АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічні форми туберкульозу легень

Прочитайте:
  1. C. Форми тіла.
  2. D. Абсцесу легень
  3. E. множинних мікроінфарктів серця і легень.
  4. II.Качественные нарушения -искажение и извращение формирования суждений и умозаключений.
  5. III. Основні клінічні дані
  6. V1: Формирование зубочелюстной системы
  7. А. 4.4. Клінічні критерії диференціальної діагностики коматозних станів у хворих на цукровий діабет
  8. А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
  9. А. Розвиток абсцесу легень.
  10. А. Ситуаційні клінічні задачі

Первинний туберкульозний комплекс частіше відзначається у дітей, рідше – у підлітків і дорослих, які захворіли вперше. Туберкульозний процес розвивається через 3-8 тижнів після проникнення мікобактерій туберкульозу в легеневу тканину. У разі первинного ураження легень найчастіше не відзначають клінічних проявів патології. Лише позитивна проба Манту і дані рентгенологічного дослідження можуть свідчити про туберкульозне ураження. У деяких хворих первинне ураження туберкульозом може супроводишся млявістю, загальною слабкістю, відсутністю апетиту, короткочасною гарячкою, затримкою росту, втратою маси тіла. Під час перкусії визначають укорочення перкутор- ного звуку, під час аускультації вислуховують невелику кількість сухих і дрібнопухир- частих вологих хрипів. Рентгенологічно у цей період виявляють вогнища затемнення, які або зливаються із збільшеною тінню легеневого кореня, або з’єднуються з останнім вузькою смугою. За несприятливого перебігу захворювання розвиток первинного комплексу призводить до виникнення інфільтративного, або міліарного, туберкульозу.

Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (бронхоаденіт) – найчастіший прояв локального первинного туберкульозу дітей і підлітків. Клінічно таке ураження характеризується слабкістю, нездужанням, зниженням працездатності, субфебрильною температурою тіла, бітональним кашлем. Під час зовнішнього огляду іноді відзначають блідість шкіри, одутлість обличчя, пальпаторно – збільшені периферичні лімфатичні вузли, перкуторно – незначне притуплення перкуторного звуку. Рентгенологічно залежно від локалізації уражених лімфатичних вузлів відзначають зміну розмірів та форми кореня легенів і середостіння.

Дисемінований туберкульоз легенів – поширений туберкульозний процес гематогенного, лімфогенного та бронхогенного генезу. У початковий період хвороби в легенях утворюються численні вогнища: дрібні (до 3 мм), середні (4-6 мм) і великі (7-10 мм). Розрізняють такі форми дисемінованого туберкульозу: за поширенням – обмежений і по­ширений; за клінічним перебігом – гострий міліарний, підгострий і хронічний.

Вогнищевий туберкульоз легенів характеризується наявністю у легенях вогнищевих змін (розміром не більше 1 см). Частіше процес однобічний, локалізується у верхній частці легені. Іноді спостерігається двобічне ураження.

Часто захворювання протікає безсимптомно і його виявляють під час профілактичних оглядів населення. Іноді хворі самостійно звертаються у лікувальні заклади з приводу слабкості, нездужання, субфебрильної температури тіла, кашлю. Мікобактерій у харкотинні не виявляють. Рентгенологічно відзначають тіні розміром до 1 см. За сприятливого перебігу захворювання частина вогнищ під впливом лікування через 2-4 міс. розсмоктується, а інші ущільнюються. Якщо вогнищевий туберкульоз виявлено несвоєчасно, у деяких хворих настає розпад легеневої тканини і утворюються каверни.

Інфільтративний туберкульоз частіше трапляється у чоловіків віком 20-40 років. Процес може локалізуватись у будь-якому сегменті легені, але частіше у верхівковому і задньому. Інфільтрати бувають різного розміру, деколи вони виповнюють усю частку легені. У половині випадків захворювання починається гостро, його перебіг нагадує перебіг пневмонії або грипу. У цьому разі температура тіла підвищується до 38-38,5 °С. Відзначають озноби й пітливість уночі, незначний сухий кашель, біль у грудях. Іноді першими клінічними ознаками є кровохаркання і легенева кровотеча. Деякі хворі скаржаться на незначну слабкість, швидку втомлюваність, субфебрильну температуру тіла. У харкотинні відзначають мікобактерії туберкульозу. Рентгенологічно виявляють тінь округлої або хмароподібної форми з нерівними контурами. За сприятливого перебігу захворювання інфільтрат повністю розсмоктується, за менш сприятливого – процес набуває фіброзно-кавернозної форми або переходить у тубер- кулому.

Кавернозний туберкульоз належить до деструктивних форм вторинного туберкульозу і характеризується утворенням у легені однієї або декількох порожнин різного розміру і форми. Захворювання розвивається внаслідок несвоєчасного і неправильного застосування хіміотерапії та розвитку стійких до антибактеріальних ЛЗ мікобактерій. Найчастіше хворі скаржаться на періодичний кашель з виділенням поодиноких плювків харкотиння і незначним болем у грудях. Ознаки інтоксикації відсутні. У хар­котинні виявляють мікобактерії туберкульозу. Рентгенологічно відзначають округлої або овальної форми каверни, які локалізуються у верхівковому і задньому сегментах.

Під впливом туберкулостатичних засобів відбувається рубцювання каверни, у разі прогресування захворювання кавернозний туберкульоз переходить у фіброзно-кавер- нозний.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз - форма туберкульозу, що характеризується наявністю у легенях однієї або декількох каверн з фіброзною капсулою і значним розвитком фіброзної тканини на периферії вогнища. Найчастіше розвивається внаслідок неефективного лікування кавернозної, інфільтративної та дисемінованої форм туберкульозу і характеризується хвилеподібним перебігом і періодичним загостренням процесу (підвищення температури тіла, втрата маси тіла, кашель, кро­вохаркання).

Під час обстеження звертають увагу на схуднення, сухість шкіри, ламкість нітв і волосся. За тривалого перебігу захворювання відбувається деформація грудної клітки. У харкотинні виявляють еластичні волокна та мікобактерії туберкульозу. З боку крові спостерігають підвищення ІПОЕ. Рентгенологічно відзначають порожнину неправильної форми, інфільтративні тіні з ділянками деструкції.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз часто ускладнюється легеневою кровотечею, спонтанним пневмотораксом, амілоїдозом, легенево-серцевою недостатністю.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 345 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)