АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Предмет і завдання гігієни харчування

Прочитайте:
  1. A. часте, дрібне харчування, запобігання механічному, термічному і хімічному
  2. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ТОКСИКОЛОГИИ
  3. I. Предметы дресс-кода (Приложение 1)
  4. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  5. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  6. VI. Осмотр при переходе к предметному обучению, в 5-м классе (е 11— 12 лет).
  7. Б. Ситуаційні завдання.
  8. Б. Тестові завдання
  9. Б. Тестові завдання
  10. Б. Тестові завдання

Тема: Гігієна харчування

 

Мета: розглянути основне значення харчування,роль білків,жирів,вуглеводів;ознайомитись з санітарно-гігієнічними вимогами до продуктів харчування та санітарною оцінкою якості харчування.

 

 

План:

Фізіологія та значення харчування.

Режим харчування.

Роль білків,жирів,вуглеводів.

Харчові добавки.

Фізіологія та значення харчування.

Предмет і завдання гігієни харчування

Предметом вивчення гігієни харчування є обґрунтування норм харчового раціону й окремих харчових речовин, вивчення кількісної і якісної повноцінності харчування, установлення зв'язку харчування із працездатністю людини, його ростом, розвитком і віком

Загальновідомим фактом є те, що нормальний ріст і розвиток організму можливий лише тоді, коли він у достатній кількості одержує живильні речовини, що надходять із харчовими продуктами. Якщо ж порушується режим харчування або погіршується якість споживаних продуктів, це відразу відбивається на функціональному стані травної, нервової, ендокринної й інших систем і часто супроводжується схудненням або ожирінням

Стан здоров'я людину й тривалість його життя перебувають у прямої залежності від правильного харчування. Наприклад, надлишкове харчування з малорухливим способом життя приводить до порушення жирового обміну й розвитку атеросклерозу; порушення режиму харчування, кваплива їжа й недостатнє пережовування їжі часто приводить до розвитку запальних захворювань шлунка й дванадцятипалої кишки з наступним можливим переходом їх у виразкову хворобу

Виявлена залежність між хворобами, що розвиваються в результаті неправильного харчування, і працездатністю людину. Так, ожиріння негативне позначається на працездатності, особливо на продуктивності розумової праці

У сучасних умовах науково-технічного прогресу, механізації й автоматизації виробничих процесів энерготраты робітників основних професій знизилися. Знизилися й норми харчування. Зникли трудомісткі процеси, збільшився потік інформації, у зв'язку із чим зросла нервова напруга й відповідно підвищилася потребу у вітамінах і мікроелементах

Зниження м'язового навантаження й пов'язана з ним малорухомість висувають особливі вимоги до харчування людини. У зв'язку із цим на перший план висувається вивчення проблеми збалансованого харчування, в основу якого покладено оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, а саме взаємозв'язок основних харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних елементів) і їх складових частин (амінокислот білків, жирних кислот жирів і т.д.). Таким чином, поняття збалансованості харчових речовин є результатом установлення складних біохімічних співвідношень, що існують в організмі між окремими харчовими речовинами

Поряд із цим гігієна харчування вивчає способи готування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на живильну цінність харчового раціону, розробляє режим харчування з обліком професійних і кліматичних особливостей

У завдання гігієни харчування входить і складання санітарних норм і правил для проектування харчових підприємств із урахуванням сучасних вимог

Більшу роль у розвитку гігієни харчування зіграли росіяни вчені-гигиенисты А. П. Доброславин, Ф. Ф. Эрис-Ман, Г. В. Хлопин, а також учені-фізіологи І. П. Павлов, М. Н. Шатерников і ін. Особливо велике значення для гігієни харчування праць І. П. Павлова. Його називають основоположником науки про харчування, творцем вчення про травлення. В 1897 г. були опубліковані його 'Лекції про роботу головних травних залоз', у яких автор розкрив роль психогенного фактора в процесі приймання їжі, описав механізм фізіологічного процесу травлення залежно від складу їжі, обґрунтував порядок і умови приймання їжі й обстановку, у якій вона ухвалюється. Праці великого вченого послужили фізіологічним обґрунтуванням для правильного складання харчового раціону й режиму харчування. Його дослідження довели, що, що виділяється в 'порожній' шлунка шлунковий сік буває надзвичайно активним, здатним сильно впливати на слизувату оболонку шлунка, аж до утвору гастриту й наступного розвитку виразок

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 761 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)