АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що підлягають вивченню на практичному занятті

Вінницький національний медичний університет

Ім. М.І. Пирогова

В. о. завідувача

кафедри акушерства та гінекології № 2

_________д.м.н. доцент О.В. Булавенко

1 вересня 2009 року

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Вінниця – 2009

Кількість академічних годин: 4

Місце проведення заняття: навчальна кімната, обсерваційне відділення.

Оснащення: таблиці, муляжи, історії пологів тематичних хворих.

Мета заняття:

Загальна: Ознайомити студентів з діагностикою і терапією септичних післяпологових ускладнень.

Конкретна:

Студент повинен знати:

1) принципи профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерському стаціонарі;

2) фактори ризику розвитку септично-інфекційних ускладнень у матері та новонародженого;

3) класифікацію післяпологових інфекційних ускладнень;

4) сучасний погляд на розвиток синдрому системної запальної відповіді;

5) обсяг консервативного лікування та хірургічного втручання при післяпологових інфекційних ускладненнях при різноманітних клінічних формах;

6) показання та принципи інтенсивної терапії.

Студент повинен вміти:

1) оцінити клінічні ознаки післяпологової інфекції;

2) інтерпретувати результати лабораторних досліджень;

3) скласти план комплексного лікування та змінити його у зв'язку з неадекватністю чи, навпаки, з появою ознак покращання стану;

4) оцінити показання до хірургічного втручання;

5) виписати рецепти для лікування хворої (антибіотики, утеротоніки, десенсибілізуючі засоби тощо).

Основні питання,

що підлягають вивченню на практичному занятті

1. Сучасний погляд на етіологію, патогенез післяпологових інфекційних ускладнень.

2. Класифікація післяпологових септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом.

3. Післяпологова виразка та ендометрит. Клініка, діагностика, лікування.

4. Параметрит. Клініка, діагностика, лікування.

5. Аднексит. Клініка, діагностика, лікування.

6. Післяпологовий пельвіоперитоніт. Клініка, діагностика, лікування.

7. Післяпологовий тромбофлебіт. Клініка, дагностика, лкування.

8. Інфекційно-токсичний шок. Клініка, діагностика.

9. Принципи інтенсивної терапії інфекційно-токсичного шоку.

10. Акушерський сепсис. Сучасний погляд на етіологію та патогенез. Клініка, діагностика, лікування.

11. Віддалені наслідки сепсису та інфекційно-токсичного шоку.

12. Післяпологовий мастит. Клініка, діагностика, лікування.

Організаційна структура заняття:

Організаційна частина – 2 хвилини.

Перевірка первинного рівня знань (тестовий контроль) – 10-15 хвилин.

Інструктаж викладача (мотивація теми) – 10 хвилин.

Самостійна робота студентів – 50 хвилин.

Підведення підсумків, оцінка діяльності кожного студента – 5 хвилин.

Завдання для самостійної роботи – 3 хвилини.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 390 | Нарушение авторских прав