АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  3. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  4. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  5. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  6. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  7. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  8. Гістологічна класифікація пухлин центральноїнервової системи (ВОЗ, 1979)
  9. Гістологічна класифікація пухлин шкіри (ВОЗ, 1980)
  10. Гістологічна класифікація пухлин щитовидної залози (ВОЗ, 1974)

За поширеністю: - трансмуральний (велико осередковий «ІМ із зубцем Q»);

- нетрансмуральний (дрібно осередковий) або субендокардіальний «ІМ зубця Q»).

За перебігом: - гострий; - підгострий; - затяжний (виникнення нового ІМ в межах 48-72 год. від початку хвороби); - рецидивний (до 2 міс.). - повторний (через 2 міс. і більше).

Атипові форми ІМ: - астматичний; - гастралгічний (абдомінальний);- церебра-

льна; - периферична; - аритмічний; - безбольовий (малосимптомний).

Класифікація періодів ІМ:

1. Передінфарктний стан (від 1 дня до 4 тиж. - зміна характеру болю, частіша-ють приступи стенокардії, задишка, тахікардія, інколи почуття перебоїв в роботі серця).

2. Найгостріший період (перші 2 год. від початку хвороби - час гострої ішемії міокарда і початку його некрозу).

3. Гострий період ( до 10-го дня від початку хвороби - час формування осередку некрозу).

4. Підгострий період від 4 до 8 тижнів - час формування рубця).

5. Постінфарктний період (від 2 до 6 місяців - час адаптації міокарда до нових умов функціонування).

Медсестринський процес при інфаркті міокарда:

І етап медсестринського процесу - Медсестринське обстеження

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А.Скарги:

І.Типова форма (ангінозний варіант, больовий):

- характерний симптом - біль;- локалізація болю - в ділянці серця або за грудиною; - характер болю - пекучий, роздираючий, ніби серце пронизує розпечений прутик; - іррадіація болю - в ліве плече, ліву руку, шию, нижню щелепу; - тривалість болю - від 30 хв. і більше; біль не купірується нітрогліцерином; - розвивається різка - загальна слабкість.

ІІ.Атипова форма: - астматична (виникає гостра лівошлункова недостатність: набряклегенів, серцева астма);- аритмічна (порушення ритму - миготлива аритмія, екстрасистолія, надшлуночкова і шлуночкові тахікардія);- гастралгічна або абдомінальна (біль в підложечковій ділянці з іррадіацією в спину, в підребер`я, блювота), ця форма ІМ симолює гострий гастрит, загострення виразкової хвороби, гострий панкреатит; - церебральна (головокружіння, головна біль, порушення мови, зору, парези кінцівок, інсульти, нудота, блювання);

- безбольова (немотивована слабкість, нездужання загальне); - периферична (біль

виникає між лопатками, в лівій руці).

Б.Анамнестичні дані:

- стать Ч:Ж=5,1:1(2:1); - вік працездатний; - наявність етіологічних чинників;

-тривалі, надмірні негативні, емоції; - розумове і фізичне перенапруження;

- алкогольна і нікотинова інтоксикації.

В. Об’єктивні методи обстеження:

- збудження, що було на початку приступу,змінюється пригніченістю, відчуттям страху, потовиділення посилюється; - блідість абоціаноз шкіри і слизових оболонок, акроціаноз; - PS - тахікардія, іноді брадикардія; - АТ - спочатку підвищується, а потім знижується; - аускультація - ритм галопу(ослаблення скорочувальної здатності серцевого м’яза); - t0 тіла - підвищується на 2-3 день захворювання, з наступним зниженням і нормалізацією до 7-10 дня;

- аналіз крові: - підвищення рівнів тропонінів Т та І, міоглобіну, С- реактивного протеїну; - зростанням активності ферменту АсАТ; класичний симптом (пере-хрестя в динамиці лейкоцитозу та ШОЕ) - лейкоцитоз при нормальних показниках ШОЕ в перші дні, потім зниження кількості лейкоцитів і підйом ШОЕ; - ЕКГ - а) зміна комплексу ORS, передусім збільшенням або поява патоло-гічного зубця O (зона некрозу); б) зміщення сегмента S-T (зона ушкодження); в) зона ішемії, розташована далі до периферії (інверсія зубця T).

Ускладнення:

Ранні: - аритмії і порушення провідності; - кардіогенний шок; - гостра серцева недостатність; - розрив серця; - аневризма серця; - тромбоемболія; -післяінфаркт- на стенокардія.

Пізні: - синдром Дреслера (перикардит, плеврит, пневмонія, поліартрит); -ХСН;

- тромбоемболії; - аневризма серця.

ІІ етап сестринського процесу - Медсестринська діагностика

Наявні проблеми: - різкі болі в ділянці серця або за грудиною з типовою або атиповою ірадіацією; - сильне збудження; - страх смерті; - задишка; - суворий ліжковий режим; - запаморочення; - субфебрильна або висока температура тіла.

Потенційні проблеми: можливий розвиток кардіогенного шоку, гострої серцевої недостатності, порушення серцевого ритму тощо.

Складемо медсестринський діагноз: -різкі болі в ділянці серця (за грудиною;

- сильне збудження; - страх смерті; - задишка; - суворий ліжковий режим;

- запаморочення; - субфебрильна або висока температура тіла, що підтверд-жується скаргами пацієнта та об'єктивними даними.

ІІІ етап медсестринського процесу -

Планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнтів та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнтів до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.

ІV етап медсестринського процесу - Реалізація плану медсестринських втручань

1.1. Підготовка пацієнта та взяття крові для ЗАК, аналізу на ферменти, ІДК.

2.1. Підготовка пацієнта до ЕКГ, УЗД серця, рентгеноскопії органів грудної клітки, радіоізотопної діагностики (сцинтиграфії міокарда з пірофосфатом).

3.1. Створення для пацієнта комфортних умов. Режим - суворий палатний. Положення пасивне, напівсидячи, піднімаючи головний кінець ліжка. Досить

 

рано можна розпочати лікувальну гімнастику. Важливо всилити пацієнтові віру і впевненість у видужання.

3.2. Спостереження та контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта:

3.3. вимірювання температури тіла, підрахунок і характеристика серцевих скорочень РS, ЧДР.

3.3. Контроль та допомога пацієнтові у раціональному харчуванні: дієта №10 - і, із виключенням продуктів, які сприяють метеоризму.

3.4. Допомога пацієнтові у дотриманні правил особистої гігієни. Подача судна, допомога пацієнтові у фізіологічних відправленнях.

4. Виконання призначень лікаря:

4.1. Ліквідація больового синдрому:

4.1.1. Нітрати: нітрогліцерин під язик, при відсутності ефекту повторити через 5 хв. (малоефективний) ;

4.1.2. Наркотичні анальгетики:

- морфін- п/ш, в/м - 1-2 мл 1 % ( спочатку ), а потім кожні 3-4г.повторю- ють дозу - 0,5-0,75 мл; в/в -0,3-0,5 мл 1 % р-на на 10 мл ізотон. р-ну Nа Сl

Якщо не буде ефекту - повторити (доза не повина бути більше 1-1,0 мл).

Побічна дія: пригнічення дихального центру, збудження блювотного центру і поява блювання, зниження АТ, брадикардія, затруднення сечовипускання.

Для зменшення побічного впливу: одночасно з ним приміняють 0,5-1мл 0,1 % р-на атропіну (при брадикардії); з платифіліном – 1 мл 0,2 % (при

тахікардії). При різкому пригніченню дихання під час введення морфіну можна ввести в/в - кордіамін 2-3 мл.;

- промедол -п/ш; в/м; в/в - 1-2 мл 1 % р-на на 10 мл ізотонічного р-н Na Cl;

- омнопон-п/ш, 1 мл 1 % або 2 %.

Для посилення дії наркотичних анальгетиків їх можна приміняти з анальгіном, антигістамінними препаратами - знеболюючий «коктейль» (1мл 2 % р-н промедолу, 1-2 мл 50 % р-на анальгіну, 1-2 мл 1% р-на димедролу, 0,5 мл 1 % р-на атропіну).

- піритрамід, пентозоцин, тилідин, трамадол.

4.1.3. Метод атаральгезії: промедол або морфін+седуксен, При пригніченні дихання або схильності до бронхоспазму - анальгін або баралгін+ седуксен.

4.1.4. Метод нейролептаналгезії: таламонал (фентаніл+дроперидол - 2:1 або 3:1)

4.1.5. Наркоз оксидом азоту 80%+кисню20%.

4.2. Відновлення магістрального коронарного кровотоку і попередження подальшого тромбоутворення:

4.2.1. Тромболітики: в перші 6 год - стрептоліаза, фібринолізин, альтеплаза, гепарин, фраксипарин; антиагреганти: ацетилсаліцилова кислота, тиклід.

4.3. Рання реваскуляризація і обмеження розмірів ІМ:

4.3.1. Нітрати: нітрогліцерин, ізокет, нітросорбіт.

4.3.2. β- адреноблокатори: пропранолол, окспренолол, атенолол, есмолол.

4.3.3. Антогоністи кальцію (крім хворих на трансмулярним ІМ): дилтіазем.

4.3.4. Корвітин.

4.4. Метаболічні кардіопротектори: ά-токоферол, неотон, рибоксин, цитохром С, АТФ-лонг.

4.4.1. Гіполіподемічні кардіопротектори: ксантинолу нікотинат.

4.5. Нормалізація функціонального стану ЦНС:

4.5.1. Седативні: (настойка кореня валеріани).

 

4.5.2 Транквілізатори: феназепам, діазепам.

4.5.3. Антидепресанти: флуоксетин.

4.5.4. Нейролептики (якщо є психоз): дроперидол, таламонал, натрія оксибути-рат.

4.6. При кардіогенному шоці:

4.6.1. Загальні заходи:

- знеболення: морфін+атропін;

- о ксигенотерапія;

- тромболітики (стрептоліаза, фібринолізин, актилізе);

- гемолітичний моніторинг (з катетеризацією центральної вени.

4.6.2. В/в ведення рідини: натря хлорид, реополіглюкін, поляризаційна суміш.

4.6.3. Зниження переферичного судинного опор у: натрія нітропрусид.

4.6.4. Підвищення скоротливості міокарда: пресорні аміни (дофамін).

4.6.5. Внутрішньоаортальна балонна контрапульсація.

4.6.6. Хірургічне лікування: балонна ангіопластика або аортокоронарне шунту-вання.

4.7. При перикардиті:

4.7.1. НПЗП: індометацин, натрія диклофенак.

4.7.2. ГКС: преднізолон.

4.8. При артеріальні гіпертензії: (див. лікування - виконання лікарських призна-чень при гіпертонічній хворобі).

4.9. Профілактика аритмій: препарати калію (калія хлорид, аспаркам, магнія сульфат).

4.10. Лікування аритмій: лідокаїн, новокаїнамід

4.11. Оксигенотерапія.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання оточення пацієнта догляду за ним під час ліжкового режиму, знайомство з принципами реабілітації для збереження життя і працездатності.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1136 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.019 сек.)