АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційна діагностика. таблиця 1 Патологоанатомічні зміни Африканська чума свиней Класична чума свиней Збільшення селезінки (геморагічна) + -

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. А.4.14.2. Лабораторні зміни: діагностика та диференціальна діагностика
  3. А.4.15. Діагностика гіперосмолярного гіперглікемічного синдрому.
  4. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  5. Білет 29 ЗАГАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ І НАВКОЛО ПРЯМОКИШКОВИХ ТКАНИН.КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ.ГЕМОРОЙ.ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПРКТОЛОГІЧНИМИ ХВОРИМИ
  6. В даному випадку дуже важлива рання діагностика, так як фактор часу відіграє вирішальну роль, бо
  7. Види обстеження та діагностика захворювань
  8. Гонорея жіночих статевих органів, класифікація. Клініка, діагностика, методи провокації.
  9. Диф діагностика: з Раком
  10. Дифдіагностика.

таблиця 1

Патологоанатомічні зміни Африканська чума свиней Класична чума свиней
Збільшення селезінки (геморагічна) + -
Селезінка нормальна або злегка збільшена з інфарктами - +
Серозно-геморагічна пневмонія з драглистим серозно-фібринозним набряком міжчасткової сполучної тканини + -
Нирки повнокровні з численними крововиливами + -
Нирки бліді з дрібнокрапковими крововиливами - +
Лімфовузли (портальні, ниркові, шлункові, мезентеріальні) - геморагічна інфільтрація (вид кров’янистих згустків) + -
На розрізі лімфовузли мають мармуровий малюнок (темно-червоні перетинки та окремі поля сіро-білого кольору) - +
Скупчення великої кількості серозно-геморагічної рідини в грудній, черевній та перикардіальній порожнинах + -
Дифтеритичне запалення (бутони) в товстому відділі кишечника - -
Жовчний міхур – збільшений, набряклий + -

Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявленні ознак африканської чуми свиней туші з внутрішніми органами і шкірою знищують спалюванням.

Ветеринарно-санітарні заходи. Приміщення, в яких утримувалися тварини, цехи забою та обробки туш спочатку зрошують одним з розчинів: формаліну з вмістом 0,5% формальдегіду; 1,5%-м розчином параформу, виготовленим на 0,5%-му розчині їдкого натру; 5%-м розчином хлораміну або ін. відповідно до інструкції (з розрахунку 1 л./м2, експозиція – 3 год.). Застосовують також розчини хлорного вапна (4% активного хлору), гіпохлориду натрію (3% активного хлору) з розрахунку 1,5 л/м2 і експозицією 24 год.

Перед дезінфекцією поверхні стін, підлоги, дверей, обладнання миють гарячою водою з миючими засобами (2-3 % кальцинованої соди). Потім проводять механічну очистку приміщення.

Гнійну рідину обробляють сухим хлорним вапном, що містить не менше 25% активного хлору (з розрахунку 1,5 кг. на 10 л гнійної рідини). Малі порції гною спалюють, великі залишають на 1 рік для термічного знезараження, по краях гноєсховища посипають сухим хлорним вапном (2 кг/м2).

Транспортні засоби після промивання обробляють одним з розчинів: 1,5%-м формальдегіду; 1,5%-м параформу, приготовленого на 0,5% - му розчині їдкого натру, 5%-м розчином хлораміну (з розрахунку 1л/м2 і експозицією 3 год.).

Спецодяг дезінфікують в параформалінових камерах 1 год. при 57-600С або замочують в 55%-му розчині хлораміну Б (на одну частину спецодягу 9 частин дезінфікуючого розчину) впродовж 3 год. або в 0,5%-му розчині формальдегіду впродовж 24 год.

При температурі нижче 00С до дезінфікуючих розчинів додають 15-20% кухонної солі (50-600С) і наносять ці розчини з розрахунку 1,5л/м2, експозиція 3 год.

 

1.10. Бешиха свиней – інфекційне захворювання свиней від 3 до 12 міс.

ЗбудникErysipelotrix insidiosa – нерухома, тонка, пряма або злегка зігнута паличка, спор і капсул не утворює.

При нагріванні до 700С гине через 5 хв. Соління і копчення м’яса слабо впливає на збудника: в копченій свинині його виявляли через 170 діб після виготовлення. Низькі температури (-5... -150С) навіть при тривалій дії не знешкоджують м’ясо.

Післязабійна ветсанекспертиза. На шкірі червоні або сині плями різної величини і форми, при хронічному перебігу хвороби – некроз шкіри. Дрібні крововиливи на серозних оболонках. Майже всі лімфовузли збільшені, соковиті, кровонаповнені, червоно-фіолетового кольору, інколи з крововиливами. В легенях – слизово-гнійний бронхіт, венозний застій і набряк. Слизова оболонка тонкого кишечника гіперемійована інколи з крововиливами.

Селезінка збільшена і кровонаповнена.

Печінка збільшена, паренхіматозна тканина перероджена, інколи виявляють некротичні ділянки. Нирки трохи збільшені, з поверхні з крапковими крововиливами, межа між корковим і мозковим шаром стерта.

При хронічному перебігу хвороби основною патологічною ознакою є ендокардит на клапанах серця (частіше на двостулковому); виявляють пухкі розростання, схожі на грона кольорової капусти і являють собою відкладання фібрину.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні зазначеною хворобою, випускати в сирому вигляді забороняється.

За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язах тушу з внутрішніми органами направляють на утилізацію.

За відсутності патологічних змін у туші й органах рішення про використання Продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. У випадку виявлення збудника внутрішні органи утилізують, а туші випускають після проварювання або направляють на виготовлення м’ясних хлібів чи консервів.

У разі відсутності збудника тушу, сало і внутрішні органи дозволяється переробляти на варені або варено-копчені ковбаси, варено-копчені грудинки, корейки.

Патологічно змінені внутрішні органи, кишки і кров направляють на технічну утилізацію із знешкодженням при температурі не нижче 1000С, а при неможливості знезараження – знищують. Збирання ендокринної сировини не дозволяється. Шкури, зяті з хворих тварин дезінфікують протягом 48 год. в насиченому розчині (26%) кухонної солі з додаванням 1% соляної кислоти при температурі дезрозчину 150С, після дезінфекції шкури нейтралізують.

Ветеринарно-санітарні заходи. Для дезінфекції приміщень, де утримувались тварини і місць забою використовують розчин хлорного вапна (3% активного хлору), 2%-й розчин їдкого натру (70-800С), 0,5%-й розчин формальдегіду, 4%-й розчин кальцинованої соди (70-800С) та ін. (з розрахунку 1л/м2 площі). Одноразова обробка впродовж 1 год., при використанні кальцинованої соди - 3 год.

 

1.11. Ензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена) – Encephalomyelitis enzootica – інфекційна хвороба переважно поросят-сисунів і підсвинків 2-10 місячного віку, характеризується розвитком енцефаломієліту і появою паралічів. Хвороба проявляється парезами і паралічами внаслідок запалення головного та спинного мозку.

Збудник – нейротропний, РНК- вмісний вірус. При нагріванні до 70-800С руйнується через 60 хв., при кип’ятінні – впродовж кількох секунд. В засоленому м’ясі – через 30-40 діб.

Післязабійна ветсанекспертиза. Патологоанатомічні зміни нехарактерні. Інколи визначають гіперемію окремих органів грудної, черевної порожнини, слизової оболонки кишечника, мозкових оболонок, судин мозку, а також набряк речовини головного і спинного мозку і крапкові крововиливи в спинному мозку. Інколи селезінка збільшена.

При хронічному перебігу хвороби у дорослих тварин можлива атрофія окремих груп м’язів скелетної мускулатури і катаральна пневмонія.

Ветеринарно-санітарна оцінка. При наявності дегенератив-них змін мускулатури тушу з усіма внутрішніми органами направляють на утилізацію або спалюють. М’ясо і продукти забою переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви або направляють на проварювання, допускається використання голів, ніг і хвостів для виготовлення сальтисону і холодцю. Кістки, кров, головний і спинний мозок, кишки, шлунки, сечові міхури, стравоходи, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження. Шкури з тварин не знімають, а обпалюють або ошпарюють.

Ветеринарно-санітарні заходи. Хворих і підозрюваних у захворюванні свиней забивають на санітарній бойні або на загальному конвеєрі м’ясокомбінату в окрему зміну. Для дезінфекції приміщень застосовують 2%-й розчин формальдегіду, 3%-й розчин їдкого натру (70-800С), розчину гіпохлориту натру або освітлений розчин хлорного вапна (3% активного хлору, 0,5-1 л/м2 площі, експозиція 3-4 год.). Обладнання дезінфікують 5%-м розчином хлораміну або 3%-м розчином їдкого натру 70-800С. Автомашини при виїзді з м’ясокомбінату дезінфікують 2%-м розчином формальдегіду.

1.12. Хвороба Ауєскі (несправжній сказ) – Morbus Aujeszky –інфекційна хвороба, яка характеризується ураженням центральної нервової системи, запаленням легень, лихоманкою, сильним свербінням і розчісуванням шкіри у всіх видів тварин, крім свиней, норок та соболів.

До хвороби сприйнятливі усі види свійський і диких ссавців, але частіше реєструються у свиней, переважно у молодняка.

Збудник – ДНК-вмісний вірус. Його знаходять у свиней в шкірі, легенях, печінці, селезінці, головному мозку, м’язах і кістковому мозку. Витримує заморожування при -15...-200С впродовж 160 діб. У головному мозку, печінці, селезінці та легенях при зберіганні спочатку при температурі – 210С, а потім при 100С вірус зберігає патогенність до 20 діб.

Післязабійна ветсанекспертиза. У великої рогатої худоби і овець – розчісування шкіри в місцях свербіння. Інколи спостерігають гіперемію і набряк легень, гіперемія або крововиливи на слизовій оболонці сичуга, тонких та сліпої кишок.

У свиней найбільш характерні зміни: гіперемія, поява виразок та дифтеритичні нашарування на слизовій оболонці зіву, некротичні осередки в мигдаликах, серозні, або серозно-геморагічні витікання з носової порожнини, набухання кон’юнктиви, слизової оболонки глотки, гортані та верхньої частини трахеї. Можливий набряк легень з потовщенням та серозною інфільтрацією міжчасточкової сполучної тканини (переважно у поросят-сисунів); крапкові крововиливи на слизовій оболонці тонкого кишечника; кровонаповнення, соковитість та гіперемія в лімфатичних вузлах передньої частини туші (голови, шиї, легень). Рідко, але зустрічаються аналогічні зміни у лімфовузлах задньої частини туші. У молодих тварин в нирках крапкові крововиливи.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Туші і субпродукти від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, в си­рому вигляді не випускають.

Голову утилізують, а санітарна оцінка м'яса і субпродуктів проводиться за результатами мікробіологічних досліджень. У випадках виявлення сальмонел тушу направляють на проварювання або на виготовлення м'ясних хлібів, консервів, внутрішні ор­гани утилізують. За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби або консерви. Інші продукти. забою (крім шкур, ріг та ратиць) утилізують.

За наявності дистрофічних та інших патологічних змін у мускулатурі тушу із субпродуктами направляють на утилізацію із знешкодженням при температурі не нижче 1000С.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)