Д. Бронхіальне дихання. Е. Дрібнопухирчасті незвучні хрипи.

18. У хворого, що лікується з приводу крупозної пневмонії, при покращенні стану хворого та зміні дихання з бронхіального на змішане везикуло-бронхіальне лікар почув крепітацію.

Яка рентгенологічна картина спостерігається при крупозній пневмонії?

А. Затемнення цілої долі. В. Підсилення перибронхіального рисунку.С. Розширення коренів.

Д. Затемнення дольок і підсилений перібронхіальний рисунок. Е. Затемнення цілої легені.

19. До дільничного лікаря звернувся хворий зі скаргами на субфебрильну гарячку в межах 37,3-38°С, кашель з незначним виділенням харкотиння слизистого характеру, болі в грудній клітці, більш виражені при кашлі в нижніх відділах легень, пітливість, слабість. Захворювання почалося гостро після пе­реохолодження.

Об’єктивно: частота дихання 18 в 1 хв. Голосове тремтіння незмінене. Перкуторно - ясний легеневий звук, поля Креніга і рухомість легеневого краю в межах норми. Аускульта­тивно прослуховується жорстке дихання, сухі дис­кантові гудячі і дзижчаті хрипи, поодинокі не звучні хрипи. Де і коли утворю­ються сухі хрипи?

А. В альвеолах. В. При швартах. С. В бронхах при в’язкому ексудаті та спазмах бронхів.

Д. В порожнинах в легеневій тканині. Е. В бронхах при рідкому запальному ексудаті.

20. Хвора Н., поступила в терапевтичне відділення відділко­вої лікарні у важкому стані.Захворіла гостро. Ввечері почався сильний озноб, гарячка протягом короткого часу піднялася до 40⁰ С, з’явився колючий біль при диханні в правій половині груд­ної клітки, задишка, профузне потіння і слабість.В анамнезі двічі хворіла пневмонією у важкій формі. Об’єктивно: на губах - герпетичний висип, га­рячковий румя­нець більш виражений справа, задишка, пітливість. Температура -39⁰ С, тахікардія. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Частота дихань- 36 за І хв. Об’єктивно виявляється синдром ущільнення легеневої тканини. Який етіопатогенез роз­вит­ку запального процесу при кру­позній пневмонії?

А. Авітаміноз і ослаблення організму.

В. Застійні явища в легенях.

С. Переохолодження організму.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав