АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які є види деформації копитцевого рогу у великої рогатої худоби?

Прочитайте:
  1. B Великої вени серця
  2. ВРОДЖЕНІ ДЕФОРМАЦІЇ ХРЕБТА, КІСТОК ТА СУГЛОБІВ. СКОЛІОЗ
  3. До фельдшера ФАП звернулась мати з дівчинкою 4 років, яка впала з гойдалки. При огляді: відмічається розрив лівої великої статевої губи, сильна кровотеча. Дії фельдшера.
  4. Коефіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин в умовні голови великої рогатої худоби
  5. Розвинутою аргірофільною сіткою. Для них характерна наявність великої кількості ліпідів. Звичайно пухлина
  6. Штатна чисельність працівників ветеринарної медицини в комплексах з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби
  7. Які є види деформації копит у коней?

плоскі копитця

гострокутні, довгі криві, тупокутні

їжакове копито

видовжені

Л-1, с. 363

 

160. При гнійному артриті копитцевого суглоба артропункцію у коня виконують:

на 1,5–3 см вище від рівня рудиментарних пальців

на середині п’ястка (плесни)

на 1,5–2 см вище від вінцевого краю рогової капсули

відступивши 3–5 см нижче п’ясного (плеснового) суглоба

Л-1, с. 356

161. З метою правильного припасування краї підкови будуть ширшими за краї рогової стінки в зачепі, бічних стінках та в ділянці п’яткових кутів (відповідно):

-0,2–0,3 мм і 2-3 мм

0,5–1,0 мм і 5–8 мм

2–3 мм і 9–10 мм

4–5 мм і 11–12 мм

Л-1, с. 374

 


162. При дослідженні копита пробними копитними щипцями визначають:

больову реакцію копита

розміри копита

поверхневу температуру стінки копита

міцність копита

Л-1, с. 356

 

163. Фіброзна (зовнішня) оболонка очного яблука побудована з:

склери, рогівки

райдужки, війкового тіла, власне судинної оболонки

сітківки

кришталика

Л-1, с. 376

 

164. Рефракція ока – це:

здатність ока до чіткого розпізнавання предметів, які знаходяться на різній відстані

після заломлення промені світла в середовищі ока не з’єднуються в одній точці

здатність оптичної системи ока в стані спокою заломлювати назальні промені і збирати в одній точці

здатність ока змінювати свою рефракцію

Л-1, с. 379

 

165. Кератоскопією встановлюють:

стан рогівки, її сферичність та дзеркальність

зміни на кон’юнктиві повіки, склери, кришталику

запалення сітківки

стан сітківки

Л-1, с.386

166. Боковим фокусним освітленням встановлюють:

зміни рогівки, склери, кон’юнктиви, зміни у райдужній оболонці передньої та задньої камер ока, передній поверхні кришталика

зміни сітківки

склад захисних пристосувань ока

стан кришталика

Л-1, с. 382

 

167. За допомогою пуркін’є-сансоновського зображення встановлюють:

стан рогівки і склери

стан кришталика та прозорість заломлювальних середовищ

запалення сітківки

задньої камери ока

Л-4, с. 269

 

168. Офтальмоскопом встановлюють:

стан рогівки і склери

прохідність світла через середовища ока, стан сітчастої оболонки ока

стан захисних пристосувань ока

стан періорбіти та повік

Л-1, с. 383

169. Блефарит – це:

запалення повік

вивертання повік

завертання повік

запалення рогівки

Л-1, с. 384

 

170. Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

наявність серозного або серозно-слизового ексудату, блефаро­спазм, припухлість кон’юнктиви, сильне почервоніння, болючість ока, підвищення місцевої температури

наявність серозно-гнійних витіків із внутрішнього кута ока, блефароспазм. Запальний процес може переходити на рогівку

наявність витікань фібринозного ексудату. На поверхні кон’юнктиви знаходять фібринозну плівку

помутніння кришталика

Л-3, с. 416

 

171. Для гландулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

гіперплазія лімфатичних фолікулів поверхні третьої повіки

гіперплазія поверхневої сльозової залози третьої повіки

кон’юнктива значно набрякає, звужується і випинається з очної щілини внаслідок гнійного запалення не тільки кон'юнктиви, а й прилеглої сполучної тканини

запалення сльозової протоки

Л-1, с. 385

 

172. Розрізняють форми поверхневого кон’юнктивіту:

фібринозний, фолікулярний, некротичний

дифтеритний, флегмонозний, гангренозний

катаральний, фібринозний, гнійний

геморагічний

Л-1, с. 385

 


173. Катаракта – це:

запалення очного яблука

помутніння кришталика та його капсули

помутніння рогівки і склоподібного тіла

запалення сітківки

Л-7, с. 134

 

174. Причиною телязіозного керато-кон’юнктивіту є:

стрептококи, стафілококи, кишкова паличка

телязії,гіповітаміноз, рикетсії, хламідії, мікоплазми

лептоспіри, гриби, лістерії, мікобактерії

анаеробна інфекція

Л-7, с. 135

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)