АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні симптоми і синдроми захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК,

КРОВІ, ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ.

План лекції:

1. Основні скарги та симптоми характерні для захворювання нирок, крові, ендокринної системи та особливості обстеження пацієнтів. (α II)

2. Методи діагностики захворювань нирок та сечовивідних шляхів. (α II)

3. Діагностичне значення лабораторних досліджень сечі. Інструментальні методи обстеження. (α II)

4. Методи діагностики опорно – рухового апарату. (α II)

5. Методи діагностики захворювань обміну речовин. (α II)

6. Методи діагностики захворювань крові. (α II)

7. Методи діагностики захворювань ендокринної системи та їхнє значення. (α II)

8. Загальні висновки по основним розділам лекції.

1. Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції.

Основні симптоми і синдроми захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

1. Дизурія – часте болісне сечовипускання.

2. Поліурія – збільшення добової кількості сечі більш ніж 2 літри.

Може бути ниркового і поза ниркового походження: при надмірному вживанні рідини, серцевих або ниркових набряках, застосуванні сечогінних засобів, захворюваннях ендокринної системи. Стійка поліурія з виділенням сечі низької щільності має назву гіпостенурія.

3. Олігурія – зменшення добового діурезу.

4. Анурія – повне припинення виділення сечі. Якщо причиною анурії є припинення секреції сечі нирками – секреторна анурія. Екскреторна анурія – стан коли сеча не поступає в сечовий міхур внаслідок обтюрації сечових шляхів каменем, пухлиною, лімфатичним вузлом.

5. Полакіурія – часті позиви до сечовипускання із виділенням незначної кількості сечі.

6. Ніктурія – перевага нічного діурезу над денним.

7. Симптом Пастернацького – виникнення різкого болю при постукуванні в ділянці проекції нирок. Може бути одно- і двобічним.

Сечові симптоми:

1. Гематурія – виділення із сечею еритроцитів. Може бути мікро гематурія (еритроцитів незначна кількість і колір сечі незмінний) та макрогематурія (значна кількість еритроцитів, колір сечі у вигляді “м’ясних ополисків”).

2. Гемоглобінурія – виділення нирками гемоглобіну без формених елементів крові.

3. Лейкоцитурія – виділення із сечею лейкоцитів.

4. Піурія – виділення гною в сечі.

5. Циліндрурія – виділення із сечею циліндрів, які являють собою білкові зліпки дистальних канальців нирок. Циліндри бувають гіалінові, зернисті, епітеліальні.

Синдроми при захворюваннях нирок:

1. Ниркові набряки (набряковий або нефротичний синдром). Характерна локалізація набряків на повіках, обличчі – де найбільш пухка підшкірна основа. Набряки з’являються на тлі блідості шкірних покривів. Швидко виникають і збільшуються, і так само швидко зникають. Можливо накопичення рідини в серозних порожнинах.

2. Ниркова гіпертензія. Обумовлена участю нирок в регуляції артеріального тиску. Ішемія нирок – збільшення утворення реніну – перехід реніну в ангіотензиноген – в ангіотензин – звуження артеріол – підвищення АТ. Ангіотензин збільшує утворення альдостерону, що зумовлює затримку натрію в організмі – підвищення АТ. Проявляється звичайними симптомами гіпертензії – головним болем, шумом у вухах, головокружінням, порушенням зору. Підвищення АТ стійке, погано підлягає лікуванню, характерний підйом діастолічного тиску, має тяжкі наслідки і ускладнення.

3. Сечовий синдром (нефрітичний) – поява в сечі білка, формених елементів крові, циліндрів.

Огляд хворих. Положення у ліжку може бути активним, пасивним, вимушеним (лежить на хворому боці). Шкірні покриви бліді, сліди розчухів на тілі. Запах аміаку із роту. Можливі набряки.

Пальпація нирок. Проводять в положенні лежачи або стоячи. У нормі нирки не пальпуються. Пропальпувати нирки можливо при їх значному збільшенні або зміни їх розташування.

Перкусія. Методом постукування визначають симптом Пастернацького.

Додаткові методи обстеження. Вимірювання АТ тричі на добу. Головними методами діагностики залишаються лабораторні. В загальному аналізі сечі виявляють щільність, колір, наявність цукру, білку, формених елементів крові, циліндрів. Для виявлення кількості формених елементів крові і циліндрів застосовують осадові проби Адиса-Каковського, Нечипоренко, Амбурже. Для визначення функціональної здатності нирок застосовують пробу за Земницьким. Біохімічний аналіз крові дає змогу визначити вміст в крові кінцевих продуктів білкового обміну (залишковий азот, сечовина, креатини). Сучасним методом обстеження нирок є УЗД – дає змогу визначити стан паренхіми нирок, наявність конкрементів, структурні зміни в будові нирок. Не втратили свого значення і рентгенологічні методи – урографія і екскреторна урографія.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 942 | Нарушение авторских прав