АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медикаментозне лікування хворих із геморагічними мозковими інсультами

Специфічне лікування геморагічних інсультів (ГІ) в основному полягає у проведенні хірургічних втручань (усунення причини крововиливу – виключення з кровообігу аневризм, видалення артеріовенозної мальформації, видалення гематоми, дренування шлуночків, декомпресійна краніоектомія та ін. Хоча ефективність специфічного медикаментозного лікування ГІ поки що не доведена, у проведенні консервативного лікування у таких хворих є певні особливості. Геморагічні інсульти характеризуються тяжчим перебігом порівняно з ішемічними ГПМК, тому більшість таких хворих потребують інтенсивної терапії.

Іншою особливістю є те, що статистично доведена безперспективність проведення оперативних втручань хворим із внутрішньочерепними гематомами з проривом у шлуночкову систему, які перебувають у глибокій комі. Таким хворим проводять симптоматичне лікування, спрямоване на підтримку функцій органів та систем.

Серед хворих, яким виконані оперативні втручання, певна частина може тривалий час перебувати у коматозному стані. Прогноз у таких хворих тривалий час може залишатися невизначеним і залежить не тільки від перебігу самого ГПМК, а від того, чи розвинеться у цього хворого поліорганна недостатність. Провідними ланками в розвитку поліорганної недостатності є легеневі ускладнення та порушення функції ШКТ. Досвід (в основному закордонний) показує, що коли протягом кількох тижнів вдавалось підтримати стабільний рівень мозкового кровотоку і нормальну чи дещо підвищену оксигенацію крові, то хворі, прогноз щодо яких був песимістичним, видужували з мінімальною залишковою інвалідизацією. Проте необхідне подальше вдосконалення надання допомоги таким хворим за напрямами.

• Запровадження моніторингу ВЧТ у всіх хворих з оцінкою за ШКГ <8 балів. Моніторинг ВЧТ також необхідний у хворих з оцінкою за ШКГ > 8 балів з внутрішньомозковими гематомами, в яких вирішується питання про оперативне втручання.

• Впровадження інвазивного моніторингу AT, оскільки ці хворі упродовж тривалого часу потребують штучної підтримки діяльності ССС (інтенсивна інфузійна терапія, вазопресори), що потребує моніторингу показників системної гемодинаміки.

• 3 урахуванням того, що хворі з ГІ можуть перебувати на ШВЛ протягом тижнів, необхідно використовувати «легенево-протективну вентиляцію», яка дозволяє запобігати розвитку вентиляторно-індукованого гострого пошкодження легень.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 460 | Нарушение авторских прав