АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи терапії коматозних станів

І. Етіотропне лікування є основним. Воно, в основному, визначає прогноз стану пацієнта. У зв’язку з цим вживають заходів для припинення або ослаблення дії причинного фактору.

1. При травматичній комі: усувається ушкоджуючий фактор; використовують знеболення, місцеві аненстетики; при необхідності – наркоз;

2. При комі, викликаній інтоксикацією організму використовують: специфічні антидоти; антитоксини; промивання шлунка і кишківника; різноманітні блювотні і проносні засоби; діуретики, гемосорбція, гемодіаліз.

3. При діабетичній комі: вводять розраховану дозу інсуліну; при необхідності одночасно з розчином глюкози (для профілактики гіпоглікемічної коми).

4. При комі інфекційного походження використовують антибактеріальні препарати (антибіотики, сульфаніламіди, а також антисептики, які діють на флору кишечника та сечовивідних шляхів).

ІІ. Патогенетична терапія є ключової при лікуванні будь-якого пацієнта у стані коми. Вона включає заходи, скеровані на блокаду, усунення і/чи ослаблення ушкоджуючих ефектів основних ланок патогенезу коми: гіпоксії, інтоксикації, розладів кислотно-основного стану, дисбалансу іонів і рідини, біологічно активних речовин і їх ефектів

1. Антигіпоксична терапія: штучна вентиляція легень; дихання газовими сумішами з підвищеним вмістом кисню; гіпербарична оксигенація; введення антиоксидантів (наприклад, препаратів глутатіону, селену, супероксиддисмутази, каталази, убіхінону та ін.); нормалізація роботи серця і тонусу судин.

2. Усунення чи зменшення ступеню інтоксикації шляхом: переливання крові, плазми і плазмозамінників, фізіологічного розчину хлориду натрію; введення розчинів, які містять крупномолекулярні органічні сполуки (поліглюкін, реополіглюкін та ін.). Ці препарати комбінують з діуретиками для стимуляції виведення з організму рідини з наявними в ній токсичними речовинами; у важких випадках, а також при нирковій недостатності, уремічній комі – гемодіаліз і перитонеальний діаліз

3. Нормалізація показників кислотно-основного стану, балансу іонів і рідини шляхом: введення в організм під контролем буферних розчинів з необхідним вмістом і співвідношенням різних іонів (для кожного пацієнта підбирається індивідуально з урахуванням даних лабораторних досліджень); переливання крові, плазми, плазмозамінників;

4. Нормалізація рівня біологічно активних речовин і їх ефектів. З цією метою використовують: гормони надниркових залоз (глюко- і мінералокортикоїди, андрогенні стероїди, катехоламіни); гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон); нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін) та ін.

Контрольні питання

1. Колапс: етіологія, патогенез.

2. Загальний патогенез шокових станів.

3. Принципи терапії шокових станів.

4. Загальний патогенез коматозних станів.

5. Принципи терапії коматозних станів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 452 | Нарушение авторских прав