АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційна діагностика. таблиця 1 Патологоанатомічні зміни Африканська чума свиней Класична чума свиней Збільшення селезінки (геморагічна) + -

таблиця 1

Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявленні ознак африканської чуми свиней туші з внутрішніми органами і шкірою знищують спалюванням.

Ветеринарно-санітарні заходи. Приміщення, в яких утримувалися тварини, цехи забою та обробки туш спочатку зрошують одним з розчинів: формаліну з вмістом 0,5% формальдегіду; 1,5%-м розчином параформу, виготовленим на 0,5%-му розчині їдкого натру; 5%-м розчином хлораміну або ін. відповідно до інструкції (з розрахунку 1 л./м², експозиція – 3 год.). Застосовують також розчини хлорного вапна (4% активного хлору), гіпохлориду натрію (3% активного хлору) з розрахунку 1,5 л/м² і експозицією 24 год.

Перед дезінфекцією поверхні стін, підлоги, дверей, обладнання миють гарячою водою з миючими засобами (2-3 % кальцинованої соди). Потім проводять механічну очистку приміщення.

Гнійну рідину обробляють сухим хлорним вапном, що містить не менше 25% активного хлору (з розрахунку 1,5 кг. на 10 л гнійної рідини). Малі порції гною спалюють, великі залишають на 1 рік для термічного знезараження, по краях гноєсховища посипають сухим хлорним вапном (2 кг/м²).

Транспортні засоби після промивання обробляють одним з розчинів: 1,5%-м формальдегіду; 1,5%-м параформу, приготовленого на 0,5% - му розчині їдкого натру, 5%-м розчином хлораміну (з розрахунку 1л/м² і експозицією 3 год.).

Спецодяг дезінфікують в параформалінових камерах 1 год. при 57-60⁰С або замочують в 55%-му розчині хлораміну Б (на одну частину спецодягу 9 частин дезінфікуючого розчину) впродовж 3 год. або в 0,5%-му розчині формальдегіду впродовж 24 год.

При температурі нижче 0⁰С до дезінфікуючих розчинів додають 15-20% кухонної солі (50-60⁰С) і наносять ці розчини з розрахунку 1,5л/м², експозиція 3 год.

1.10. Бешиха свиней – інфекційне захворювання свиней від 3 до 12 міс.

Збудник – Erysipelotrix insidiosa – нерухома, тонка, пряма або злегка зігнута паличка, спор і капсул не утворює.

При нагріванні до 70⁰С гине через 5 хв. Соління і копчення м’яса слабо впливає на збудника: в копченій свинині його виявляли через 170 діб після виготовлення. Низькі температури (-5... -15⁰С) навіть при тривалій дії не знешкоджують м’ясо.

Післязабійна ветсанекспертиза. На шкірі червоні або сині плями різної величини і форми, при хронічному перебігу хвороби – некроз шкіри. Дрібні крововиливи на серозних оболонках. Майже всі лімфовузли збільшені, соковиті, кровонаповнені, червоно-фіолетового кольору, інколи з крововиливами. В легенях – слизово-гнійний бронхіт, венозний застій і набряк. Слизова оболонка тонкого кишечника гіперемійована інколи з крововиливами.

Селезінка збільшена і кровонаповнена.

Печінка збільшена, паренхіматозна тканина перероджена, інколи виявляють некротичні ділянки. Нирки трохи збільшені, з поверхні з крапковими крововиливами, межа між корковим і мозковим шаром стерта.

При хронічному перебігу хвороби основною патологічною ознакою є ендокардит на клапанах серця (частіше на двостулковому); виявляють пухкі розростання, схожі на грона кольорової капусти і являють собою відкладання фібрину.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні зазначеною хворобою, випускати в сирому вигляді забороняється.

За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язах тушу з внутрішніми органами направляють на утилізацію.

За відсутності патологічних змін у туші й органах рішення про використання Продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. У випадку виявлення збудника внутрішні органи утилізують, а туші випускають після проварювання або направляють на виготовлення м’ясних хлібів чи консервів.

У разі відсутності збудника тушу, сало і внутрішні органи дозволяється переробляти на варені або варено-копчені ковбаси, варено-копчені грудинки, корейки.

Патологічно змінені внутрішні органи, кишки і кров направляють на технічну утилізацію із знешкодженням при температурі не нижче 100⁰С, а при неможливості знезараження – знищують. Збирання ендокринної сировини не дозволяється. Шкури, зяті з хворих тварин дезінфікують протягом 48 год. в насиченому розчині (26%) кухонної солі з додаванням 1% соляної кислоти при температурі дезрозчину 15⁰С, після дезінфекції шкури нейтралізують.

Ветеринарно-санітарні заходи. Для дезінфекції приміщень, де утримувались тварини і місць забою використовують розчин хлорного вапна (3% активного хлору), 2%-й розчин їдкого натру (70-80⁰С), 0,5%-й розчин формальдегіду, 4%-й розчин кальцинованої соди (70-80⁰С) та ін. (з розрахунку 1л/м² площі). Одноразова обробка впродовж 1 год., при використанні кальцинованої соди - 3 год.

1.11. Ензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена) – Encephalomyelitis enzootica – інфекційна хвороба переважно поросят-сисунів і підсвинків 2-10 місячного віку, характеризується розвитком енцефаломієліту і появою паралічів. Хвороба проявляється парезами і паралічами внаслідок запалення головного та спинного мозку.

Збудник – нейротропний, РНК- вмісний вірус. При нагріванні до 70-80⁰С руйнується через 60 хв., при кип’ятінні – впродовж кількох секунд. В засоленому м’ясі – через 30-40 діб.

Післязабійна ветсанекспертиза. Патологоанатомічні зміни нехарактерні. Інколи визначають гіперемію окремих органів грудної, черевної порожнини, слизової оболонки кишечника, мозкових оболонок, судин мозку, а також набряк речовини головного і спинного мозку і крапкові крововиливи в спинному мозку. Інколи селезінка збільшена.

При хронічному перебігу хвороби у дорослих тварин можлива атрофія окремих груп м’язів скелетної мускулатури і катаральна пневмонія.

Ветеринарно-санітарна оцінка. При наявності дегенератив-них змін мускулатури тушу з усіма внутрішніми органами направляють на утилізацію або спалюють. М’ясо і продукти забою переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви або направляють на проварювання, допускається використання голів, ніг і хвостів для виготовлення сальтисону і холодцю. Кістки, кров, головний і спинний мозок, кишки, шлунки, сечові міхури, стравоходи, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження. Шкури з тварин не знімають, а обпалюють або ошпарюють.

Ветеринарно-санітарні заходи. Хворих і підозрюваних у захворюванні свиней забивають на санітарній бойні або на загальному конвеєрі м’ясокомбінату в окрему зміну. Для дезінфекції приміщень застосовують 2%-й розчин формальдегіду, 3%-й розчин їдкого натру (70-80⁰С), розчину гіпохлориту натру або освітлений розчин хлорного вапна (3% активного хлору, 0,5-1 л/м² площі, експозиція 3-4 год.). Обладнання дезінфікують 5%-м розчином хлораміну або 3%-м розчином їдкого натру 70-80⁰С. Автомашини при виїзді з м’ясокомбінату дезінфікують 2%-м розчином формальдегіду.

1.12. Хвороба Ауєскі (несправжній сказ) – Morbus Aujeszky –інфекційна хвороба, яка характеризується ураженням центральної нервової системи, запаленням легень, лихоманкою, сильним свербінням і розчісуванням шкіри у всіх видів тварин, крім свиней, норок та соболів.

До хвороби сприйнятливі усі види свійський і диких ссавців, але частіше реєструються у свиней, переважно у молодняка.

Збудник – ДНК-вмісний вірус. Його знаходять у свиней в шкірі, легенях, печінці, селезінці, головному мозку, м’язах і кістковому мозку. Витримує заморожування при -15...-20⁰С впродовж 160 діб. У головному мозку, печінці, селезінці та легенях при зберіганні спочатку при температурі – 21⁰С, а потім при 10⁰С вірус зберігає патогенність до 20 діб.

Післязабійна ветсанекспертиза. У великої рогатої худоби і овець – розчісування шкіри в місцях свербіння. Інколи спостерігають гіперемію і набряк легень, гіперемія або крововиливи на слизовій оболонці сичуга, тонких та сліпої кишок.

У свиней найбільш характерні зміни: гіперемія, поява виразок та дифтеритичні нашарування на слизовій оболонці зіву, некротичні осередки в мигдаликах, серозні, або серозно-геморагічні витікання з носової порожнини, набухання кон’юнктиви, слизової оболонки глотки, гортані та верхньої частини трахеї. Можливий набряк легень з потовщенням та серозною інфільтрацією міжчасточкової сполучної тканини (переважно у поросят-сисунів); крапкові крововиливи на слизовій оболонці тонкого кишечника; кровонаповнення, соковитість та гіперемія в лімфатичних вузлах передньої частини туші (голови, шиї, легень). Рідко, але зустрічаються аналогічні зміни у лімфовузлах задньої частини туші. У молодих тварин в нирках крапкові крововиливи.

Ветеринарно-санітарна оцінка. Туші і субпродукти від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, в си­рому вигляді не випускають.

Голову утилізують, а санітарна оцінка м'яса і субпродуктів проводиться за результатами мікробіологічних досліджень. У випадках виявлення сальмонел тушу направляють на проварювання або на виготовлення м'ясних хлібів, консервів, внутрішні ор­гани утилізують. За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби або консерви. Інші продукти. забою (крім шкур, ріг та ратиць) утилізують.

За наявності дистрофічних та інших патологічних змін у мускулатурі тушу із субпродуктами направляють на утилізацію із знешкодженням при температурі не нижче 100⁰С.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав