АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хламідайна пневмонія

Особливості перебігу атипових пневмоній

Мікоплазменна пневмонія.

Варіанти клінічного перебігу:

1. Ураження верхніх дихальних шляхів (фарингіти, бронхіти)

2. Ураження нижніх дихальних шляхів (пневмонія, плеврит, абсцедування)

3. Гемолітичні зміни (гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура)

4. Ураження ШКТ (гастроентерит, гепатит, панкреатит)

5. М’язово-скелетні та неврологічні ураження (міальгії, артралгії, поліартрит, периферійні, черепно-мозкові неврити)

6. Поліаденопатія, септикопіємія.

- Типовим є: нав’язливий, частий кашель, який триває 2-3 тижні і може призводити до блювання

- Розпочинається з фарингіту, кашлю, підвищення температури до 39⁰С, болі в суглобах, мязах, сильний біль в грудях, часто лімфоаденопатія

- Перкуторно-аускультативна картина над легенями мінімальна.

- Рентгенологічно: легеневі інфільтрати, рідко – масивне ураження. Повільний рентгенологічний регрес

- Аналіз крові: змін немає, можливий лімфоцитоз, збільшення ШОЕ

- Затяжний перебіг, у третини можливе формування бронхоектазів.

Хламідайна пневмонія

Субклінічний перебіг, особливо у дітей 1-го року життя

Етапність і поступовість у виникненні симптомів:

- помірний загально токсичний синдром, а симптоми ураження легень залишаються на другому плані

- ознаки риніту

- кхекання

- сухий, приступоподібний, уривчастий (коклюшеподібний, але без реприз) кашель, який супроводжується ціанозом

- температура як правило не підвищується до кінця першого тижня наростає інтоксикація

- на першому тижні в паравертебральних ділянках незначне, але стабільне вкорочення легеневого звуку та сухі розсіяні та провідні хрипи з зоною ослаблення дихання частіше в нижніх відділах

- до кінця другого тижня в зоні ослабленого дихання невелика ділянка дрібно- і середньо пухирчатих хрипів, по периферії якої продовжують сухі розсіяні і частково спастичні хрипи

- дихальна недостатність виражена незначно

- в крові: лейкоцитоз (лейкопенія), нерізко виражена еозинофілія і помірно висока ШОЕ (до 20-30 мм.год)

- рентгенологічно: ознаки дифузійної інтерстиціальної пневмонії. Можлива поява альвеолярних інфільтратів на фоні енфізиматозного здуття легень з картиною посилення легеневого малюнку з обох боків та явищами пери бронхіту.

Принципи антибіотикотерапії гострих пневмоній

(Шабалов Н.П., 2001)

1. Дітям старше 6 місяців з гострою пневмонією без токсикозу і інших ускладнень, які захворіли вдома, призначають пеніцилін в ДД 100-150 тис. Од/кг, навіть якщо вони отримували пеніцилін 2-3 дні вдома в менших дозах (20-30 тис.Од/кг).

2. Дітям з алергією на пеніцилін або тим, які недавно отримували його призначити цефалоспорини І, ІІ покілоння або макроліди.

3. Новонародженим і дітям перших 6 місяців життя, які захворіли вдома, лікування розпочинають з напівсинтетичних пеніцилінів або цефалоспоринів ІІ покоління в поєднанні з аміноглікозидами в звичайних дозах.

4. Масивні інфільтрати, “гнійничкові захворювання” в минулому або при поступленні в стаціонар, інші фактори ризику деструктивних пневмоній – покази для застосування мінімум 2 антибіотиків, один з яких вводити довенно крапельно (цефалоспорини І, ІІ, ІІІ покоління), інший дом’язево (напівсинтетичні пеніциліни).

5. Афебрильна пневмонія – показ для застосування макролітів.

6. Аспіраційна пневмонія при нетяжкому протіканні може бути лікована пеніцилінами у поєднанні з аміноглікозидами, тяжка – показ до застосування лінкозамідів

7. Якщо є результати бактеріоскопії харкотиння чи бронхіального складового можна керуватись знаннями про дію а/б на різні групи мікроорганізмів.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 270 | Нарушение авторских прав