АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ушкодження хребта

1. Відкриті – з порушенням цілісності шкіри

2. Закриті – без порушення цілісності шкіри

3. Проникаючі – з порушенням стінки каналу хребта

4. Непроникаючі - без порушення стінки каналу хребта

Ушкодження хребта може бути закритим чи відкритим. Забій хребта супроводжується струсом спинного мозку і крововиливом у міжоболонний простір або ре­човину спинного мозку.

При розтягненні розриваються елементи зв'язкового апарату хребта. Можливі струс спинного мозку і гематомієлія.

Переломи хребта за локалізацією поділяють на переломи ший­ного, грудного і поперекового відділу. Вони можуть бути без по­рушення провідності спинного мозку, з частковим його порушен­ням та з повним порушенням провідності спинного мозку.

Розрізняють такі переломи хребтового стовпа: 1) ізольовані переломи тіл хребців; 2) переломи дужок і відростків (попереч­них, остистих, суглобових).

При переломі хребта без ушкодження спинного мозку спосте­рігаються згладжування контурів спинної борозни, порушення природної кривини хребтового стовпа. З'являється біль по лінії остистих або поперечних відростків.

При ушкодженні спинного мозку виникають рухові порушен­ня і розлади чутливості. Рефлекси знилсені або відсутні, функції тазових органів порушені.

При ушкодженні шийного відділу хребта спостерігаються по­рушення свідомості, розлади дихання, утруднене ковтання, від­харкування мокротиння. Температура тіла висока.

При ураженні грудного відділу спинного мозку температура тіла знижується, розвиваються двобічні рухові порушення, па­ралічі, парези. Знижується тонус м'язів у кінцівках. Сухожил­кові, періостальні і шкірні рефлекси відсутні.

Порушення чутливості спостерігаються на 1 — 2 сегменти ви­ще від рівня ушкодження спинного мозку.

Якщо спинний мозок ушкоджений вище від 2-го попереково­го сегмента, протягом деякого часу спостерігається затримка се­човипускання. При ушкодженні 2 —4-го поперекового сегмента затримка сечовипускання переходить у стійке нетримання сечі, а при ушкодженні 3 —4-го крижового сегмента спостерігається парадоксальне нетримання сечі.

Компресійні переломи тіл хребців супроводжуються клино­подібним сплющенням спонгіозної речовини, переважно в перед­ньому відділі хребця. Найчастіше вони локалізуються в нижньо­му і верхньопоперековому відділах хребта.

Неускладнений компресійний перелом характеризується болючістю в місці перелому, яка посилюється під час зміни поло­ження тіла хворого, особливо при поворотах тулуба. Остистий відросток виступає над місцем ушкодження.

Хворого з травмою хребта необхідно обережно перекласти на тверді носилки. Транспортувати хворого потрібно дуже обереж­но, у положенні лежачи.

При забої і розтягненні хребта призначають фізіотерапевтич­ні процедури і масаж.

При переломах хребта проводять його реклинацію (у поло­женні лежачи на животі на твердому ліжку, підклавши подушки під груди, стегна і гомілки, або на реклінаційному ліжку). У ра­зі зміщення відламків використовують спосіб одномоментної ре­позиції або поступового витягнення. Медична сестра, яка здійснює догляд за хворим із травмою хребта, проводить заходи, спрямовані на запобігання розвитку пролежнів. Крім того, вона здійснює догляд за ротовою порож­ниною хворого, слідкує за своєчасним спорожненням сечового міхура і регулярністю випорожнень.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 361 | Нарушение авторских прав