АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова і функції середнього мозку.

Прочитайте:
  1. D. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  2. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  3. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  4. E. - Присереднього шкірного нерва передпліччя.
  5. I. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  6. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  7. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  8. N. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  9. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  10. Анатомічна будова кістки

Середній мозок (Mesencephalon)

Середній мозок (Mesencephalon) це відносно невеликий відділ стовбура мозку, розташований між мостом і проміжним мозком. Виникнення проміжного мозку на ранніх етапах еволюції зумовлене розвитком слухового та зорового аналізаторів. Розвивається він із третього вторинного мозкового пузиря.

У середньому мозку виділяють такі основні частини: дах (tectum), покришку (tegmentum) і ніжки мозку (crus cerebri), між останніми знаходиться порожнина середнього мозку - водопровід (рис. 1).

Дах середнього мозку це пластинка білої речовини, на якій розташовані дві пари горбиків (два нижніх і два верхніх горби чотиригорбикового тіла). Горбики розділені перехрестом поперечної і поздовжньої борозн. Поздовжня борозна, крім того, між верхніми горбиками утворює заглиблення в якому розташоване шишкоподібне тіло обо епіфіз (epiphysis), а у нижніх переходить у вуздечку верхнього мозкового паруса. З боків вуздечки відходять корінці блокового нерва (n. trochlearis, IV).

Зверху горби середнього мозку вкриті тонким шаром білої речовини мозку, під яким розташоване скупчення сірої речовини - в верхніх горбках - сірий шар верхнього горбика, а у нижніх - це ядро нижнього горбика.

Чотиригорбикове тіло пов’язано з реалізацією рефлекторних функцій. Зокрема, верхні горби чотиригорбикового тіла (більші ніж нижні) - пошарова ядерна структура, утворена волокнами зорового тракту, яка бере участь у зорових і загальносоматичних рефлексах (наприклад, “старт-рефлекси”). Отже, верхні горби - це підкорковий зоровий рефлекторний центр, який забезпечує інтеграцію і передачу інформації у вищі відділи мозку.

Нижні горби - частина слухового шляху. Аференти до нижніх горбиків надходять по волокнах латеральної петлі та спинно-тектального тракту. Вони утворюють ручки нижніх горбиків, які проходять під верхніми горбиками. Правий і лівий горбики сполучаються за допомогою тектальної комісури. Клітинний склад кори задніх горбиків, яка у людини займає значну їх частину різко відрізняється і зв`язків верхніх горбиків. У ній наявні сплющені і видовжені нейрони в поверхневих шарах і зірчасті - у глибоких.

У наземних хребетних функції даху мозку є значними. Висхідні аксони нейронів, пов`язаних із слуховими аферентами, утворюють висхідний шлях - латеральну петлю. У амфібій латеральна петля досягає середнього мозку і закінчується на групі клітин - півмісяцевому горбику. У рептилій і птахів ця група нейронів перетворюється у двогорбикову структуру, яка внаслідок розвитку перетворюється у чоторогорбикову. Задні горби чотиригорбикового тіла - це основний слуховий центр. Еферентни волокна від цих горбиків йдуть вглиб мозку до стовбурових ядер і ретикулярної формації. Передній горби у рептилій і птахів виконують функції вищого центру аналізу і координації зорової інформації.

У ссавців у зв`язку із більшим розвитком мозку і нової кори зокрема, функції тектуму значно змінюються. Так, у рептилій і птахів аферентні шляхи від зорових і слухових рецепторів закінчуються, в основному, в середньому мозку. Від цих аферентних шляхів відходять відгалуження до недорозвинених колінчастих тід проміжного мозку. А у ссавців прямі аферентні шляхи від сітківки закінчуються на колінчастих тілах проміжного мозку. І значно менша частина аферентів, як і у нижчих, відгалужуючись закінчується на передніх горбах текткмк. Те ж характерне і для латеральної петлі: у ссавців більша частина її волокон проходить через середній мозок не перериваючись і досягає медіальних колінчастих тіл проміжного мозку. Отже, у ссавців основний аналіз аферентних сигналів переміщується у кінцевий мозок - теленцефалізація функцій. З активністю тектуму у людини і вищих тварин пов`язують сильні примітивні захисні реакції, які виникають при вигляді плазуючих тварин. У людей із порушенлю функцією тектуму такі реакції не виникають.

Чотиригорбикове тіло знаходиться у структурно-функціональному двобічному зв’язку із спинним мозком і його низхідні волокна утворюють під водопроводом перехрест середнього мозку.

Ніжки мозку (pedunculi cerebri) - це два масивних тяжі, розташовані на вентральному боці середнього мозку, які виходять із моста і під кутом 80 градусів направляються вперед до півкуль головного мозку. Між правою і лівою ніжками знаходиться заглиблення, яке називається міжніжковою ямком, на дні якої в середній мозок входять кровоносні судини. Ці ділянки містять велику кількість отворів і називається задня продірявлена речовина. На внутрішній поверхні кожної ніжки розташована маленька окорухова борозна з якої виходять корінці окорухового нерва (n. oculomotoris, ІІІ). Вздовж зовнішньої поверхні ніжки проходить латеральна борозна середнього мозку в якій розташований блоковий нерв (n. trochlearis, IV).

Ніжки мозку приято розділяти на три основні частини: покришка середнього мозку(tegmentum), основа ніжок мозку (crus cerebri) і чорна субстанція (substantia nigra).

Чорна субстанція відділяє покришку від основи ніжок мозку. Чорна субстанціяскладається з нейронів, тіла яких містять чорний пігмент меланін, кількість якого з віком збільшується. Нейрони чорної субстанції одержують основні зв`язки від базальних ядер, а її аксони направляються до ядер покришки середнього мозку і у спинний мозок. Вона простягається від ніжок мозку до проміжного мозку та бере участь у реалізації стато-кінетичної функції.

Покришка середнього мозку є продовженням аналогічної структури моста. вона утворена сірою речовиною у вигляді ядер або дрібних нейронів і білою речовиною мозку, яка містить волокна низхідних і висхідних провідних шляхів. В покришці середнього мозку розташоване велике скупчення клітин - червоне ядро (nucl. ruber). Еволюційно червоне ядро утворилось пізніше, ніж чорна субстанція. Його довжина 3-5 см. Воно розташоване дорзальніше від чорної сустанції, простягається по всьому середньому мозку до рівня задніх горбів та заходить у проміжний мозок до таламуса.

Червоне ядро складається із двох частин - задньої, в якій розташовані нейрони великих розмірів і передньої - дрібноклітинної. В червоному ядрі закінчується основна кількість волокон від зубчастого ядра мозочка. Крім того, сюди йдуть волокна від лобної частки кори, базальних ядер, таламуса і даху серелнього мозку. Специфічною характеристикою червоного ядра є великі мультиполярні нейрони на яких починається рубро-спинальний тракт. Червоне ядро є також важливим центром екстрапірамідних шляхів, бере участь у керуванні автоматичними рухами та підтриманні тонусу м`язів. Від нього починаються низхідні волокна червоноядерно-спинномозкових шляхів.

Основа ніжок мозку -складається з низхідних волокон, які в основному належать до пірамідних шляхів і корково-мосто-мозочкового шляху.

Залишком порожнини ІІІ мозкового пузиря є водопровід середнього мозку (agueductus cerebri), який сполучає порожнину ІІІ i IV шлуночків і заповнений спинномозковою рідиною. Навколо водопроводу розташована центральна сіра речовина, яка є частиною ретикулярної формації середнього мозку. В ній знаходяться ядра двох пар черепно-мозкових нервів: ядро окорухового нерва (n. oculomotoris) і ядро блокового (n. trochlearis) нервів. Там же знаходиться парасимпатичне ядро вегетативної нервової системи - додаткове ядро окорухового нерва.. Та проміжне ядро ретикулярної формації. Це ядро створює висхідний активуючий вплив на таламус, базальні ядра і кору великого мозку. Латеральніше від водопроводу розташоване мезенцефалістичне ядро трійчастого нерва (n. trigeminus, V). Пошкодження цієї ділянки приводить до порушення чергування сну і бадьорості.

В середньому мозку розташовані підкоркові центри слуху і зору, ядра нервів ІІІ і IV пари, які забезпечують інервацію довільних рухів очного яблука, а також середньомозкове ядро V пари черепних нервів.

Отже, середній мозок виконує складні рефлекторні функції (узгоджені рухи голови, очей і тулуба у відподь на звукові та світлові подразнення, реакцію зіниць на світло та ряд інших) та відіграє важливу роль у автоматизмі рухів. Пошкодження ретикулярної формації середнього мозку, червоного ядра і чорної субстанції може викликати мимовільні посмикування і ригідність. При пошкодженні основи ніжок мозку розвиваються паралічі і парези.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 933 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)