АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ К 04.5 Хронічний апікальний періодонтит постійного зуба. Клінічна форма – загострений хронічний періодонтит

Клінічна форма – загострений хронічний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

- різкий біль при накушуванні на зуб;

- постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

- відчуття “вирослого зуба” (він вищий за сусідні зуби) і перший вступає у контакт з антагоністами

- асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин на стороні ураження;

- підвищення температури тіла, млявість, поганий сон можливе підвищення температури до 38-39⁰С.

- уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

- зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція на термічні подразники;

- болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба

- слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації;

- регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

- знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

- наявні зміни кісткової тканини періапікальної ділянки при рентгенологічному досліджені, а саме: розрідження кісткової тканини біля верхівки коренів та в ділянці біфуркації при рентгенологічному дослідженні. Залежно від клінічної форми хронічного періодонтиту;

- при хронічному фіброзному періодонтиті: нерівномірне розширення періодонтальної щілини у ділянці верхівки кореня;

- при хронічному гранулюючому періодонтиті: у періапальних тканинах вогнище розрідження неправильної форми з нечіткими краями, контури вогнища нагадують язики полум’я

- при хронічному гранульоматозному періодонтиті: у періапікальних тканинах обмежене просвітлення в ділянці апексу, яке має овальну чи круглу форму, діаметром до 5 мм. Контури гранульоми чітко обмежують її від здорової кістки

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

- ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

- повного руйнування коронки;

- перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

- знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

- інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

- закриття каріозної порожнини пухкою пов’язкою (ватяною кулькою)

- призначення частих полоскань порожнини рота і ураженого зуба розчинами антисептиків

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю: інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

- у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

- закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

- у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, зменшення вогнищ патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: зменшення патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 496 | Нарушение авторских прав